
- •7.010201 – Фізичне виховання
- •Передмова
- •Основні принципи раціонального харчування
- •1.1. Фізіолого-гігієнічні основи харчування
- •Енерговитрати і потреба людини в енергії
- •Орієнтовні величини енерговитрат при різних видах діяльності людини
- •Роль білків у харчуванні
- •1.1.3. Роль жирів у харчуванні
- •1.1.4. Роль вуглеводів у харчуванні
- •1.1.5. Роль вітамінів у харчуванні
- •Метаболічні характеристики і потреба дорослої людини у вітамінах
- •1.1.6. Роль мінеральних речовин у харчуванні
- •Вміст, метаболічні характеристики та потреба дорослої людини в мінеральних речовинах
- •1.2. Питний режим
- •1.3. Режим харчування
- •Раціональне харчування спортсменів
- •2.1. Завдання збалансованого харчування спортсменів
- •2.2. Принципи раціонального харчування спортсменів
- •2.3. Енерговитрати при систематичній м'язовій діяльності
- •Запаси енергії в організмі людини
- •Відносна витрата енергії (на 1 кг маси тіла) за хвилину
- •2.4. Роль білків у харчуванні спортсменів
- •2.5. Роль жирів у харчуванні спортсменів
- •2.6. Роль вуглеводів у харчуванні спортсменів
- •Харчові продукти, які містять вуглеводи з різним глікемічним індексом
- •2.7. Роль вітамінів у харчуванні спортсменів
- •Добова потреба спортсменів у вітамінах (мг)
- •2.8. Роль мінеральних речовин у харчуванні спортсменів
- •2.9. Режим харчування спортсменів
- •Розподіл добової калорійності за прийомами їжі, %
- •Зразкова схема розподілу добового раціону спортсмена при різних режимах тренування
- •2.10. Використання харчових сумішей і продуктів підвищеної біологічної цінності (ппбц) в харчуванні спортсменів
- •2.11. Організація харчування перед змаганнями
- •2.12. Харчування на навчально-тренувальних зборах і в умовах
- •2.13. Харчування спортсмена на дистанції
- •Тривалість затримки харчових продуктів в шлунку (порції 150 – 250 г)
- •2.14. Харчування після змагань
- •2.15. Особливості вживання води і напоїв спортсменами
- •Особливості харчування представників різних видів спорту
- •Склад і калорійність харчового раціону для представників різних видів спорту (на 1 кг маси тіла)
- •Раціони харчування бігунів (короткі дистанції), стрибунів на різних етапах спортивної підготовки
- •Раціони харчування метальників і багатоборців на різних етапах спортивної підготовки
- •Раціони харчування важкоатлетів і плавців на різних етапах спортивної підготовки
- •Раціони харчування бігунів (довгі дистанції) і ходоків на різних етапах спортивної підготовки
- •Раціони харчування гімнастів на різних етапах спортивної підготовки
- •Раціони харчування боксерів і борців на різних етапах спортивної підготовки
- •Склад і калорійність харчового раціону боксерів залежно від категорії маси тіла
- •Раціони харчування спортсменів ігрових видів спорту на різних етапах спортивної підготовки
- •Індивідуалізація харчування спортсменів
- •4.1. Організація харчування спортсменів в особливих клімато-географічних умовах, при переїздах і часовій адаптації
- •4.1.1. Особливості харчування при тренуваннях в умовах
- •4.1.2. Харчування в умовах низьких температур
- •4.1.3. Особливості харчування при тренуванні в умовах гірського
- •Добовий набір продуктів, що рекомендується для спортсменів, які тренуються в гірських умовах
- •4.1.4. Особливості харчування при переїздах
- •4.1.5. Харчування при зміні годинного поясу
- •4.1.6. Організація харчування спортсменів під час туристичних походів
- •Добова потреба в білках, жирах, вуглеводах і їх калорійність для осіб фізичної праці і туристів
- •Основні продукти харчування для туристичних походів
- •4.2. Особливості харчування юних спортсменів
- •4.3. Особливості харчування в немолодому і старечому віці
- •4.4. Харчування для зниження маси тіла
- •Гранично допустима нормальна маса тіла (кг) чоловіків і жінок залежно від зросту і віку (за м. М. Єгоровим і л. М. Льовіцьким)
- •Організація харчування туристів
- •5.1. Основи організації харчування туристів
- •Загальний похідний раціон на один день при триразовому харчуванні
- •Тривалість приготування деяких продуктів
- •5.2. Особливості організації харчування в різних видах туризму
- •Нетрадиційне і дієтичне харчування
- •6.1. Дієтичне харчування
- •6.2. Цілющі властивості продуктів харчування
- •6.3. Вегетаріанство і його застосування в спортивній практиці
- •6.4. Сироїдіння
- •6.5. Роздільне харчування
- •Харчові отруєння та їх профілактика
- •7.1. Визначення і класифікація харчових отруєнь
- •7.2. Харчові токсикоінфекції
- •7.3. Харчовий бактерійний токсикоз
- •7.4. Харчові отруєння немікробної природи
- •7.5. Харчові отруєння нез'ясованої етіології
- •7.6. Основні принципи профілактики харчових отруєнь
- •Література
4.1. Організація харчування спортсменів в особливих клімато-географічних умовах, при переїздах і часовій адаптації
Дуже часто збори, які проводяться перед змаганнями, і самі змагання проходять в незвиклих для спортсмена кліматичних і географічних зонах. При переїзді з однієї географічної зони в іншу на організм спортсмена впливають відразу декілька чинників зовнішнього середовища: температура, тиск, чергування дня і ночі, рівень сонячної радіації, швидкість вітру тощо. Навіть короткочасне перебування на новому місці протягом декількох днів формує в організмі спортсмена реакції пристосовувань, наприклад відбуваються зміни на рівні обміну речовин і енергії.
