Законодавство України по темі дослідження

Основний нормативно-правовий акт, який регулює діяльність органів місцевого самоврядування є закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997. Інформація про відповідальність органів місцевого самоврядування зазначена у розділі четвертому закону, який називається «Гарантії місцевого самоврядування. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування». Також про відповідальність органів місцевого самоврядування зазначається у Конституції України та законі України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001.

За законом «Про місцеве самоврядування в Україні», а точніше ч.1 ст.74 «Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами». Отже у законі прописана відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед трьома суб’єктами:

• територіальною громадою;

• державою;

• юридичними і фізичними особами.

Стосовно територіальних громад існує ст.75 закону, де зазначається, що органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами. Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність. Також територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.

Щодо відповідальності перед державою, то у ст..76 закону сказано, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України. Також органи та посадові особи місцевого самоврядування з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Тут ми бачимо, що хоча органи місцевого самоврядування не входять до системи органів виконавчої влади та являються самостійними органами, але під час делегування повноважень стають такими, що є підконтрольними.

У ст.77 закону сказано, що шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом. Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Конституційно-правова відповідальність полягає в застосуванні до органів і посадових осіб місцевого самоврядування різних заходів конституційно-правового впливу з боку компетентних державних органів (як правило, без залучення суду). Вищою формою конституційно-правової відповідальності органів і посадових осіб місцевого самоврядування є дострокове припинення їх повноважень у встановленому законом порядку. Так, щодо сільських, селищних і міських рад та голів, то рішення про дострокове припинення їх повноважень може бути прийняте шляхом проведення місцевого референдуму. Чинне законодавство допускає і процедуру саморозпуску сільських, селищних та міських рад, а також добровільної відставки сільських, селищних і міських голів. Конституція передбачає проведення позачергових виборів органів місцевого самоврядування, а отже, вона допускає розпуск або дострокове припинення повноважень цих органів у всеукраїнському масштабі. Чинне законодавство встановлює підстави, за якими компетентні державні органи достроково припиняють повноважень окремих рад. Місцеві державні адміністрації виявляють факти, які дають підстави для дострокового припинення повноважень органів місцевого самоврядування. Майнова або цивільно-правова відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування наступає за їх неправомірні рішення, дії або бездіяльність, якими вони завдають юридичним і фізичним особам матеріальної та моральної шкоди. Ця шкода згідно з чинним законодавством відшкодовується органами і посадовими особами місцевого самоврядування в повному обсязі за рахунок коштів місцевого бюджету. Коли ця шкода обумовлена розумним ризиком, то це одна справа. Інша – коли вона обумовлена некомпетентністю, особистими інтересами депутатів або сільського, селищного чи міського голови. У таких випадках закон має встановлювати регресну відповідальність тих, хто заподіяв необґрунтовану матеріальну і моральну шкоду, яку відшкодувала територіальна громада. Депутати і службовці органів місцевого самоврядування, сільські, селищні і міські голови несуть також у межах закону дисциплінарну, адміністративну, фінансову і кримінальну відповідальність.(9)

Форми забезпечення відповідальності органів місцевого самоврядування можуть бути відповідним чином згруповані, тобто об’єднані в однорідні групи за певними класифікаційними ознаками. Загалом характер класифікаційних ознак обумовлюється потребами того чи іншого дослідження, а їх кількість визначається необхідною глибиною та детальністю вивчення явища чи процесу, що розглядається. Видається, що для розкриття специфіки забезпечення відповідальності у сфері місцевого самоврядування найбільш продуктивною є класифікація за наступними класифікаційними ознаками.

За суб’єктом забезпечення відповідальності слід виокремити державні та громадські форми, а також форми, які продукуються самими органами місцевого самоврядування в рамках створення та функціонування механізму самовідповідальності.

До державних відносяться форми, що реалізуються державними органами (місцевими державними адміністраціями, органами внутрішніх справ, прокуратури, служби безпеки України, контрольно-ревізійними органами, податковими інспекціями тощо) в межах покладених на них повноважень: дострокове позбавлення (зміна) конституційного статусу (припинення повноважень), зупинення дії нормативно-правових актів, визнання недійсним юридично значущого результату (анулювання результатів чи дій), майнові санкції (відшкодування збитків), банкрутство органів місцевого самоврядування, агентське управління тощо.

Громадські форми (вибори, референдум про дострокове припинення повноважень, відкликання посадових осіб та депутатів) пов’язані з процесами волевиявлення окремих громадян, їх об’єднань, територіальних громад, інститутів громадянського суспільства, у тому числі політичних партій, громадських організацій, профспілкових органів, неурядових організацій, засобів масової інформації тощо. Прикладами форм забезпечення самовідповідальності органів місцевого самоврядування є саморозпуск ради, добровільна відставка, недовіра посадовій особі, дисциплінарні та процесуальні (регламентні) стягнення.

За об’єктом забезпечення відповідальності доцільно виокремити форми, які спрямовані на становлення відповідальності у тих чи інших органах: представницьких, виконавчих, органах самоорганізації населення, а також окремих посадових осіб місцевого самоврядування і депутатів місцевих рад.

За масштабом реалізації форми забезпечення відповідальності можуть носити локальний, регіональний чи загальнодержавний характер.

За часом діяльності доцільно виокремити постійні, періодичні та разові форми забезпечення відповідальності.

За своїм характером організаційні форми безпосередньо не пов’язані з ухваленням, зміною чи припиненням дії нормативно-правових актів та передбачають проведення організаційних заходів, під час яких створюються передумови для забезпечення відповідальності органів місцевого самоврядування. Правові форми пов’язані з встановленням та застосуванням норм права, наприклад, ухвалення наказів, розпоряджень, рішень, спрямованих на підвищення відповідальності органів місцевого самоврядування. Економічні форми застосовуються як для заохочення (матеріального стимулювання) працівників до відповідального ставлення до своєї діяльності (премія, грошова винагорода, надбавка до заробітної плати), так і у вигляді санкцій за недбале виконання посадових обов’язків, порушення трудової дисципліни тощо (штраф). Дія психологічних форм спрямована на внутрішні, глибинні мотиватори діяльності суб’єктів і виражається у вигляді догани, морального осуду членів колективу та населення чи навпаки, подяки за добре виконану роботу. У реальній практиці функціонування системи місцевого самоврядування форми тісно пов’язані та взаємообумовлені; їх комплексне застосування є найбільш дієвим.(8)