
- •6. 1) Чому саме соціальні спільності є основними суб’єктами і об’єктами політики?
- •2) Основні типи соціальної стратифікації і її зв'язок з політикою?
- •3) Що в політології розуміється під групами тиску
- •4) Якими можуть бути чинники політичної активності соціальних спільностей
- •Тема 7. Політичні еліти і політичне лідерство.
- •3 Пит. До найбільш важливих критеріїв класифікації сучасної політичної еліти можна віднести такі:
3) Що в політології розуміється під групами тиску
У науковій літератypі знаходиться багато визначень понять «групи тиску», наприклад: група тиску (від англ. pressuregroup) - організація, створена для захисту інтересів і здійснення тиску на органи державної влади з метою домогтися від них ухвалення рішень, що відповідають інтересам цієї групи [16].Групи тиску-це суспільні об'єднання, що домагаються задоволення своїх інтересів за допомогою дії, тиску на інститути влади. Групи тиску-це різновид груп інтересів, що представляє організації, які намагаються підтримати або завадити прийняттю конкретних рішень державними органами. Історія походження терміну «групи тиску». В політичній науці і практиці передував термін «лобі», який спочатку виник у США й позначав специфічні структури для політичного представництва організованих інтересів. Слово «лобі» (від англійського - lobby - критий, прогулянковий майданчик, коридор) в середині XVI ст. вживалось для позначення прогулянкового майданчика в монастирі. Через століття так почали називати приміщення для прогулянок у Палаті Громад парламенту Англії. Політичного відтінку це слово набуло ще через два століття, причому в США, коли в 1864 р. термін «лобіювання» став позначати купівлю за гроші голосів законодавців у коридорах конгресу. В Англії така політична практика спочатку осуджувалась, і слово «лобі» прижилось у ній лише в XX ст., а згодом поширилось в інших країнах. Варто зазначити, що лобізм - це агітація представлення і «продавлювання» чиїх не будь політичних чи економічних інтересів; деякігрупи інтересів активно користуються послугами найманих лобістів, юридичних і пропагандистських фірм. Отже, «лобі» як синонім «груп інтересів» - занадто вузьке поняття, оскільки наголос у ньому робиться на локальний і безпосередній вплив - на парламентське законодавство. Згодом зміст цього поняття розширився; ним стали позначати вплив заінтересованих груп узагалі на всі центри прийняття державних рішень, тобто не лише на орган законодавчої влади, а й на урядові та судові структури. Таким чином, поняття «лобі», як і поняття «групи тиску», наголошує передусім на методі впливу на політичні рішення, тоді як поняття «групи інтересів» вказує на суб'єкти цього впливу[33].Відсутність в Україні законодавчого визначення поняття «групи тиску», змушує звернутись до політичної науки. Так, останні розуміються як «суспільно-політичні об'єднання, які прагнуть задовольнити власні інтереси, впливаючи на державну владу або політичні партії. Від партій групи тиску відрізняє те, що вони безпосередньо не борються за владу і не беруть участі у керівництві й управлінні державою» [9.с-124].Тобто, ці два поняття в певній мірі об'єднує категорія «державна влада». Однак взаємовідносини з владою, як і вплив на неї партій і груп тиску, знаходяться у різних площинах: якщо політичні партії беруть участь у виборчому процесі, і через нього впливають на владу, то групи тиску діють опосередковано, шляхом прихованого впливу на представників владних структур та політичних партій. Відкритий характер діяльності політичних партій пояснюється тим, що вони набули статусу суб'єкта права, а латентний характер груп тиску до цього часу залишає їх за межами правового регулювання. Характерні ознаки груп тиску: 1) оформлена організаційна структура; 2) захист власних інтересів; 3) існування як самостійного (автономного) центру прийняття рішень; 4) здійснення групою ефективного тиску, шляхом підбору для кожного випадку окремих дійових методів.