Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodvkazivky_DM.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
1.35 Mб
Скачать

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………...

1 Мета та завдання проектування…………………………….

2 Тематика проектування та обсяг курсового проекту……...

3 Загальні вимоги до курсового проекту…………………….

3.1 Оформлення пояснювальної записки…………………

3.2 Позначення текстової документації та креслень…….

3.3 Вимоги до оформлення графічної частини…………..

3.3.1 Розробка складального креслення редуктора……

3.4 Текстова частина складального креслення………….

3.5 Розробка робочих креслень деталей…………………

4 Технічні завдання для курсового проектування…………..

Перелік рекомендованих джерел……………………………

Додатки………………………………………………………

4

5

7

8

9

10

12

13

16

17

26

79

81

ВСТУП

Для закріплення теоретичного матеріалу з механіки машин і отримання практичних навиків з формулювання та розв'язання завдань щодо проекту­вання механічних пристроїв студенти виконують курсовий проект.

Мета методичних вказівок - полегшити студентам виконання курсово­го проекту, як першої самостійної конструкторської роботи. Курсовий проект вчить студентів користуватися технічною літературою, розвивати конструкторські навики та уміння розв'язувати технологічні завдання, що пов'язані з литвом, зварюванням, куванням, штампуванням, механічним і термічним оброблюванням, а також виконанням складальних операцій.

Завданнями до курсового проекту доцільно вибирати механічні приводи, що включають у себе електродвигун, редуктор, муфти, ланцюгову та пасову передачі, варіатор тощо. Такі завдання є на­ближеними до майбутньої спеціальності та більш повно охоплюють всі роз­діли дисципліни "Механіка машин". Завдання на проектування мають бути оформлені на спеціальному бланку, який підписують студент і керівни­к курсового проекту.

Курсовий проект складається з двох частин: текстової документації (пояснювальна записка) і графічної частини, обсяг яких залежить від спеціальності студентів. Оформлення частин проекту здійснюється з погодженням зі стандартами наступних чинників:

- розміри аркушів і рамок на них (для записки - А4, а для креслень - формати А4, АЗ, А2, А1);

- основні написи текстових конструкторських документів і креслень;

- вимога до побудови, викладення та оформлення текстової документації;

- вимоги до виконання креслень;

- форма та порядок заповнення специфікації конструкторських докумен­тів тощо.

Враховуючи такі вимоги, при виконанні курсового проекту прийнято єдину сис­тему позначень основних параметрів і їхніх одиниць вимірювання: потуж­ність Р в кВт; обертальний момент Т в Н∙м; згинальний момент М в Н-м; зусилля F в Н; лінійні розміри в мм; лінійна швидкість V в м/с; кутова швидкість в рад/с; механічне напруження і в МПа (відповідає Н/мм2). Ці позначення відповідають "Міжнародній системі одиниць", яка застосовується в різних галузях науки, техніки та в навчальному процесі.

1 Мета та завдання проектування

Проектування з дисципліни "Механіка машин" входить у навчальні плани всіх спеціальностей напрямку «Нафтогазова справа». Опанування основами проек­тування, конструювання та розрахунку є важливим у системі підготовки інженерів базового напрямку. Цьому процесу в першу чергу сприяє курсове проектування, яке має синтезувати знання, що набуті студентами під час навчання.

Проектування - творчий процес. Тому знань теоретичного матеріалу, методів розрахунків тощо часто недостатньо. Необхідно вміти аналізувати конструкцію, яку хочемо запроектувати, з різних точок зору на всіх етапах її створення.

Характеристика механізма чи машини у значній мірі залежить від кон­струкції її складальних одиниць і деталей, а також від технології виготов­лення. Наприклад, перехід від нормалізації та поліпшення матеріалів зубчас­тих коліс (НВ<350) до коліс з твердими поверхнями зубців (НRCэ35) знач­но ускладнює технологію їхнього виготовлення тому, що вимагає про­ведення гартування та наступного шліфування профілів зубців. Однак, цей процес дозволяє суттєво зменшити розміри коліс, а також габарити всього редуктора, маса якого може бути зменшена в 5…6 раз.

Інший приклад, у серійних зубчастих редукторах корпус виготовляють литвом із чавуну. А для індивідуального або дрібносерійного виробництва корпус можна зварити дешевше. Проте редуктори із сталевими зварними корпусами створюють значно більший шум і вібрацію, оскільки сталь має менший коефіцієнт демпфування, ніж чавун. Окрім того сталеві стінки корпуса редуктора часто самі є резонаторами, особливо у зварних корпусах, де вони мають невелику товщину.

Під час проектування студенти мають набувати навиків і вміння порівню­вати отримані розв'язки задач за різними чинниками, оцінювати машину в ці­лому та окремі її деталі, в кінцевому результаті вибирати оптимальний варіант. Цей процес зручно проводити за допомогою комп'ютерної техніки для прора­хунку декількох варіантів схем, розмірів тощо.

