Примітки
Роман Володимира Єшкілєва та Олега Гуцуляка «Адепт, або Свідоцтво Олексія Склавина про сходження до Трьох Імен» був написаний у листопаді 1992 — серпні 1993 років і вперше надрукований у часописі «Сучасність» (1, 2 числа за 1995 рік) під редакцією Ігоря Римарука. Окремим виданням друкується вперше.
Корпус приміток складений авторами роману спеціально для даного видання.
Перелік помилок друкованого оригіналу, помічених та виправлених верстальником електронної версії
Стор. 15: Але ось проповз останній мерзенний слимак-гисполин і срібною дорогою (цого =>) того слизу покотилося щось кругле.
Стор. 19: На третій день (полюваня =>) полювання дісталися вони й до Желянської виті.
Стор. 55: Ітхель я побачив уперше вранці двадцять першого дня подорожі (в =>) з Саркелу, з вершини глиняного пагорба побіля Каналу царя Ханукки, що прорізає сухий хазарський степ на захід від Великої ріки Ітиль.
Стор. 59: Каган розповідає Рибі про всі події в обидвох ойкуменах, а Риба (прорукує =>) пророкує йому підступні напади демонів на Раш-Хазарі і засоби їх відбиття.
Стор. 75: Мудрі мужі таємного (Братстсва =>) Братства пояснили синові Левія, що Шехіна є знаком Вигнаності, бо справедливість у злому світі відлучена від людей.
Стор. 81: Там він переповів слова Цагана Братству Шехіни і відмовився від посвяти у ступінь Голови (Братстсва =>) Братства.
Стор. 104: З боку міста тунель закривався чавунними ґратами, що опускалися за допомогою ланцюгового механізму, (розташованного =>) розташованого в нижньому поверсі самої вежі.
Стор. 105: Їх змастили свинячим лоєм і натягнули на барабан обертового (важіля =>) важеля балісти.
Стор. 135: Посеред тої пустелі стояв кам'яний стовп, подібний до (Надніпрянських =>) Наддніпрянських баб.
Стор. 142: Святилище храму майстри видовбали у (прямовистому =>) прямовисному стрімчаку серед північної частини скель Харра.
Стор. 147: У (прямовистій =>) прямовисній скелі за давніх часів видовбували неглибокі печери.
Стор. 147: Несторій (подумави =>) подумав і сказав:
Стор. 149: Ратибор довго мовчав, дивлячись на кам'яну (підолгу =>) підлогу печери, де заблуканий мурах мандрував тріщинами в нікуди.
Стор. 149: Уважно читай Біблію: чи не (чотинарнадцять =>) чотирнадцять років служив Іаків у Лавана; чи не чотирнадцять дітей народила Рахель, іудейська праматір;1 чи не чотирнадцять днів пригощав друзів Соломон в Емафі.2
Стор. 162: У чаші наливали олію і підпалювали плаваючі ґноти — це було й освітленням, і пахощами містерій, бо в олію (додававли =>) додавали ладан і смолу червоної пальми «хеб».
Стор. 162: — Там гадюки, — він прив'язав смолоскип до леза меча і (встомив =>) встромив його у чорноту підземелля.
Географічні мапи
* * *
* * *
Примечания
1
Септуаґінта — в перекладі з грецької — «Сімдесятьох». Грецький переклад єврейської Біблії (Сефірот), виконаний у III ст. на о. Фарос на протязі 72 днів 72-ома ізольованими один від одного перекладачами під проводом Аристея. Апостоли користувались для цитування Старого Завіту саме Септуаґінтою (300 цитат з 350, що містяться у Новому Завіті).
(обратно)
2
Томас Стернз Еліот (1888—1965) — англоамериканський поет, драматург, критик. Лауреат Нобелівської премії з літератури (1948 рік) «за відкриття нових шляхів у сучасній поетиці».
