- •1 Мета та завдання проектування
- •2 Тематика проектування та обсяг курсового проекту
- •3 Загальні вимоги до виконання курсового проекту
- •3.1 Оформлення пояснювальної записки
- •3.1.1 Рекомендований зміст розділів пояснювальної записки
- •3.2 Позначення текстової документації та креслень
- •3.3 Вимоги до оформлення графічної частини
- •3.3.1. Розробка складального креслення редуктора
- •3.4. Текстова частина складального креслення
- •3.5 Розроблення робочих креслень деталей
- •4. Технічні завдання для курсового проектування
- •Завдання 1 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 2 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 3 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 4 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 5 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 6 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 7 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 8 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 9 с проектувати привод механізма Складові частини привода:
- •Завдання 10 Спроектувати привод механізма с кладові частини привода:
- •Завдання 11 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 12 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 13 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 14 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 15 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 16 с проектувати привод механізма Складові частини привода:
- •Завдання 17 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 18 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 19 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 20 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 21 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 22 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 23 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 24 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 25 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 26 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 27 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 28 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 29 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 30 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 31 с проектувати привод механізма Складові частини привода:
- •Завдання 32 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 33 с проектувати привод механізма Складові частини привода:
- •Завдання 34 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 35 с проектувати привод механізма Складові частини привода:
- •Завдання 36 Спроектувати привод механізма с кладові частини привода:
- •Завдання 37 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 38 с проектувати привод механізма Складові частини привода:
- •Завдання 39 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 40 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 41 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 42 с проектувати привод механізма Складові частини привода:
- •Завдання 43 Спроектувати привод механізма с кладові частини привода:
- •Завдання 44 с проектувати привод механізма Складові частини привода:
- •Завдання 45 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 46 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 47 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 48 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 49 с проектувати привод механізма Складові частини привода:
- •Завдання 50 с проектувати привод механізма Складові частини привода:
- •Завдання 51
- •Складові частини привода:
- •Завдання 52 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 53 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Переліек рекомендованих джерел
- •І вано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- •Завдання
- •(Титульна сторінка)
- •К алендарний план
- •(Зворотня сторінка)
3.4. Текстова частина складального креслення
Текстова частина необхідна для кращого розуміння конструктивної будови виробу, взаємозв'язку його складових частин і принципу роботи. Текстову частину розміщають на вільному полі креслення. Допускається розміщати текст в дві і більше колонок. Ширина колонки не більше 180... 185 мм.
Написи на кресленнях повинні бути короткими і точними, без скорочення слів, окрім загальноприйнятих. Текст розміщають паралельно до основного напису креслення.
Текстова частина складального креслення редуктора містить технічну характеристику і технічні вимоги.
В технічній характеристиці вказують: передаточне число редуктора и; обертальний момент на тихохідному валу Т, Н∙м; частоту обертання тихохідного вала п, об/хв.
В технічних вимогах вказують: розміри для довідок; вимоги до покриття площини рознімання основи корпуса і кришки редуктора; вимоги до покриття внутрішніх (зовнішніх) необроблених поверхонь; сорт оливи для мащення передач редуктора, сорт мастила для змащування підшипників редуктора.
Пункти технічних вимог повинні мати наскрізну нумерацію, кожен пункт записують з нового рядка. Заголовок "Технічні вимоги" не пишуть, якщо на кресленні немає "Технічної характеристики".
При необхідності вказати технічну характеристику виробу, її розміщують окремо від технічних вимог, зі своєю нумерацією пунктів на вільному полі креслення під заголовком "Технічна характеристика". Над технічними вимогами в цьому випадку пишуть заголовок "Технічні вимоги". Обидва заголовки не підкреслюють.
Технічні вимоги розміщують над основним надписом, а технічну характеристику окремо зліва від основного напису. Якщо над основним надписом недостатньо місця, то технічні вимоги починають писати над основним надписом і продовжують зліва від основного напису або повністю записують зліва від основного надпису.
3.5 Розроблення робочих креслень деталей
Робочі креслення деталей в сукупності з технічними вказівками повинні містити всі дані, що визначають форму, розміри, точність, шорсткість поверхонь, матеріал, термообробку та інші відомості, необхідні для виготовлення деталей відповідної якості і для проведення контролю. Якість виготовлення креслень деталей впливає на терміни, вартість і якість виготовлення деталей і машини в цілому.
Робочі креслення деталей виконують олівцем або засобами машинної графіки на креслярському папері потрібного формату в масштабі. Вони містять: зображення деталі з нанесеними розмірами, граничні відхилення розмірів, допуски форми і розміщення, параметри шорсткості поверхонь, технічні вимоги, основний напис, таблицю параметрів зубчастих (черв’ячних) коліс (див. рис. 3.4).
На робочих кресленнях не допускається розміщати технологічні вказівки. Як виняток можна вказувати: сумісну обробку, притирання, згинання, розвальцьовування; тип технологічної заготовки (відливка, поковка тощо).