У спортсменів при зміні кліматичних умов можуть страждати від нестачі аскорбінової кислоти деякі життєво важливі органи. Так, у суворому кліматі окремих географічних районів спортсмени постійно стикаються з проблемою терморегуляції тіла. Добре відомо, що в цих умовах додаткова вітамінізація аскорбіновою кислотою сприяє кращому пристосуванню до нових умов. Фізіологічні дози додаткового прийому аскорбінової кислоти для спортсменів – не більше ніж 150 мг в день (при обов'язковому дробовому прийомі під час їжі).
При акліматизації до умов Півночі важливе значення має білково-жировий компонент їжі. Під впливом холоду швидшає обмін білків і жирів в організмі в основному за рахунок переважання процесів розпаду і окислення, при яких виділяється енергія, що витрачається на підтримку стабільної температури тіла. Проте треба пам'ятати, що саме відбувається з обміном вуглеводів. Таким чином, можна зробити висновок, що при акліматизації до умов Півночі й інших холодних районів потреба організму спортсмена в найважливіших компонентах їжі зростає. Продукти харчування спортсменів при організації періодів перед змаганнями і змагань в цих кліматогеографічних зонах мають бути на 15% багатше білками, жирами і вуглеводами і обов'язково містити значні кількості аскорбінової кислоти.
Багато які збори і змагання проводяться в середньогірї, тобто на висоті 1500 – 2500 м над рівнем моря. У першу чергу, в цих умовах пристосовується функція зовнішнього дихання (газообмін між організмом і зовнішнім середовищем), а також системи, пов'язані з транспортом і утилізацією кисню в крові і внутрішніх органах.
Так, однією з важливих сторін пристосування організму спортсмена до нових умов при переїзді в середньогірї є зміни в системі червоної крові – збільшення швидкості синтезу еритроцитів і вмісту гемоглобіну. Це позитивне для пристосовування явище використовується для вдосконалення системи підготовки спортсменів і підвищення їх загальної і спеціальної працездатності.
Інтенсифікація синтезу еритроцитів і гемоглобіну вимагає змін в організації харчування. Перш за все, треба прагнути, щоб у раціоні в цих клімато-географічних умовах було достатньо продуктів, що містять залізо, пов'язане з білками (м'ясо і страви, приготовані з нього, субпродукти, риба). Крім того, у великих кількостях залізо міститься в овочах і фруктах.
Для створення оптимальних умов засвоєння організмом заліза з їжі треба, щоб у ній в достатній кількості була наявна аскорбінова кислота і вітаміни групи В (зокрема, В12), які тісно пов'язані з обміном еритроцитів і гемоглобіну.
При фізичних навантаженнях і кисневому голодуванні в середньогірї у спортсменів посилюється обмін вуглеводів і білків. Тому при змаганнях у цій зоні раціони повинні включати підвищену кількість білків і вуглеводів, а також продукти, багаті вітамінами.
Фахівці з основ оздоровчого харчування виявили, що пристосовування до нових умов має суто індивідуальний характер. Так, деякі спортсмени дуже легко і швидко пристосовуються до цієї стресової дії, але згодом значно знижують свою спортивну працездатність. Ті ж, хто довго і важко пристосовується, довше зберігають спортивну форму. Зрозуміло, режим і раціони харчування з урахуванням цих особливостей пристосовування мають відповідати фізіологічним і біохімічним змінам в організмі.
Поширена думка, що при акліматизації до умов Півночі важливе значення має білково-жировий компонент їжі. Дійсно, під впливом холоду швидшає обмін білків і жирів в організмі в основному за рахунок переважання процесів розпаду і окислення, при яких виділяється енергія, що витрачається на підтримку стабільної температури тіла. Проте треба пам'ятати, що те ж саме відбувається з обміном вуглеводів. Таким чином, можна зробити висновок, що при акліматизації до умов Півночі й інших холодних районів потреба організму спортсмена в найважливіших компонентах їжі зростає. На правильність цього висновку вказують і дані вимірювання рівня енерговитрат у людей, що живуть у північних районах світу. Показано, що основний обмін може збільшуватися на 10 – 15 %, а в окремі дні й більше. Отже, продукти харчування спортсменів при організації періоду перед змаганнями і змагань у цих клімато-географічних зонах мають бути на 15% багатше білками, жирами і вуглеводами і обов'язково містити значні кількості аскорбінової кислоти.