(обратно)
3
Ґадамер Ґанс Ґеорґ (народ. у 1900 р.) — німецький філософ, учень Мартіна Ґайдеггера, засновник сучасної філософської герменевтики. «Кола розуміння» — специфічне поняття у філософії Ґадамера, яке передбачає, що «розуміння» можливе лише при замкненості тлумача-герменевтика одночасно як на ситуацію, сучасну авторові текста, що передбачається «зрозуміти», так і на ситуацію, сучасну самому тлумачеві.
(обратно)
4
Пімен — Патріарх Московський і всієї Русі у 1971—1990 pp.
(обратно)
5
Скрипторій — приміщення монастирської бібліотеки, де переписувались книги.
(обратно)
6
Манихеї — прибічники і послідовники пророка Мані (III ст.). У Візантії та Болгарії були відомі також як «богуміли».
(обратно)
7
Хем — гірський хребет на Балканах, який у IX ст. був природним кордоном між Візантією та Болгарією.
(обратно)
8
Індикт — візантійський вимір часу. Дорівнював 15 рокам.
(обратно)
9
Лев VI Філософ — імператор Візантії у 886—911 pp.
(обратно)
10
Антоній II Кавлеа — Патріарх Константинопольський у 893—901 pp.
(обратно)
11
Сінкелл — «радник» (грецьк.) Титул чиновника в імператорській або патріаршій канцеляріях у Візантії.
(обратно)
12
Даждьбог (або Дажьбог) — одне з імен верховного божества у поганському пантеоні слов'ян. Деякі дослідники вважають Даждьбога персоніфікацією первісного божественного принципу (на зразок «атману» індійських аріїв). У стародавніх текстах збереглась самоназва слов'ян — протоукраїнців — «Даждьбожі онуки».
(обратно)
13
Олександр III Македонський — цар Македонії у 336—323 pp. до нашої ери. Найславетніший завойовник античного світу. У IX ст. був легендарною особою, героєм численних міфів.
(обратно)
14
Велес — один з головних богів слов'ян.
(обратно)
15
Преслав — слов'янський військовий ватажок VII (?) ст.
(обратно)
16
Готи — германське плем'я, з яким східні слов'яни вели війни у III—IV ст.
(обратно)
17
Утигури — кочове гунське плем'я, що жило біля Азовського моря.
(обратно)
18
Прокопій з Кесарії (VI ст.) — візантійський історик, автор історичної хроніки «Війна з готами» (540—554 pp.).
(обратно)
19
Кий — легендарний засновник Києва (можливо V—VI ст.).
(обратно)
20
Кисик — легендарний володар східних слов'ян. Точний час життя невідомий. Згадується у «Велесовій книзі».
(обратно)
21
Аскольд — київський князь у 858—882 pp.
(обратно)
22
Ромеї — давня назва візантійців.
(обратно)
23
Тархан — почесний титул представника аристократії, родича кагана в тюркських народів у IX ст.
(обратно)
24
Тангра— верховне божество степових тюркських племен Євразії.
(обратно)
25
Жаб'є — тепер селище Верховина на півдні Івано-Франківської області.
(обратно)
26
Зміїні землі — стародавня назва Прикарпаття.
(обратно)
27
Агеоліт — «священний камінь» (грецьк.).
(обратно)
28
Аварський оселедець — Авари захопили землі східних слов'ян у кінці VI на початку VII ст. Авари мали звичай голити голову, залишаючи одне довге пасмо волосся — оселедець.
(обратно)
29
Фотій — Патріарх Константинопольський у 858—867 та 877—886 pp. Висвячення Марка у єпископи Київські відбулося біля 881 р. (За іншими даними — у період VIII Вселенського Собору 866—867 pp.).
(обратно)
30
С'єрн Хельґ — Новгородський то Київський князь Олег (882—911 pp.) з роду Рейріка (Рюрика) Еріксона Датського. Рід Еріксонів належав до священного варязького клану Інґлінґарів.
(обратно)
31
Ітхель (або Ітиль) — столиця Хазарії. Назва можливо походить від іудейського «йєтхель» — священний осередок.
(обратно)
32
Ярл — незнатний військовий ватажок або суддя у варягів.
(обратно)
33
Меотське (або Меотійське) озеро — Азовське море.
