
- •7.010201 – Фізичне виховання
- •Передмова
- •Основні принципи раціонального харчування
- •1.1. Фізіолого-гігієнічні основи харчування
- •Енерговитрати і потреба людини в енергії
- •Орієнтовні величини енерговитрат при різних видах діяльності людини
- •Роль білків у харчуванні
- •1.1.3. Роль жирів у харчуванні
- •1.1.4. Роль вуглеводів у харчуванні
- •1.1.5. Роль вітамінів у харчуванні
- •Метаболічні характеристики і потреба дорослої людини у вітамінах
- •1.1.6. Роль мінеральних речовин у харчуванні
- •Вміст, метаболічні характеристики та потреба дорослої людини в мінеральних речовинах
- •1.2. Питний режим
- •1.3. Режим харчування
- •Раціональне харчування спортсменів
- •2.1. Завдання збалансованого харчування спортсменів
- •2.2. Принципи раціонального харчування спортсменів
- •2.3. Енерговитрати при систематичній м'язовій діяльності
- •Запаси енергії в організмі людини
- •Відносна витрата енергії (на 1 кг маси тіла) за хвилину
- •2.4. Роль білків у харчуванні спортсменів
- •2.5. Роль жирів у харчуванні спортсменів
- •2.6. Роль вуглеводів у харчуванні спортсменів
- •Харчові продукти, які містять вуглеводи з різним глікемічним індексом
- •2.7. Роль вітамінів у харчуванні спортсменів
- •Добова потреба спортсменів у вітамінах (мг)
- •2.8. Роль мінеральних речовин у харчуванні спортсменів
- •2.9. Режим харчування спортсменів
- •Розподіл добової калорійності за прийомами їжі, %
- •Зразкова схема розподілу добового раціону спортсмена при різних режимах тренування
- •2.10. Використання харчових сумішей і продуктів підвищеної біологічної цінності (ппбц) в харчуванні спортсменів
- •2.11. Організація харчування перед змаганнями
- •2.12. Харчування на навчально-тренувальних зборах і в умовах
- •2.13. Харчування спортсмена на дистанції
- •Тривалість затримки харчових продуктів в шлунку (порції 150 – 250 г)
- •2.14. Харчування після змагань
- •2.15. Особливості вживання води і напоїв спортсменами
- •Особливості харчування представників різних видів спорту
- •Склад і калорійність харчового раціону для представників різних видів спорту (на 1 кг маси тіла)
- •Раціони харчування бігунів (короткі дистанції), стрибунів на різних етапах спортивної підготовки
- •Раціони харчування метальників і багатоборців на різних етапах спортивної підготовки
- •Раціони харчування важкоатлетів і плавців на різних етапах спортивної підготовки
- •Раціони харчування бігунів (довгі дистанції) і ходоків на різних етапах спортивної підготовки
- •Раціони харчування гімнастів на різних етапах спортивної підготовки
- •Раціони харчування боксерів і борців на різних етапах спортивної підготовки
- •Склад і калорійність харчового раціону боксерів залежно від категорії маси тіла
- •Раціони харчування спортсменів ігрових видів спорту на різних етапах спортивної підготовки
- •Індивідуалізація харчування спортсменів
- •4.1. Організація харчування спортсменів в особливих клімато-географічних умовах, при переїздах і часовій адаптації
- •4.1.1. Особливості харчування при тренуваннях в умовах
- •4.1.2. Харчування в умовах низьких температур
- •4.1.3. Особливості харчування при тренуванні в умовах гірського
- •Добовий набір продуктів, що рекомендується для спортсменів, які тренуються в гірських умовах
- •4.1.4. Особливості харчування при переїздах
- •4.1.5. Харчування при зміні годинного поясу
- •4.1.6. Організація харчування спортсменів під час туристичних походів
- •Добова потреба в білках, жирах, вуглеводах і їх калорійність для осіб фізичної праці і туристів
- •Основні продукти харчування для туристичних походів
- •4.2. Особливості харчування юних спортсменів
- •4.3. Особливості харчування в немолодому і старечому віці
- •4.4. Харчування для зниження маси тіла
- •Гранично допустима нормальна маса тіла (кг) чоловіків і жінок залежно від зросту і віку (за м. М. Єгоровим і л. М. Льовіцьким)
- •Організація харчування туристів
- •5.1. Основи організації харчування туристів
- •Загальний похідний раціон на один день при триразовому харчуванні
- •Тривалість приготування деяких продуктів
- •5.2. Особливості організації харчування в різних видах туризму
- •Нетрадиційне і дієтичне харчування
- •6.1. Дієтичне харчування
- •6.2. Цілющі властивості продуктів харчування
- •6.3. Вегетаріанство і його застосування в спортивній практиці
- •6.4. Сироїдіння
- •6.5. Роздільне харчування
- •Харчові отруєння та їх профілактика
- •7.1. Визначення і класифікація харчових отруєнь
- •7.2. Харчові токсикоінфекції
- •7.3. Харчовий бактерійний токсикоз
- •7.4. Харчові отруєння немікробної природи
- •7.5. Харчові отруєння нез'ясованої етіології
- •7.6. Основні принципи профілактики харчових отруєнь
- •Література
6.4. Сироїдіння
Сироїдіння – це система харчування, яка віддає перевагу використанню їжі, яка не піддалася тепловій дії (варінню, жарінню, тушкуванню тощо). Найчастіше до сироїдіння вдаються вегетаріанці, проте сироїди зустрічаються і серед шанувальників тваринної їжі. Прикладами можуть служити вживання в їжу деякими народами на півночі замороженої риби (строганини), використання мисливцями в їжу невареного м'яса, існуюча на бійнях традиція пити кров тварин, вживання у сирому виді устриць.
