5. Припустимі рівні змісту радіонуклідів у продуктах харчування і рівні опромінення людини

Надходження радіонуклідів в організм людини відбувається по різних харчових ланцюжках: рослина - людина; рослина - тварина - м'ясні продукти - людина; рослина - тварина - молочні продукти - людина; вода - гідробіонти - людина. Перебування радіонуклідів усередині людського організму приводить до самого небезпечного - внутрішньому опроміненню органів і тканин, що контактують з ними. Одним з основних постачальників радіонуклідів в організм є продукти тваринництва. Так, з молоком може надходити 70-80 % ¹³¹І, із хлібними, м'ясними і молочними продуктами - 70-80 % радіоцезію і 60-70 % радіонуклідів стронцію. Здатні накопичувати і поставляти радіоактивні речовини в людський організм мешканці прісних водойм, а також лісових фітоценозів, особливо гриби і ягоди. Підраховано, що регулярне споживання останніх може збільшити вміст радіоцезію в організмі на 40 %. У результаті аварії на ЧАЕС ступінь забруднення ґрунту радіонуклідами зросла багаторазово, тому слід було очікувати пропорційного збільшення і дози зовнішнього опромінення, і внутрішньої дози від надходження продуктів розподілу з їжею. Розроблявся ряд концепцій, здійснення яких привело б до істотного зменшення рівню радіаційного навантаження. Так, у 1988 р. після аварії на ЧАЕС, була висунута "Концепція безпечного проживання 350 мЗв (35 бер) за життя". Відповідно до неї, за 70 років життя людина може щорічно одержувати еквівалентну дозу 5 мЗв (0,5 бер), крім усіх джерел іонізуючого опромінення природного і штучного походження. Аварійні границі опромінення в районах з найбільш несприятливою радіоекологічною обстановкою складали: у перший рік після аварії 100 мЗв (10 бер), у другий - 30 мЗв (3 бер), у третій 25 мЗв (2,5 бер). Відповідно до них проводилася розробка нормативів на вміст радіонуклідів у продуктах харчування.

Згодом, у 1990 р., була висунута Концепція безпечного проживання, що установлює вище за фонову річну еквівалентну дозу в 1 мЗв у рік (70 мЗв чи 7 бер за життя), яка потребує відповідних захисних заходів для її зниження. Та ж дозова межа була встановлена і Міжнародними нормами радіаційної безпеки (1994 р.). У Збройних Силах установлені наступні граничні дози опромінення: однократне опромінення: 50 рентген; багаторазове опромінення: 100 рентген протягом місяця.

Поводження радіонуклідів в організмі – процес дуже динамічний, і між надходженням і виведенням їх установлюється рівновага; проте, бажано, щоб час контакту і ступінь опромінення від радіонуклідів були все ж таки якомога менше.

6. Методи зниження рівнів змісту радіонуклідів в організмі людини

До цих методів можна віднести такі: використання продуктів з меншим вмістом радіонуклідів, кулінарна обробка, що зменшує концентрацію радіоактивних речовин і застосування спеціальних речовин, що знижують рівень радіоактивності в організмі. Більш інтенсивне (~30%) виведення радіонуклідів цезію може відбуватися при збільшенні в раціоні калію, жиру і споживанні води. Дієти з низьким вмістом білка, навпаки, збільшують період напіввиведення радіоцезію з організму.

У свинині міститься менше і цезію, і стронцію, у порівнянні з яловичиною. Підвищений вміст радіонуклідів характерно для нирок і печінки. У кістках тварин накопичується стронцій. Концентрація радіонуклідів в організмі диких тварин звичайно вище, ніж у домашніх. Після відварювання м'яса з наступною зміною води концентрація радіоцезію зменшується в 2 рази, а стронцію – в 2,5 рази. У 2-5 разів зменшується концентрація радіонуклідів у рибі після її відварювання, але ж вона практично не змінюється в смаженої рибі й у юшці. Дуже ефективно зменшує концентрацію радіоцезію різна переробка молока, що зв'язано з властивістю його сполук переходити у водяну фазу (сироватку), унаслідок цього його концентрації у вершках, маслі і сирі порівняно невисокі. При переробці молока зниження концентрації ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr складає відповідно в сирі 4-6 і 3-7 рази, у твердому сирі - 10 і 2 рази, у маслі - 50 і 100 разів, вершках – 4-14 і 20 разів. Зерно після переробки в хліб і крупу містить у 1,5-2 рази менше радіонуклідів. Велике значення має різноманітна обробка продуктів харчування, за допомогою якої можна істотно знизити кількість радіонуклідів: миття, чищення, відварювання тощо. Так, з картоплі і буряка при чищенні віддаляється 60-80 % радіонуклідів, під час варіння – до 60 %, а при відварюванні з 2-3-х кратною зміною води кількість радіонуклідів зменшується в 2-3 рази. Зменшення концентрації радіоцезію на 15-20 % характерно для капусти й огірків при їхньому консервуванні, щоправда, при цьому не можна використовувати маринад чи розсіл.