(обратно)
34
Балтавар — нині Полтава.
(обратно)
35
Валари — божество-охоронці Всесвіту у скандинавській міфології.
(обратно)
36
Ойкумена — «всесвіт» (грецьк).
(обратно)
37
Хронос — для християнина IX ст. — символ часу.
(обратно)
38
Тора — П'ятикнижжя Мойсея, перші п'ять книг Старого Завіту, основа іудейського Закону. В каббалі Тора ототожнювалась з вичерпним кодом Всього Сущого.
(обратно)
39
Тепер — Дон.
(обратно)
40
Ітиль (або Ітель) — прадавня назва Волги.
(обратно)
41
Імперія — мається на увазі Візантія.
(обратно)
42
Алани, чорні булгари — племена, які мали кочів'я у Хазарському Степу наприкінці IX ст.
(обратно)
43
Гузи — тюркський племенний союз, найчисельніший між Волгою та Уральськими горами у VIII–IX ст.
(обратно)
44
Теофіл — імператор Візантії у 829—842 pp.
(обратно)
45
Михаїл III — імператор Візантії у 842—867 pp.
(обратно)
46
Манасія II — цар Хазарії. Номінально Хазарією правили Великі Кагани з династії Ашина. Реально влада зосереджувалась в руках царів («беків») з іудейського роду рабина Обадії. Останній цар Хазарії Йосиф (920—965 pp.) залишив нам перелік цих царів без дат і термінів їх правління: Обадія, Езекііл, Манасія І, Ханукка, Ісаак, Завулон, Манасія II, Ніссі, Аарон І, Менахем, Веніамін, Аарон II і сам Йосиф, лист якого до іспанських євреїв досі залишається головним джерелом наших знань про Хазарську державу.
(обратно)
47
Багатур — у тюркських племен IX ст. — воєначальник з незнатного роду, який відзначився військовою звитягою.
(обратно)
48
Протоспафарій — титул командуючого особистою гвардією візантійського імператора.
(обратно)
49
Буртаси — предки, або близькі родовичі слов'янського племені вятичів.
(обратно)
50
Мокош — слов'янська богиня, яку вважали берегинею родинного вогнища. Праматір молодших богів річного господарського циклу.
(обратно)
51
Геєнна — вогняне пекло в іудеїв та християн.
(обратно)
52
Хорезмієць — вихідець з Хорезмського султанату, ісламської держави, яка посідала південь Середньої Азії (між Іраном та Індією).
(обратно)
53
Евксинський Понт — Чорне море.
(обратно)
54
Касоги — плем'я, яке мешкало на Таманському півострові біля Таматархи.
(обратно)
55
Фанагорія — грецька колонія на Керченському півострові. Наприкінці IX ст. належала Візантійській Імперії.
(обратно)
56
Охесія — місто в Абхазії.
(обратно)
57
Статер — золота імперська монета. Вартість її коливалась від 20 до 30 дирхемів.
(обратно)
58
Агарянські полководці — воєначальники ісламських (арабських) держав Азії та Африки.
(обратно)
59
Сариса — короткий грецький спис.
(обратно)
60
Палатійський палац — головний палац візантійських Імператорів у Константинополі.
(обратно)
61
Ашини — «вовки» (тюркс). Династія тюркютських володарів монгольського походження. Засновник клану Ашина у 439 р. переселився з Шеньсі до підніжжя Алтайських гір і став володарем племені жужанів у 552 р. Ашина Бумин (Ту-минь) прийняв титул Великого Кагана (ільхана). До 580-их років Ашини підкорили Великий Степ Євразії і заснували кочову імперію тюрків Ту-кю. У VIII–IX ст. нащадки Ашинів були піднесені степовими народами у харизматійний ранг живих богів. Династію Ашина визнавали, як володарів Степу, китайські імператори династії Тан.
(обратно)
62
Екзегети — тлумачі текстів.
(обратно)
63
Іоанн Хризостом, Златоуст (347—407 pp.) Архієпископ Константинополя у 398—404 pp. Один з Отців Церкви. Автор коментарів до Святого письма, богословських праць, літургійних текстів.
