Питання для самоконтролю.

1. Чому організація є основним суб’єктом і об’єктом інноваційної діяльності?

2. Схарактеризуйте організацію як соціально-економічну систему, сприятливу до нововведень.

3. Назвіть оціночні показники техніко-технологічного стану підприємства.

4. Які чинники впливають на інноваційну активність організації? Наведіть приклади.

5. Що таке інноваційний потенціал організації?

6. Розкрийте поняття інжинірингу і реінжинірінгу бізнесу.

7. Які основні принципи реінжинірінгу?

8. На яких видах підприємств звичайно застосовують реінжинірінг?

Тема №8. Управління інноваційним проектом. План

1. Суть інноваційних проектів та їх зміст.

2. Планування інноваційних проектів.

3. Ризики інноваційних проектів.

1. Суть інноваційних проектів та їх зміст.

Поняття "інноваційний проект" може розглядатися як:

• форма цільового управління інноваційною діяльністю;

• комплект документів.

Як форма цільового управління інноваційною діяльністю інноваційний проект являє собою складну систему взаємообумовлених і взаємопов’язаних за ресурсами, термінами і виконавцями заходів, спрямованих на досягнення конкретних цілей (завдань) на пріоритет­них напрямках розвитку науки і техніки. Як процес здійснення інно­вацій — це сукупність виконуваних у визначеній послідовності на­укових, технологічних, виробничих, організаційних, фінансових і ко­мерційних заходів, що приводять до інновацій. У той же час інно­ваційний проект — це комплект технічної, організаційно-планової і розрахунково-фінансової документації, необхідної для реалізації цілей проекту.

Інноваційний проект — це система взаємопов'язаних цілей і про­грам їхнього досягнення, що являють собою комплекс науково-дослідних дослідно-конструкторських, виробничих, організаційних, фінансових, комерційних й інших заходів, відповідним чином ор­ганізованих, оформлених комплектом проектної документації і забез­печуючих ефективне вирішення конкретного науково-технічного завдання (проблеми), вираженого в кількісних показниках і приводить до інновації.

До основних елементів інноваційного проекту відносяться:

• однозначно сформульовані цілі і завдання, що відображають основне призначення проекту;

• комплекс проектних заходів щодо вирішення інноваційної про­блеми і реалізації поставлених цілей;

• організація виконання проектних заходів, тобто ув'язування їх з ресурсами і виконавцями для досягнення цілей проекту в обмежений період часу й у рамках заданої вартості і якості;

• основні показники проекту (від цільових — з проекту в цілому, до часткових — з окремих завдань, тем, етапів, заходів, виконавців), у тому числі показники, що характеризують його ефективність.

Інноваційні проекти можуть формуватися як у складі науково-технічних програм, реалізуючі завдання окремих напрямків (за­вдань, розділів) програми, так і самостійно, вирішуючи конкретну проблему на пріоритетних напрямках розвитку науки і техніки.

Формування інноваційних проектів для вирішення найваж­ливіших науково-технічних проблем (завдань) забезпечує:

• комплексний, системний підхід до вирішення конкретного завдан­ня (мети науково-технічного розвитку);

• кількісну конкретизацію цілей науково-технічного розвитку і строге відображення кінцевих цілей і результатів проекту в управлінні інноваціями:

• безупинне наскрізне управління процесами створення, освоєння, виробництва і споживання інновацій:

• обґрунтований вибір шляхів найбільш ефективної реалізації цілей проекту:

• збалансованість ресурсів, необхідних для реалізації інноваційно­го проекту:

• міжвідомчу координацію й ефективне управління складним комплексом робіт із проекту.

Реалізація задуму інноваційного проекту забезпечується учасни­ками проекту. У залежності від виду проекту в його реалізації мо­жуть брати участь від однієї до кількох десятків (іноді сотень) ор­ганізацій. У кожної з них свої функції, ступінь участі в проекті й міра відповідальності за його долю.

Замовник — майбутній власник і користувач результатів проекту. В ролі замовника може виступати як фізична особа, так і юридична.

Інвестор — фізичні чи юридичні особи, що вкладають засоби в проект. Інвестор може бути і замовником. Якщо це не та сама особа, то інвестор укладає договір із замовником, контролює виконання контрактів і здійснює розрахунки з іншими учасниками проекту.

Проектувальник — спеціалізовані проектні організації, що роз­робляють проектно-кошторисну документацію. Відповідальною за виконання всього комплексу цих робіт звичайно є одна організація, названа генеральним проектувальником.

Постачальник — організації, що забезпечують матеріально-тех­нічне забезпечення проекту (закупівлі і постачання).

Виконавець (організація-виконавець, підрядчик, субпідрядник) — юридичні особи, що несуть відповідальність за виконання робіт відповідно до контракту.

