За типом перебігу недоумство розділяється на:

прогредієнтне;

стаціонарне (травматичне, енцефалітичне);

регредієнтне (при судинних захворюваннях).

За динамікою недоумство має три фази (Блейлер):

переважання функціональних розладів над органічними. Клінічно спостерігаються широкі коливання інтелектуальної діяльності.

кристалізація недоумства - яскраво виступає органічна симптоматика.

термінальна - недоумство сягає крайнього ступеню і носить характер маразму.

Клініко-нозологічна класифікація розладів ін телекту.

I. Деменція при судинних захворюваннях мозку. Зустрічається найбільш часто. В залежності від стадії розрізняють: просте атеросклеротичне, гостре постапоплектичне (виникає внаслідок інсульту), псевдопаралітичне, псевдоальцгеймерівське та галюцинаторно-параноїдне недоумство, а також недоумство з Корсаковским синдромом.

II. Стареча недоумкуватість. Починається зі змін особистості, загострення її преморбідних особливостей, рис характеру - егоїзму, егоцентризму, підозрілості, втрачається тепле ставлення до членів родини, загострюється вперстість. Починається регрес ядра особистості, передовсім інтелекту. Виникає тотальне недоумство.

III. Деменція при шизофренії (транзиторне недоумство) характеризується слабкістю пізнавальної діяльності, яка розвивається повільно внаслідок наростання деструктивного процесу у мотиваційно-вольовій сфері. Недоумство розвивається на фоні зниження енергетичного потенціалу психічної діяльності. Незважаючи на відсутність розладів пам’яті та достатній рівень формальних знань, хворий повністю соціально дезадаптований, неспроможний до практичної діяльності.

IV. Епілептична деменція - концентричне недоумство - тип недоумства, що характеризується поступовим звуженням інтересів хворого на своїй особистості, функціях свого організму. Мислення стає загальмованим, в’язким, деталізованим, конкретним. Думки фіксуються на дрібницях, страждає здатність до відокремлення головного від другорядного. Погіршується пам’ять, випадають окремі слова, внаслідок чого мова стає обмеженою і одноманітною. Втрачаються громадські та професійні ін тереси. Всі ін тереси поступово звужуються і зосереджуються на своєму соматичному існуванні. Це звуження розвивається поступово, концентрично.

V. Пресенільні деменції.

а)хвороба Альцгеймера - первинно-атрофічний процес, що має

лакунарний характер.

б)хвороба Піка - розлад інтелекту відразу приймає тотальний характер з

порушенням ядра особистості.

VI. Травматичне недоумство характеризується зниженням якості суджень і умовисновків, астенією, афективною нестійкістю, але впорядкованою поведінкою та достатніми адаптативними можливостями.

VII. Розлади інтелекту при психогеніях мають складний генез, що залежить від особливостей осбистості та психотравмуючої ситуації. При цьому виникають явища псевдодеменції (зворотні, не пов’язані з органічними ураженнями), які детально описані у розділі “Розлади свідомості”.