(обратно)
64
Конунг — варязький ватажок знатного походження.
(обратно)
65
Фарсаг — хазарська міра відстані, що дорівнювала денному переходові верблюжого каравану.
(обратно)
66
Руми — тут в значенні «європейці».
(обратно)
67
У рукописі Олексія Склавина текст «Другого Імені» не поділяється на окремі розділи, але перед чотирма рядками грецького тексту рукопису вміщені іудейські літери «йод», «хет», «вав» і «хет», літери Священного Імені. Упорядники зрозуміли це як ознаку прихованої структуралізації тексту другої частини «Сповіді…» і в перекладі «проявили» структуру, поділяючи «Друге ім'я» на чотири розділи — «літери». — Від упорядників.
(обратно)
68
Тепер — Уральські гори.
(обратно)
69
Мазар — мусульманська каплиця, могила святого (шейха).
(обратно)
70
Кір II — шахіншах Ірану (555—530 до н. е.). Засновник імперії Ахеменідів. Загинув у Середній Азії під час війни з кочовиками, на чолі яких стояла жінка-жрець.
(обратно)
71
Синедріон — вища рада священиків Єрусалимського Храму у III ст. до н. е. — II ст.
(обратно)
72
Ніссан - березень-квітень, перший місяць гебрейського календаря.
(обратно)
73
Тепер — північний захід Оренбурзької області та східна частина Татарстану.
(обратно)
74
Хіазма — майдан-перехрестя, від якого відходять вулиці, що у плані утворюють літеру «X».
(обратно)
75
Халіфат — арабська держава, яка у IX ст. займала простір від Іспанії до Східного Ірану.
(обратно)
76
Траян — римський Імператор у 98—117 pp.
(обратно)
77
Доба (івр).
(обратно)
78
Троглодити — дикуни, мешканці печер.
(обратно)
79
Арран — тепер Західний Азербайджан.
(обратно)
80
Шехіна — видима присутність Бога при Ковчезі Завіту, містичне сяйво, стовп полум'я.
(обратно)
81
Згідно Каббали, за 2000 років до створення світу Яхве створив сім речей: Тору (П'ять книг, записані Мойсеем), покуту, Рай Земний, Геєнну, трон слави, святиню, та Ім 'я Месії.
(обратно)
82
Кивот Завіту — найбільша Святиня давньоєврейського народу, зроблена майстром Бацалелом (Василіїлом) за наказом пророка Мойсея приблизно у 1260 р. до н. е., після виходу євреїв з єгипетського полону. Виглядав як коштовна скриня. Згідно Старого Завіту, у Кивоті перебував Бог Ягве. Кивот невідступно супроводжували Знаки Шехіни. До побудови Храму царем Соломоном Кивот зберігався у наметі-скинії.
(обратно)
83
592 р. до хр. е.
(обратно)
84
631 р. після Р. X.
(обратно)
85
Мається на увазі останній шахіншах Ірану з династії Сасанідів — Ездигерд III (632—652 pp.).
(обратно)
86
Несторіани — послідовники вчення Несторія, архієпископа Константинопольського у 428–431 pp. На Ефеському Соборі 431 р. Несторій був засуджений, як єретик, що богохульно зв'язав матеріальну особу Боголюдини з Божественною сутністю Христа. Послідовники Несторія тікали від переслідувань в країни Сходу. До XI ст. на Сході несторіани були чисельно переважаючим напрямом християнства.
(обратно)
87
Первинний задум був зруйнований… — мається на увазі уявлення про катастрофу «передвічної людини» Адама Кадмона, Найвищого Адама, яка була спровокована Сатаною. В каббалістичній традиції, що бере свій початок від рабі Шімона бен-Йохая (II ст.), ця катастрофа має назву «швірат келім» і уся містика каббалістів відтоді зводиться до символу «Тіккун», тобто до знакової реставрації ідеального задуму Божого — Адама Кадмона, який передував біблійному, неідеальному Адаму.
