- •Фізичні, хімічні і біохімічні сенсори. Загальна характеристика, подібність, відмінність.
- •Поняття чутливого елементу хімічного сенсора. Загальні підходи одержання чутливих елементів хімічних сенсорів.
- •Типи електрохімічних сенсорів.
- •Кулонометричні сенсори. Визначення мікрокількостей води в органічних речовинах за методом Фішера. Переваги і недоліки.
Кулонометричні сенсори. Визначення мікрокількостей води в органічних речовинах за методом Фішера. Переваги і недоліки.
Для визначення вмісту води в органічних сполуках використовується реакція її з реактивом Фішера, який складається з йоду та діоксиду сірки, розчинника (найчастіше використовується метанол) та основи (для буферизації розчину, використовується піридин).
Титрування являє собою тристадійний процес:
SO2 +I2 +H2O = SO3 + 2HI (1)
C5H5N +SO3 = [C5H5N]+[SO3]- (2)
[C5H5]+[SO3]- +MeOH = [C5H5NH]+[MeOSO3]- (3)
Вода бере участь лише у першій стадії. вона реагує з діоксидом сірки, у результаті чого I2 відновлюється до I- (1). Виділяється триоксид сірки, утворює з піридином комплекс (2), який у присутності метанолу (або іншого спирту) перетворюється на стабільний піридиновий комплекс (3). Таким чином, для титрування кожного 1 моля води витрачається один моль йоду, 1 моль діоксину сірки і 3 моль піридину.
Третя стадія реакції відбувається в присутності надлишку метанолу, бо впливає на процес титрування, оскільки піридиновий комплекс триоксиду сірки також може приєднувати воду івпливати на результати титрування:
C5H5N SO3 + H2O = [C5H5NH]+[SO4H]-
Кінцева точка титрування проявляється в появі надлишку йоду після того як вся вода витрачена.
Переваги метода Фішера:
Висока точність і відтворюваність
Селективність по воді
Малі кількості необхідних зразків
Швидкий аналіз
Широкий діапазон вимірювання (1ppm - 100%)
Придатний для аналізу:
твердих речовин
рідин
газів
Обмеження титрування
Реагент Фішера нестійкий до дії світла і вологи. Потрібна стандартизація перед кожним використанням.
Робочий інтервал pH 5 – 8
Погано розчинні у метанолі сполуки (наприклад, жири, вуглеводні) розчиняють у вищих спиртах або хлороформі.
Слід уникати титрування речовин, які здатні реагувати з компонентами реактиву Фішера (наприклад, альдегіди і кетони, сильні кислоти і основи, окисники і відновники, сполуки, що реагують з компонентами реактиву Фішера з утворенням води).
В основі кулонометричного методу використаний закон Фарадея, який встановлює зв'язок між масою (г) електропретворюючої (окисленої або відновленої) речовини і кількістю електрики Q (Кл).
т = QM/nF
Кулонометрична комірка складається з анодного відділення, в якому протікає реакція Фішера, і меншого за обсягом катодного відділення, в якому протікає комплементарна катодна реакція відновлення.
Йод, необхідний для КФ-реакції утворюється внаслідок анодного окислення йодиду:
2I- -2e = I2
Водень утворюється на катоді :
2 H+ + 2 e- = H2
Переваги (кулонометричного методу титрування Фішера):
Визначення мелих кількостей води (10 -100мкг)
йод лише в анодному просторі реагує з водою
висока точність вимірювання навіть при низькому вмісті вологи
Недоліки:
При роботі з реактивами особливу увагу слід приділяти виключенню проникнення вологи, тому кулонометрія є мікрометодом, і навіть мінімальні кількості сторонньої води можуть призводити до серйозних помилок аналізу. 1 мл атмосферного повітря містить близько 10 мкг H2O – і така мала кількість води може бути визначена кулонометричним методом
Католіт потрібно замінювати через певний час
можливість потрапляння йоду до катоду і відновлення в йодид, що призводить до помилок визначення