8.3 Умови перевірки

Всі електричні вимірювання, за виключенням спеціально обумовлених, повинні проводитися в нормальних кліматичних умовах при відсутності вібрацій та при напрузі мережі 220 В  2%. До початку електричних вимірювань прилад вмикається в мережу та прогрівається на протязі 2-х годин.

8.4 Підготовка до перевірки

8.4.1 Визначення відносної похибки частоти кварцового генератора проводиться вимірюванням його частоти за допомогою апаратури, яка зібрана по структурній схемі мал.3.

Ч7-12

Ч1-50

5 МГц

5 МГц

вхід 1

вхід 2

F_k

Ч7-12

випроб.

зовніш 5 МГц

Мал.3 – Структурна схема вимірювання частоти кварцового генератора.

Сигнал внутрішнього кварцового генератора для цих вимірювань знімається з роз’єму 5 МГц приладу, який випробовують та подається на роз’єм ВХОД I компаратора Ч7-12. З джерела зразкової частоти – стандарту частоти Ч1-50 сигнал частотою 5 МГц подається одночасно на роз’єм ВХОД II ­ 5 МГц компаратора Ч7-12 та роз’єм ВНЕШ. 5 МГц частотоміра Ч3-38, який використовує цей сигнал замість власного кварцового генератора.

Сигнал F_k компаратора з частотою 1 МГц надходить на вхід А частотоміра Ч3-38, який працює у режимі вимірювання частоти .Час лічби частотоміра дорівнюють 1 або 10 с. Для підвищення достовірності результату вимірювання записується не менше 10 послідовних показань частотоміра та знаходиться їх середнє арифметичне (N_ср) за формулою

, (6)

де N_і  показання частотоміра (безрозмірна величина); n — число проведених вимірювань.

Відносна похибка частоти кварцового генератора визначається за формулою

, (7)

де N₀  показання частотоміра, які відповідають номінальному значенню частоти (N₀=10⁶ при =1 с та N₀=10⁷ при =10 с);   час лічби частотоміру, с; f_н  номінальне значення частоти кварцового генератора, Гц (f_н=510⁶ Гц); М  коефіцієнт множення компаратора (М=210³).

Примітка. При перевірці параметрів кварцового генератора відношення сигналу до шуму, яке виміряли в смузі аналізу 62 Гц на модуляційних частотах в діапазоні від 110 Гц до 10 кГц, повинно бути не менше 90 дБ. Вимірювання проводяться за допомогою компаратора частоти Ч7-12 за методикою, яка приведена в його технічному описі.

8.4.2 При відсутності стандарту частоти відносна похибка частоти кварцового генератора може бути визначена порівнянням його частоти з частотою зразкового сигналу, який передається по радіо.

Для цього може бути використан приймач-компаратор Ч7-9 з подільником частоти Ч6-63 або приймач-компаратор Ч7-10 (також з Ч6-63). Вимірювання проводяться за методикою, яка приведена в технічному описі приймача-компаратора Ч7-9 (Ч7-10) на протязі 8 годин при безперервній роботі приладів. Вимірювання величини відхилення частоти кварцового генератора від частоти зразкового сигналу проводяться реєстрацією показань лічильника числа обертів фазообертача m1 в момент часу t1 і m2 – момент часу t2 на інтервалі t = t2 - t1 (с). Одна поділка лічильника числа обертів відповідає одній мікросекунді .Знак відхилення частоти кварцового генератора від зразкової визначається напрямком обертання фазообертача і є позитивним при рості показань лічильника числа обертів і негативним при зменшенні показань.

Похибка частоти кварцового генератора визначається за формулою

. (8)

8.4.3 Підстройка частоти кварцового генератора проводиться шляхом обертання шліца КОРРЕКТОР ЧАСТОТИ. Якщо відхід частоти не вдається вибрати за допомогою коректора, то підстройка частоти кварцового генератора повинна бути проведена підбором та зміною дроселя Др1 (плата 3.661.102). Для цього необхідно:

 встановити коректор в середнє положення, для чого виміряти частоту кварцового генератора при граничних положеннях коректора (t1 та t2) та встановити його в таке положення, щоб частота кварцового генератора дорівнювала середньому значенню частот, які виміряли

; (9)

 вимкнути прилад та витягнути з нього кварцовий генератор;

 зняти з генератора кожух та сосуд Дюара;

 витягти з підігрівача плату 3.661.102 та замінити дросель Др.1. При цьому слід враховувати збільшення частоти кварцового генератора та навпаки. Зміна величини індуктивності дроселя на 1 мкГн змінює частоту кварцового генератора десь на 0,35 Гц;

 зібрати кварцовий генератор, підключити його до приладу та прогріти на протязі 2-х годин;

 перевірити значення частоти кварцового генератора (як це вказано в п. 8.5.1.);

 при необхідності провести підстройку частоти кварцового генератора за допомогою коректора ;

 закріпити кварцовий генератор та зачинити прилад.