Основними завданнями проектування є :

1 Закріпити, розширити та поглибити знання матеріалу з деталей ма­шин. В першу чергу це стосується питань конструктивних особливостей зуб­частих коліс, валів, підшипників, муфт тощо. Окрім того під час курсового проектування студенти мають використовувати знання з дисциплін "Опір матеріалів", "Матеріалознавство", "Теорія механізмів і машин" та ін.

2 Розширити отримані навики з практичних розрахунків, які у свою чергу можна поділити на види: попередні та перевірні. Під час розрахунків деякі розміри змінюють, уточнюють та фіксують остаточно. Це стосується, наприклад, розподілення загального передаточного числа між окремими передачами привода, розрахунків валів на міцність тощо. Відомо, що для розрахунку валів на міцність необхідно мати відстань між опорами, яка зале­жить від ширини коліс, бокових зазорів, розмірів підшипників. На першому етапі розрахунків визначити точно ці параметри неможливо і тому про­водять попередні розрахунки, які потім уточнюють.

Уточнювальні розрахунки проводять після остаточного вибору матеріалів і термообробки, визначення загальних габаритів агрегатів, уточнення відстані між опорами та інших розмірів. Наприклад, коефіцієнт запасу міцності валів на витривалість перевіряють після остаточного визначення розмірів відповідних перерізів, віддалі між підшипниками, розрахунку на статичну міцність, вибору розмірів усіх елементів: радіусів гантелей, шпонкових пазів, призначення шорсткості поверхонь, посадок, вибору підшипників.

У деяких випадках розрахунки необхідно виконувати з високою точніс­тю. Наприклад, розміри зубчастих коліс визначають габарити редукторів і неточність їхніх розрахунків може привести до зменшення терміну служби або до необгрунтовано великих габаритів. Є також випадки, де можна про­вести наближені розрахунки.

3 Прищепити початкові навики з ведення науково-дослідницької ро­боти. Проектування нового механічного привода з вибором найраціональнішої конструкції його елементів завжди пов'язане з проведенням дослід­ницької роботи, котра може полягати не тільки в розвитку розрахунків і конструкцій, але в поглибленому вивченні та проробленні окремих питань. Така робота суттєво підвищує якість підготовки фахівців.

4 Навчити читати та створювати креслення, які є мовою інженера. На кресленнях мають значення не тільки кількість нанесених розмірів, але й по­слідовність їх нанесення, яка визначається вимірювальними, конструктив­ними та технологічними базами. Розміри вказують такі, які легко прокон­тролювати, а такі, що важко проконтролювати, подають тільки для довідок.

5 Набути навички з використання державних стандартів та інших нор­мативних матеріалів. Стандарти та норми забезпечують єдиний підхід до конструювання, стабільності матеріалу, максимальне застосування однако­вих деталей (кріпильних, підшипників, муфт тощо) і елементів деталей (діа­метрів, товщин, модулів тощо). Стандарти дозволяють заощаджувати кошти, зменшити кількість інструменту для виготовлення та вимірювання. Дотри­мання стандартів під час курсового проектування є обов'язковим.

6 Засвоїти основні конструктивні форми деталей, складальних одиниць. Існують різноманітні конструктивні варіанти механічних пристроїв, які можуть бути більш вигідні у певних умовах. Під час курсового проектування студенти мають можливість оцінити деякі варіанти конструкцій окремих деталей і складальних одиниць загально-машинобудівного призначення.

7 Навчитися аналізувати розрахунки та конструкції деталей, складаль­них одиниць і агрегатів комплексно з різних точок зору. Під час конструю­вання розміри всіх виробів мають бути пов'язані між собою. Слід за­уважити, що розміри деяких елементів вибирають не з умови міцності, а з умови жорсткості. Наприклад, швидкохідний вал багатоступеневого редук­тора часто з умови міцності має малий діаметр, що не забезпечує необхідної жорсткості. Тому, для забезпечення нормального зачеплення зубців передачі та зручності з'єднання цього вала з валом електродвигуна, його діаметр збільшують конструктивно.

На опори одного вала не завжди діють однакові навантаження, але для зручності виготовлення підшипникових гнізд призначають їх діаметри одна­ковими.

Однак вимоги міцності, надійності та довговічності є обов'язковими завжди. Значення інших окремих вимог можуть змінюватися в залежності від призначення машин.

8. Підготувати студентів до виконання наступних проектів, у тому числі ди­пломного. Загальна методика проектування є однаковою для всіх проектів, що пов'язані з проектуванням механічних засобів, а основні її положення вивча­ються під час виконання навчального проекту з деталей машин.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]