(обратно)
88
Свастика — у арійських народів Євразії — містично-філософський знак «вічного повернення». На відміну від іудеїв, які мали лінійне часове мислення, арії вважали час замкненим на послідовність циклів, «колесо дхарми», що повертає долю до власного початку.
(обратно)
89
Ескулап — від імені грецького бога-цілителя Асклепія, патрона лікарів у поганські часи.
(обратно)
90
Вавилонський полон — у 597 та 581 pp. до н. е. Вавилонський цар Навуходоносор II (605—562 pp. до н. е.) примусив іудеїв переселитись з Палестини у Центральну Месопотамію. У 538 р. до н.е. шахіншах Кір II дозволив полоненим повернутись в Палестину і відбудувати зруйнований Єрусалимський Храм.
(обратно)
91
…розвіялась гордість Хельґа… — сучасні історики датують невдалий похід Олега Віщого (Хельґа) на Саркел 883/884 pp.
(обратно)
92
Іс. 2:12.
(обратно)
93
…над руїнами Раш-Хазарі — Хазарія була зруйнована у 965/966 pp. Великим князем Київським Святославом, онуком (або правнуком) Олега Віщого.
(обратно)
94
Мішна — перша частина Талмуду.
(обратно)
95
Агаряни — середньовічна назва арабів.
(обратно)
96
Гераклові стовпи — Гібралтарська протока.
(обратно)
97
Неофіт — новий сповідник віровчення.
(обратно)
98
Фраат IV — парфянський цар у 158—175 pp.
(обратно)
99
Бау — хтонічне божество гірської Ассірії (доісламського Курдистану).
(обратно)
100
Валтасар — вавилонський цар, син і співправитель Набоніда (556—539 pp. до н. е.). Вбитий персами під час взяття Вавилону у 538 р. Пророк Даниїл передрік Валтасарові падіння його царства.
(обратно)
101
Шалішин (іудейськ.) — полководець.
(обратно)
102
Харизма (грец.) — букв. «дар». Особлива благодать Бога, що надається визначним людям і родам. Аналогічне германському «гіфт», церковно-слов'янському — «живот».
(обратно)
103
Неємія — іудей, який у 445—443 pp. до н. е. відновив стіни Єрусалиму за наказом Артаксеркса І, царя і шахіншаха Імперії Ахеменідів.
(обратно)
104
Неєм., 5:12.
(обратно)
105
Аршакиди — парфянська династія царів (240р. до P. X. — 224 р. після P. X.), до якої належав цар Фраат IV.
(обратно)
106
Червень-липень.
(обратно)
107
Хазарський лікоть — дорівнював приблизно 46 см.
(обратно)
108
Ґоґ і Маґоґ — вороги Єврейського народу з Півночі, провіщені Біблією (Єзек 38:2). Згідно Книги Єзекіїля, Ґоґ є князем Роша (Скифія, Русь) в землях Маґоґа, сина Іафета (Буття 10:2).
(обратно)
109
Гедеон, Давид, Маккавеї — біблійні герої єврейського народу.
(обратно)
110
Василій І Македонянин — імператор Візантії у 867—886 pp.
(обратно)
111
Стратопедарх — один із найвищих чинів у візантійській армії IX ст.
(обратно)
112
Ані — у IX ст. це місто було столицею Вірменського царства.
(обратно)
113
Кентинарій — візантійська міра ваги, дорівнювала приблизно 15 кг.
(обратно)
114
День втечі Ашинів на захід — 631 р.
(обратно)
115
Десять стадій — близько двох кілометрів.
(обратно)
116
Павликіани — секта маніхейського напряму, заснована у 650—656 pp. Костянтином-Сильваном з Кивосу (Вірменія). Секта досягла розквіту при «єпископі» Карбісі, який збудував фортецю Тетріка. У 872 р. візантійські війська розгромили павликіан і розсіяли їх. Для секти були характерні відкинення Старого Завіту та культу Діви Марії. На богослужіннях практикувались оргії.
(обратно)
117
872 р.
(обратно)
118
Каспійське море.
