МІКРОЕКОНОМІКА

1.Корисність економічного блага. Економічний вибір

1. Теорія поведінки споживача передбачає, що споживач намагається максимізувати: загальну корисність

2. Продукт мас корисність, якщо він: здатний задовольнити будь-яку потребу споживача

3. Гранична корисність визначається як: різниця величин подальшого і попереднього числового значення сумарного корисного ефекту

 Гранична   корисність  - приріст  корисності , додаткова, додаткова  корисність , яку отримує споживач блага при збільшенні кількості споживаного блага на одну одиницю (у припущенні, що всі інші умови споживання, споживання інших благ залишаються незмінними). Гранична   корисність  - MU (від англ. Marginal utility) - це  корисність , яку приносить споживачу використання додаткової одиниці даного блага. 

4. Ціна товару одиниці Xскладає 1,5 грн., а товару У- 1 гри. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару У у 30 ютилей, то при якій граничній корисності товару X він максимізує корисність набору з цих двох товарів:

5. Загальна корисність зросте, коли гранична корисність: зменшується

закон зростаючої сукупної корисності: з нарощуванням споживання будь-якого блага загальна сума корисності зростає, але прирости корисності зменшуються. сукупна корисність досягає максимального значення, коли гранична корисність стає рівною нулю.

Сукупна корисність ТU (Тоtаl utility) зростає в процесі споживання, але вона зростає все меншою і мен­шою мірою. Це означає, що гранична корисність (МU) —додаткова корисність від споживання кожної додаткової одиниці товару — знижується. Закон спадаючої граничної користносності ілюструє зменшення корисності, яку приносить споживачу кожна додаткова одиниця товару.

6. Положення та нахил кривої байдужості для окремого споживача тільки від споживчих переваг

7. Збільшення доходу споживачів графічно відповідає: зменшенню корисності товарів що споживаються

Закон спадної граничної віддачі означає, що корисність товарів, що споживаються зменшується разом із збільшенням доходів споживачів

8. Споживач вибирає споживчий набір, представлений точкою, що лежить всередині площини, обмеженої бюджетною лінією. Отже, він:

Споживач  бажав би обрати кошик, який належить найвищій  кривій   байдужості , з найбільшою кількістю товарів. Однак, повинен зважити  на  те, що ціни кошиків різні, а його доход обмежений. Для того, щоб визначити, якийсаме кошик вибере  споживач , прагнучи максимізувати корисність, потрібно проаналізувати бюджетне обмеження споживача.

Бюджетна лінія – це лінія рівних видатків. Вона показує межу між можливим і неможливим.

Всі точки, розташовані на бюджетній лінії або під нею, досяжні для  споживача , всі точки над бюджетною лінією – недосяжні. Точки на бюджетній лінії характеризують множину комбінацій товарів і , видатки на які не перевищують в сумі  доходу  споживача .

9. Рівновага споживача на карті кривих байдужості - це:

Рівновага споживача відповідає такій комбінації товарів, яка максимізує корисність при даних бюджетних обмеженнях. Рівновагу можна визначити знаючи рівновагу в точці дотику(D) найвищої кривої байдужості(U2) до даної бюджетної лінії(B). Така рівновага передбачає, що як тільки споживач отримає даний набір товарів у нього зникає стимул змінювати цей набір на інший.

Крива байдужості– це лінія рівної корисності, всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той же рівень корисності.