Відварювання дуже ефективне і для грибів: при варінні 30-60 хвилин із дворазовою зміною води вміст радіонуклідів зменшується в 2-10 разів, при цьому найбільшою мірою зменшення характерне для пластинчастих видів грибів. Не зовсім бажане застосування сушених грибів і ягід, тому що при їхньому наступному застосуванні радіонукліди практично цілком переходять у продукти харчування. З найбільш доступних рослинних засобів для очищення організму від шкідливих речовин, а в тому числі і радіонуклідів слід зазначити зелений чай. Гарний ефект очищення дають пектинові речовини. Вони коштовні і тим, що зберігають свої властивості після кулінарної обробки. Пектини містяться в цитрусових, аґрусі, білій смородині, горобині, яблуках, грушах, персиках, абрикосах, сливах, чорниці, журавлині, вишні, черешні, дині, кавуні. Тому для зменшення кількості радіонуклідів в організмі бажано регулярно пити овочеві і фруктові соки, особливо м’якотні, вживати перелічені вище ягоди і фрукти. Правильне харчування може істотно зменшити надходження радіонуклідів в організм і сприяти більш швидкому їхньому виведенню. Існують і спеціальні хімічні речовини, що сприяють зменшенню надходження і прискоренню виведення радіоактивних речовин з організму. Труднощі полягають у тому, що в організмі радіонукліди представлені в ультрамікроконцентрації, крім того, практично неможливо витягти радіонуклід, не витягаючи його нерадіоактивні аналоги. До того ж практика застосування цих засобів показала їхню високу ефективність тільки при однократному надходженні радіонуклідів у великих кількостях. Для блокування хронічного надходження цей метод виявився неефективним, а багато в чому навіть і шкідливим. Тому в останньому випадку раціоналізація харчування відіграє велику роль, чим хімічне блокування радіонуклідів. Існують препарати 2-х класів:

1. Речовини, що перешкоджають резорбції радіоактивних речовин чи їхньому депонуванню в критичних органах.

2. Речовини, що сприяють прискоренню виведення з організму деяких радіонуклідів, що надійшли, чи депонованих в органах і тканинах.

Зараз відомі сотні хімічних речовин, що перешкоджають надходженню радіонуклідів в організм. Найбільш ефективним механізмом блокування є іоннообмінна сорбція. Знижують резорбцію радіоцезію речовини на основі фероціанидів. Радіонукліди стронцію, кобальту, цинку, ртуті й олова блокують альгінати. При цьому не тільки знижується рівень резорбції радіонуклідів, але і зменшується період їх напіввиведення. Дуже ефективний при однократному надходженні радіонуклідів стронцію сірчанокислий барій - він зменшує до 500 разів резорбцію стронцію при одночасному надходженні в організм. Активно зв'язують іони великої групи природних і штучних радіонуклідів препарати альгинату кальцію, адсорбару, вокациту (високоочищена карбоксіцелюлоза) і полисурмина. Однак, варто ще раз підкреслити ефективність введення цих препаратів тільки у випадку однократного надходження радіонуклідів. При хронічному надходженні мікрокількостей радіонуклідів введення подібних хімічних речовин і неефективно, і шкідливо. У цілому можна констатувати, що найбільш ефективним методом зниження рівня радіоактивності в організмі варто визнати кулінарну обробку продуктів харчування і застосування природних очисників, насамперед, чистих від радіонуклідів ягід і фруктів, що містять пектинові речовини.