Керівник проекту (у прийнятій на Заході термінології, проект-менеджер) — юридична особа, якій замовник делегує повноваження з керівництва роботами за проектом: планування, контроль і коорди­нація робіт учасників проекту. Конкретний склад повноважень керів­ника проекту визначається контрактом із замовником.

Команда про­екту — специфічна організаційна структура, очолювана керівником проект}' і створювана на період здійснення проекту з метою ефектив­ного досягнення його цілей.

Різноманіття можливих цілей і завдань науково-технічного роз­витку визначає і розмаїтість видів інноваційних проектів.

У залежності від охоплення ними етапів інноваційного процесу розрізняють:

— повний інноваційний проект, що включає всі етапи інноваційного процесу, починаючи з проведення фундаментальних досліджень до реалізації інноваційного продукту чи послуги;

—неповний інноваційний проект першого типу, що охоплює перші етапи інноваційного процесу;

— неповний інноваційний проект другого типу, що об'єднує завершальні етапи інноваційного процесу.

У залежності від часу, затрачуваного на реалізацію проекту і до­сягнення його цілей, інноваційні проекти можуть бути розділені на:

• довгострокові (більше 5 років),

• середньострокові (від 3 до 5 років),

• короткострокові (менше 3-х років).

З погляду характеру цілей проект може бути кінцевим, тобто відбивати мету вирішення інноваційної проблеми (завдання) в ціло­му чи проміжним, пов'язаним з досягненням проміжних результатів вирішення складних проблем. За видом потреб, що задовольняються, проект може бути орієнтований на існуючі потреби чи на створення нових. Класифікація інноваційних проектів за типом інновацій допу­скає розподіл їх на:

• введення нового (радикального) чи удосконаленого продукту;

• введення нового чи удосконаленого методу виробництва:

• створення нового ринку;

• освоєння нового джерела постачання сировини чи напівфабрикатів;

• реорганізація структури управління.

В основі розгляду змісту інноваційного проекту за процесом йо­го формування і реалізації, лежить концепція життєвого циклу інноваційного проекту. яка виходить з того, що інноваційний проект є процес, який відбувається протягом кінцевого проміжку часу. У такому процесі можна виділити ряд послідовних за часом етапів (фаз), що розрізняються за видами діяльності, які забез­печують його здійснення.

Інноваційний проект, розглянутий як процес, що відбувається в часі, охоплює наступні етапи.

• Формування інноваційної ідеї (задуму). Це процес зародження інноваційної ідеї і формулювання генеральної (кінцевої) мети проекту. На цьому етапі визначаються кінцеві цілі (кількісна оцінка за обсягами, термінами, розмірами прибутку) проекту і виявляються шляхи їхнього досягнення, визначаються суб'єкти й об'єкти інвестицій, їхньої форми і джерела.

• Розробка проекту. Це процес пошуку рішень з досягнення кінцевої мети проекту і формування взаємопов'язаного за часом, ресурсами і виконавцями комплексу завдань і заходів реалізації мети проекту.

На цьому етапі:

• здійснюється порівняльний аналіз різних варіантів досягнення цілей проекту і вибір найбільш життєздатного (ефективного) для реалізації;

• розробляється план реалізації інноваційного проекту;

• зважуються питання спеціальної організації для роботи над про­ектом (команди проекту);

• виробляється конкурсний добір потенційних виконавців проекту й оформляється контрактна документація.

Реалізація проекту. Це процес виконання робіт з реалізації поставлених цілей проекту. На цьому етапі здійснюється контроль виконання календарних планів і витрати ресурсів, коректування виниклих відхилень і оперативне регулювання ходу реалізації проекту.

Завершення проекту – Це процес здачі результатів проекту замовнику і закриття контрактів (договорів). Цим завершується життєвий цикл інноваційного проекту.

Управління інноваційним проектом — це процес прийняття і реалізації управлінських рішень, пов'я­заних з визначенням цілей, організаційної структури, плануванням заходів і контролем над ходом їхнього виконання, спрямованих на ре­алізацію інноваційної ідеї.

Узагальнено цикл управління можна представити двома стадіями:

• розробка інноваційного проекту;

• управління реалізацією інноваційного проекту.

На першій стадії визначається мета проекту й очікувані кінцеві ре­зультати, дається оцінка конкурентоспроможності і перспективності ре­зультатів проекту, можливого ефекту, формується склад завдань і ком­плекс заходів проекту, здійснюється планування проекту й оформлення його. Найважливішою на цій стадії є оцінка реалізованості проекту.

На другій стадії вибираються організаційні форми управління, зважуються завдання виміру, прогнозування й оцінки оперативної ситуації, що склалася, після досягнення результатів, витрат часу, ре­сурсів і фінансів, аналізу й усуненню причин відхилення від розроб­леного плану, корекція плану.