(обратно)
119
Кривичі — слов'янське плем'я, яке мешкало у верхів'ях Оки, між вятичами та литовцями. Головне поселення кривичів — Смоленськ.
(обратно)
120
Угри — в ІХст. — кочове плем'я, котре мешкало біля Уральських гір. Предки сучасних угорців та ханти-мансійців.
(обратно)
121
Бейрис, або «Байрас» — дух мороку в релігіях племен Північного Уралу.
(обратно)
122
Магрібські пустелі — пустелі Північної Африки.
(обратно)
123
У часи жінок-войовниць — VII–VI ст. до н. е.
(обратно)
124
В епоху Ту-кю — 550—631 pp.
(обратно)
125
В роки Раш-Хазарі — Хазарія виникла як держава у VII ст., а біля 798 р. прийняла іудаїзм, як державну релігію.
(обратно)
126
Амос — біблійний пророк, який вийшов з пустелі на прю з царями-відступниками Ізраїлю у 750 р. до н. е.
(обратно)
127
Ахура-Мазда — верховне божество іранських аріїв, що сповідували вчення Зороастра.
(обратно)
128
Числа 22:21—23.
(обратно)
129
Єзек. 25:17.
(обратно)
130
Єремія — старозавітний єврейський пророк. Народився в сер. VII ст. до н. е. Був обраний Ягве на пророче служіння близько 626 р. до н. е. Єремія попереджав царів Єрусалиму, що їхня недбалість до віри Авраамової знищить Ізраїль і трон Давида. За це Єремію переслідували, ув'язнювали. В 605 р. до н. е. він продиктував Варуху пророцтво падіння Єрусалиму, а в 586 р. до н. е. став сучасником і свідком загибелі міста і Вавилонського полону євреїв. Згідно з переказом, Єремія, перед тимяк піти в Єгипет, де він помер, сховав Кивот Завіту в печерах гори Нево.
(обратно)
131
100 індиктів — 1500 років.
(обратно)
132
При Рамзесах — епоха XIX—XX єгипетських династій. Рамзес І став фараоном у 1306 р. до н. е. Рамзес XII скинутий з престолу у 1071 р. до н. е.
(обратно)
133
Осохорн І — другий фараон XXII династії, син Шешонка І, нубієць за походженням. Правив Єгиптом у 925—889 р. до н. е.
(обратно)
134
Пта — бог-охоронець Нижнього Єгипту, де вважався верховним божеством до введення офіційного царського культу Амона-Ра.
(обратно)
135
Пресвітер (грецьк.) — священик.
(обратно)
136
Сьомий Вселенський Собор, або II Нікейський відбувся у Нікеї 787 р. Собор відновив поклоніння іконам.
(обратно)
137
Восьмий Вселенський Собор проходив у Константинополі у 866—867 р. На ньому відбувся «фотіонський» розкол (за іменем патріарха Фотія) Церкви на Західну і Східну.
(обратно)
138
Бут. 46:22.
(обратно)
139
3 Цар. 8:65.
(обратно)
140
Матв. 1:17.
(обратно)
141
Числ. 20:13.
(обратно)
142
Кор., 13:1—8.
(обратно)
143
св. Ігнатій Антіохійський — 3-ій єпископ Антіохії у 69 — 110 pp.
(обратно)
144
св. Діонісій Ареопагіт — 1-ий єпископ Атен, учень ап. Павла (І ст.).
(обратно)
145
На горі Хоривській бог з'явився Мойсею у вигляді вогненного куща — неопалимої купини (Вихід 3; 1—6).
(обратно)
146
Тіккун (іудейське) — в Каббалі означає «відновлення первинного Божого задуму».
(обратно)
147
Олам ха-асія (іудейське) — в Каббалі означає «світ людей, матеріальних речей і демонів».
(обратно)
148
Олам ха-йєцїіра (іудейське) — в Каббалі означає «світ ангельських ієрархій». Дослівно: «Оболонка Чисел».
(обратно)
149
Перлиновий Лімес — три зірки Поясу Оріона.
(обратно)