Центрові отвори на кресленнях деталей не вказують і в технічних вимогах ніяких вказівок не наводять, якщо наявність їх конструктивно не обумовлена. Якщо в центровому отворі повинна бути різьба, то на кресленні наводять тільки розміри різьби.
Загальні правила і рекомендації з розробки і виконання робочих креслень деталей.
Зображення деталі. Зображення деталі на кресленні повинно містити мінімальну кількість виглядів, розрізів і перерізів, достатніх для виявлення форми деталі і нанесення розмірів. Наприклад, для вала достатньо одного вигляду з відповідними перерізами і виносними зображеннями окремих елементів. Деталі рекомендується показувати в положенні, зручному для читання креслення при її виготовленні, в якому деталь встановлюється на верстаті. Наприклад, деталі, основну обробку яких виконують на токарному верстаті (вали, колеса, шківи тощо), розміщують так, щоби їх вісь була паралельною до основного напису креслення. Різець рухається звичайно справа наліво, тому на
кресленні деталь повертають вправо тією стороною, з якої виконується більшість токарних операцій.
Деталь зображають з тими розмірами, шорсткістю та іншими параметрами, які вона повинна мати перед складанням.
Лінійні розміри. Правила нанесення розмірів визначені стандартом. Частину цих правил вивчають в курсі машинобудівного креслення. Тут наводяться правила, які студент повинен засвоїти під час виконання курсового проекту з деталей машин:
1) кількість розмірів на кресленні повинна бути мінімальною, але достатньою для виготовлення і контролю деталі. При відсутності якого-небудь розміру деталь стає невизначеною, а її виготовлення неможливим. Розміри можна наносити різними способами, однак при будь-якому способі кількість розмірів, що дійсно необхідна для виготовлення деталі, завжди є постійною;
2) не допускається повторяти розміри одного і того ж елемента на різних зображеннях, в технічних вимогах тощо. Повторення розмірів може бути причиною браку при виготовленні деталей;
3) до довідкових розмірів на робочих кресленнях відносяться: один з розмірів замкнутого ланцюга; розміри, перенесені з креслень виробів-заготовок; розміри елементів, що підлягають сумісній обробці зі спряженою деталлю;
4) не допускається наносити розміри у вигляді замкнутого ланцюга , за винятком випадків, коли один з розмірів вказано як довідковий;
5) для всіх розмірів на робочому кресленні вказують граничні відхилення, інакше вони стають невизначеними для виробництва. Винятком є довідкові розміри, розміри, що розділяють зони різних ступенів точності, шорсткості або термообробки однієї і тієї ж поверхні, розміри фасок, галтелей, довжини нарізних частин гвинтів та інших подібних елементів внаслідок низьких вимог до точності цих розмірів;
6) кожен розмір на робочому кресленні деталі повинен допускати його виконання і контроль при виготовленні деталі;
7) розміри слід наносити на тому вигляді креслення деталі, яке відповідає його виглядові при спостереженні в процесі оброблення;
8) є три основні способи нанесення розмірів: ланцюговий спосіб (див. рис. 3.5, а) забезпечує точність розміщення кожного наступного елемента відносно попереднього. Однак точність розміщення елементів відносно деякої загальної бази А послідовно зменшується. Ланцюговий спосіб застосовують, наприклад, для нанесення розмірів міжосьових відстаней отворів для валів в корпусах зубчастих передач, де важливі саме ці відстані; при координатному способі (див. рис. 3.5, б) розміри наносять від одної бази А. Цим забез-
печується точність віддалей між самими елементами. Комбінований
(див. рис. 3.5, в) складається з ланцюгового і координатного способів. Його використовують для зменшення похибок в найбільш точних розмірах;
9) Розміри треба наносити так, щоб в першу чергу забезпечувались конструктивні вимоги, тобто нанесення розмірів повинно узгоджуватися в першу чергу з характером і точністю спряження заданої деталі з іншими.
Шорсткість поверхонь. Стандартом встановлені такі параметри шорсткості поверхонь: Ra - середнє арифметичне відхилення профілю; Rz - висота нерівностей профілю за десятьма точками; Rmax - найбільша висота нерівностей профілю; tp - відносна опорна довжина профілю.
Параметр Ra є основним для деталей в машинобудуванні. Параметр Rz слід призначати на неспряжені оброблені поверхні, а також на поверхні, отримані виливанням, куванням тощо. Значення шорсткості вказують: для параметрів Ra - без символу (наприклад, 0,5); для параметрів Rz - після символу (наприклад, Rz 20) (рис. 3.6, е, с).
Для позначення на кресленнях шорсткості поверхонь застосовують знаки, подані на рисунку 3.6. Висоту h приймають рівною висоті розмірних чисел на кресленні, висоту Н- залежно від обсягу запису: H=(1,5...3,0) h.
