- •Сутність грошей.Гроші як гроші та гроші як капітал
- •Походження грошей.Роль держави у творенні грошей.
- •Форми грошей та їх еволюція.Характеристика сучасних форм грошей.
- •Цінність грошей.
- •Функції грошей.
- •Якісні властивості грошей.
- •Сутність та економічна основа грошового оборота.
- •Модель грошового обороту. Грошові потоки та їх балансування.
- •9)Структура грошового обороту за економічним змістом та формою платіжних засобів.
- •10)Маса грошей в обороті.Грошові агрегати та грошова база.
- •11) Швидкість обігу грошей
- •12) Проблема монетизації економіки України
- •13)Сутність та особливості функціонування грошового ринку.
- •14) Інституційна модель грошового ринку.
- •15) Структура грошового ринку
- •16)Основи механізму функціонування ринку грошей.
- •17) Основи функціонування ринку капіталу
- •18) Сутність, призначення та структура грошової системи.
- •19) Види грошових систем та їх еволюція.
- •20)Створення та розвиток грошової системи України
- •21)Методи прямого державного регулювання грошового обороту і грошового ринку.
- •22) Платіжні системи.
- •23) Методи опосередкованого регулювання грошового обороту і грошового ринку. Грошово-кредитна політика.
- •24)Сутність валюти та валютних відносин. Конвертованість валюти.
13)Сутність та особливості функціонування грошового ринку.
Грошовий ринок - це система грошових відносин і банківських та спеціальних фінансово-кредитних інститутів, які забезпечують функціонування сукупності грошових ресурсів країни, їх постійне переміщення, розподіл і перерозподіл під впливом взаємодії законів попиту і пропозиції.
Специфіка грошей як абсолютно ліквідного активу визначає такі особливості грошового ринку:
по-перше, купівля-продаж грошей відбувається лише тоді, коли вони є вільні у наявності в одних суб´єктів та створилися потреби їх витрачання іншими;
по-друге, передача товар - гроші відбувається умовно у формі позички під зобов´язання повернути кошти у встановлений строк або у вигляді купівлі облігацій, акцій, векселів, депозитних сертифікатів та інших фінансових інструментів;
по-третє, внаслідок купівлі-продажу грошей власник (продавець грошей) не втрачає права власності на відповідно продану суму грошей, а добровільно передає право розпорядження нею покупцеві лише на заздалегідь визначених умовах;
по-четверте, у момент продажу продавець не отримує еквівалента, а покупець - відповідного реального права власності. Він розпоряджається купленим як ліквідністю тимчасово, тобто не відчужує еквівалентну суму вартості в товарній формі;
по-п´яте, на грошовому ринку гроші перетворюються у визначальний об´єкт, у їх самоціль. Вони передаються власниками у чуже розпорядження прямо, а не в обмін на товари. Водночас покупець прагне отримати їх у використання на таких самих засадах, як і товар. Ось чому куплена вартість рухається лише у грошовій формі, в односторонньому порядку з поверненням до власника. Метою цього переміщення стає отримання додаткового доходу (Г - Г) у вигляді відсотка як плати за тимчасову відмову від користування цими грошима і передачу цього права іншій особі. Покупець, зі свого боку, має намір отримати додатковий дохід внаслідок розширення своєї виробничої й комерційної діяльності.
14) Інституційна модель грошового ринку.
У загальному вигляді інституційну модель грошового ринку можна подати як схему потоків грошей та інструментів між трьома групами економічних суб’єктів: тими, що заощаджують гроші; тими, що запозичують гроші; фінансовими посередниками
Кредиторами можуть бути будь-які економічні суб’єкти, що заощадили грошові кошти. Це насамперед сімейні господарства (населення), а також фірми, урядові структури, включаючи органи місцевого самоврядування, іноземні фізичні та юридичні особи. Позичальниками можуть бути ті ж види економічних суб’єктів, але на перше місце за частотою і обсягом запозичень слід поставити ділові фірми, а потім — урядові структури, сімейні господарства, іноземців.
За інституційним критерієм грошовий ринок можна поділити на два сектори:
- сектор прямого фінансування;
- сектор опосередкованого фінансування.
У секторі прямого фінансування зв’язки між продавцями і покупцями грошей здійснюються безпосередньо, і всі питання купівлі-продажу вони вирішують самостійно один з одним.
У секторі опосередкованого фінансування зв’язки між продавцями і покупцями грошей реалізуються через фінансових посередників, які спочатку акумулюють у себе ресурси, що пропонуються на ринку, а потім продають їх кінцевим покупцям від свого імені.