Сучасна медицина вбачає в сироїдінні як позитивні сторони, так і небезпечні, зумовлені можливістю надходження з термічно не обробленою їжею збудників хвороб. Сучасні лікарі разом з порадою вживати частіше добре вимиті свіжі овочі і фрукти роблять акцент на використанні теплових методів кулінарної обробки харчових продуктів, які зберігають корисні харчові речовини. Ці методи дають змогу зменшити втрати вітамінів й інших корисних речовин і водночас перешкоджають накопиченню в їжі шкідливих речовин, що утворюються при тепловій дії.
Користь сироїдіння для спортивної практики:
Збереження в їжі вітамінів та інших корисних речовин.
Відсутність накопичення шкідливих речовин, які утворюються в їжі при тепловій обробці.
Відсутність забруднення їжі продуктами горіння палива.
На думку послідовників сироїдіння, споживання сирих овочів і фруктів укріплює щелепи і зуби, перешкоджає в немолодому віці розхитуванню зубів.
Небезпеки сироїдіння для спортивної практики:
Небезпека потрапляння в організм з термічно не обробленою їжею збудників різних захворювань (мікроорганізми, яйця глистів і навіть личинки глистів у разі споживання сирого м'яса і риби).
Неможливість видалення з харчових продуктів шкідливих речовин з їжі шляхом її варіння і подальшого зливання бульйону.
Обмеження набору продуктів у раціоні людей, які харчуються тільки сирою їжею (картоплю і ряд інших продуктів у сирому вигляді зазвичай не їдять, це стосується й зернових продуктів).
6.5. Роздільне харчування
Прихильники роздільного харчування рекомендують використовувати ті чи інші продукти окремо один від одного, під час різних прийомів їжі. Обґрунтування такої системи харчування полягає в тому, що, по-перше, одноманітної їжі людина з'їдає менше ніж різноманітної, а тому знижується ризик надмірного харчування й ожиріння. По-друге, стверджують, що для перетравлення несхожих продуктів потрібні різні умови і такі продукти заважають перетравленню один одного.
Так, в системі роздільного харчування лікаря Г. Шелтона стверджується, що білки (м'ясо, молоко) і крохмалі (каші, хліб) неприпустимо поєднувати в одному прийомі їжі, оскільки білок перетравлюється в кислому середовищі, а крохмаль – у лужному. На думку Г. Шелтона, роздільне харчування не тільки полегшує травлення, виключає загнивання продуктів у шлунку, а й сприяє більш економному витрачанню травних соків.
Сучасна медицина розглядає поєднання різних продуктів з позиції оптимізації засвоєння речовин, які містяться в їжі. Рекомендації медицини не збігаються з порадами Г. Шелтона. Система Г. Шелтона не знайшла застосування в медицині ні на батьківщині цього лікаря (в США), ні в інших країнах.
Поради щодо використання роздільного харчування у спортивній практиці:
1. Можна поєднувати між собою або з молоком будь-які з наведених нижче трьох груп продуктів. Ці поєднання підвищують засвоюваність білка з їжі. Якщо організм не приймає молоко, поєднання його з бобами навряд чи виправдано.
Олії сприяють засвоєнню жиророзчинних вітамінів овочів. Каротин засвоюється з моркви краще, якщо її приготувати з олією.
Смачне поєднання в салатах томатів з огірками призводить до втрат вітаміну С.
Пектини рослинних продуктів сприяють видаленню токсичних металів, які можуть бути наявні в харчових продуктах, наприклад у рибі.
Кислі фрукти полегшують засвоєння заліза із зернових продуктів.
Розглядаючи заборони Г. Шелтона, лікарі відзначають, що:
- у голодної людини ще до прийому їжі виділяється шлунковий сік, склад якого просто може не відповідати складу ще не з'їденого продукту;
- крохмалі й білки не можуть загнити у шлунку здорової людини. Цьому заважає соляна кислота. Тому побоювання Г. Шелтона про загнивання їжі в шлунку необґрунтоване;
- секреція травного соку на хліб вища, ніж на м'ясо – це суперечить уявленням Г. Шелтона.
Безперечно, що велика різноманітність продуктів за один прийом їжі стимулює апетит і примушує з'їсти більше, ніж потрібно організму.
Контрольні запитання
Що таке дієтичне харчування і на яких принципах воно будується?
Якими цілющими властивостями володіють деякі харчові продукти і як вони застосовуються для оздоровлення людини?
Що таке вегетаріанське харчування і як його можна застосувати в спортивній практиці?
Яке значення має нетрадиційний вид харчування – сироїдіння?
Яке значення має роздільне приймання продуктів в організації харчування людини?
Розділ 7