Якщо вид обробки поверхні конструктор не встановлює, то застосовують зображення знака за рисунком 3.6, а. Цей спосіб позначення є переважаючим. Для позначення шорсткості поверхні, яка повинна бути створена видаленням шару матеріалу , наприклад, точінням, фрезеруванням, шліфуванням, травленням тощо, застосовують знак, наведений на рисунку 3.6, б. Для позначення шорсткості поверхонь, що не обробляються за цим кресленням, застосовують зображення, наведене на рисунку 3.6, в.
Н а місці прямокутника 1 (див. рис. 3.6, б, г, д ) записують числові значення параметрів Ra або Rz (див. рис. 3.6, е, є); на місці прямокутників 2 (див. рис. 3.6, г, д) - вид обробки поверхні (див.рис. 3.6 ж, з).
Позначення шорсткості поверхні на зображенні деталі розміщують на лініях контуру, на виносних лініях близько від розмірної лінії або на поличках ліній-виносок, якщо не вистачає місця - на розмірній лінії або на її продовженні. На лінії невидимого контура допускається наносити позначення шорсткості тільки тоді, коли від цієї лінії нанесено розмір.
Позначення шорсткості поверхонь елементів, що повторюються (отворів, пазів, зубців тощо), число яких вказано на кресленні, а також позначення шорсткості однієї і тієї ж поверхні наносять один раз, незалежно від числа зображень.
Позначення переважаючої шорсткості, звичайно найбільш грубої, показують у правому верхньому куті поля креслення (див. рис. 3.7, а). Товщина ліній і висота знака, розміщеного в дужках, така ж, як і в зображенні на кресленні, а перед дужкою - в 1,5 рази більша.
Я кщо переважаюче число поверхонь не обробляють за цим кресленням, то шорсткість їх показують у правому верхньому куті поля креслення (див. рис. 3.7, б)
Числові значення параметра шорсткості Rа для посадочних поверхонь отворів і валів приймають за таблицею 3.1, а для інших поверхонь - за таблицею 3.2.
Таблиця 3.1. Значення параметра Ra для отворів і валів
Інтервали розмірів, мм |
Отвір |
Вал |
||||
Квалітети |
||||||
7 |
8 |
9 |
6,7 |
8 |
9 |
|
Ra, мкм |
||||||
Більше 18 до 50 |
0,8 |
1,6 |
3,2 |
0,8 |
0,8 |
1,6 |
Більше 50 до 120 |
1,6 |
1,6 |
3,2 |
1,6 |
3,2 |
3,2 |
Більше 120 до 500 |
1,6 |
3,2 |
3,2 |
1,6 |
3,2 |
3,2 |
Таблиця 3.2. Значення параметра Ra для різних поверхонь
Вид поверхні |
Ra, мкм |
Торці заплечиків валів для базування: а) підшипників кочення класу точності 0 б) зубчастих, черв’ячних коліс при відношенні довжини отвору до діаметра l/d 0,8 в) зубчастих, черв’ячних коліс при відношенні довжини отвору до діаметра l/d > 0,8 |
1,6
1,6
3,2 |
Поверхні валів під металоармовані манжети |
0,4 |
Канавки, фаски, радіуси галтелей на валах |
6,3 |
Поверхні шпонкових пазів на валах: Робоча Неробоча |
3,2 6,3 |
Торці маточин зубчастих, черв’ячних коліс, що базуються по торці заплечиків валів, при відношенні довжини отвору до діаметра l/d 0,8; Торці маточин зубчастих, черв’ячних коліс, що базуються по торці заплечиків валів, при відношенні довжини отвору до діаметра l/d > 0,8 |
1,6
3,2 |
Торці маточин зубчастих, черв’ячних коліс, по яким базують підшипники кочення класів точності 0 |
1,6 |
Вільні (неробочі) торцеві поверхні зубчастих, черв’ячних коліс, фаски |
6,3 |
Профілі зубів зубчастих, черв’ячних коліс ступенів точності: 6 7 8 9 |
0,4 0,8 1,6 3,2 |
Витки черв’яків ступенів точності: 6 7 8 9 |
0,2 0,4 0,8 1,6 |
Поверхні виступів зубів коліс, витків черв’яків, зірочок ланцюгових передач |
6,3 |
Продовження таблиці 3.2
Вид поверхні |
Ra, мкм |
Фаски і виточки на колесах |
6,3 |
Поверхні шпонкових пазів в отворах коліс: робочих неробочих |
1,6 3,2 |
Поверхні шліців на валах. Бокові поверхні: нерухомих з’єднань рухомих з’єднань. Циліндричні центрувальні поверхні Циліндричні не центрувальні поверхні |
0,8 1,6 0,8 3,2 |
Робочі поверхні шківів пасових передач |
3,2 |
Робоча поверхня зубів зірочок ланцюгових передач |
3,2 |
Різьбові отвори під болти, гвинти |
3,2 |
Отвори під болти, гвинти |
12,5 |
Опорні поверхні під головки болтів, гвинтів, гайок |
6,3 |
Площина розйому корпуса і кришки редуктора |
1,6 |
Опорні поверхні лап корпуса редуктора |
6,3 |
Торцеві поверхні отворів під підшипники корпуса і кришки редуктора |
3,2 |