8.4.4 Перевірка вимірювання приладом частоти синусоїдальних та частот імпульсних сигналів проводиться за допомогою генераторів сигналів ГЗ-49, ГЧ-65А та ГЧ-44А при синусоїдальному сигналі та генераторів імпульсів Г5-26 та Г6-22  при імпульсному сигналі. Вимірюваний сигнал з виходу генератора подається на вхід А приладу (атенюатор в положенні 1:1), встановлюється мінімально необхідне значення напруги вхідного сигналу, та проводиться вимірювання на частотах 1 та 10 Гц, 1, 10 та 100 кГц, 1, 10, 20, 30, 40, 50 МГц. Контроль напруги вхідного сигналу здійснюється при синусоїдальному сигналі  по вольтметру В3-36, а на частотах до 10 кГц  по генератору Г3-49; при імпульсному сигналі  по генератору Г5-26, а при роботі від генератора Г6-22  по осцилографу С1-31.

8.4.5 Перевірка похибки вимірювання частоти в частині похибки із-за дискретності лічби (1 лічби) проводиться в режимі ЧАСТОТА при вимірюванні власної кварцової частоти 10 МГц , яка подається з роз’єму 10 МГц на вхід А приладу.

Показання приладу повинні відповідати наведеним в таблиці 4 та можуть відрізнятися від них не більше, ніж на  1 лічби.

Таблиця 4

Положення перемикача ВРЕМЯ СЧЕТА	Показання приладу, КГц
1 10 102 103 104	00050000. 0050000.0 050000.00 50000.000 0000.0000

Перевірка похибки вимірювання періоду синусоїдальних сигналів проводиться за допомогою дільника частоти Ч6-34, який запускається частотою 5 МГц від приладу, який випробовують, шляхом вимірювання періоду частот 1, 10 кГц та 1 МГц при позначках часу 0,1 мкс.

8.4.6 Перевірка вимірювання приладом періоду синусоїдальних та періоду надходження імпульсних сигналів проводиться за допомогою генераторів Г3-49 та Г4-65А при синусоїдальному сигналі та генератора Г5-26  при імпульсному сигналі. Сигнал, який вимірюється з виходу генератора, подається на роз’єм входу А (атенюатор в положенні 1:1), встановлюється мінімально необхідне значення напруги вхідного сигналу та проводиться вимірювання періоду частот 1 Гц, 1 та 10 кГц, 1 МГц. Контроль напруги вхідного сигналу здійснюється: при синусоїдальному сигналі  по вольтметру В3-36, а на частотах до 10 кГц  по генератору Г3-49; при імпульсному сигналі  по генератору Г5-26.

8.4.7 Перевірка похибки вимірювання періоду в частині, яка складає похибки проводиться окремо для синусоїдальних та імпульсних сигналів.

Напруга вхідного сигналу встановлюється рівною 0,1 В та контролюється вольтметром В3-36, а на частоті 1 кГц  В7-16. Показання приладу при цьому повинні знаходитись у межах значень, які приведені в таблиці 5. (Встановлення напруги може проводитись за допомогою змінного резистору типу СП або СПО величиною від 100 Ом до 10 кОм, який вмикається потенціометром).

Перевірка похибки вимірювання періоду імпульсних сигналів проводиться за допомогою генератора імпульсів Г5-26 шляхом вимірювання періоду сигналів частотою 10 кГц та 1 МГц при вхідній напрузі 0,3 В. Генератор Г5-26 запускається при цьому сигналом відповідної частоти з роз’єму ВХОД приладу, який випробовується. Показання приладу повинні відповідати номінальному значенню періоду, який вимірюється, та можуть відрізнятися не більше, ніж на  1 лічби.