- •1 Мета та завдання проектування
- •2 Тематика проектування та обсяг курсового проекту
- •3 Загальні вимоги до виконання курсового проекту
- •3.1 Оформлення пояснювальної записки
- •3.1.1 Рекомендований зміст розділів пояснювальної записки
- •3.2 Позначення текстової документації та креслень
- •3.3 Вимоги до оформлення графічної частини
- •3.3.1. Розробка складального креслення редуктора
- •3.4. Текстова частина складального креслення
- •3.5 Розроблення робочих креслень деталей
- •4. Технічні завдання для курсового проектування
- •Завдання 1 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 2 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 3 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 4 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 5 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 6 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 7 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 8 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 9 с проектувати привод механізма Складові частини привода:
- •Завдання 10 Спроектувати привод механізма с кладові частини привода:
- •Завдання 11 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 12 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 13 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 14 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 15 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 16 с проектувати привод механізма Складові частини привода:
- •Завдання 17 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 18 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 19 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 20 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 21 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 22 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 23 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 24 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 25 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 26 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 27 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 28 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 29 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 30 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 31 с проектувати привод механізма Складові частини привода:
- •Завдання 32 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 33 с проектувати привод механізма Складові частини привода:
- •Завдання 34 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 35 с проектувати привод механізма Складові частини привода:
- •Завдання 36 Спроектувати привод механізма с кладові частини привода:
- •Завдання 37 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 38 с проектувати привод механізма Складові частини привода:
- •Завдання 39 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 40 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 41 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 42 с проектувати привод механізма Складові частини привода:
- •Завдання 43 Спроектувати привод механізма с кладові частини привода:
- •Завдання 44 с проектувати привод механізма Складові частини привода:
- •Завдання 45 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 46 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 47 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 48 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 49 с проектувати привод механізма Складові частини привода:
- •Завдання 50 с проектувати привод механізма Складові частини привода:
- •Завдання 51
- •Складові частини привода:
- •Завдання 52 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Завдання 53 Спроектувати привод механізма
- •Складові частини привода:
- •Переліек рекомендованих джерел
- •І вано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- •Завдання
- •(Титульна сторінка)
- •К алендарний план
- •(Зворотня сторінка)
ЗМІСТ
-
Вступ…………………………………………………………...
1 Мета та завдання проектування…………………………….
2 Тематика проектування та обсяг курсового проекту……...
3 Загальні вимоги до курсового проекту…………………….
3.1 Оформлення пояснювальної записки…………………
3.2 Позначення текстової документації та креслень…….
3.3 Вимоги до оформлення графічної частини…………..
3.3.1 Розробка складального креслення редуктора……
3.4 Текстова частина складального креслення………….
3.5 Розробка робочих креслень деталей…………………
4 Технічні завдання для курсового проектування…………..
Перелік рекомендованих джерел……………………………
Додатки………………………………………………………
4
5
7
8
9
10
12
13
16
17
26
79
81
ВСТУП
Для закріплення теоретичного матеріалу з механіки машин і отримання практичних навиків з формулювання та розв'язання завдань щодо проектування механічних пристроїв студенти виконують курсовий проект.
Мета методичних вказівок - полегшити студентам виконання курсового проекту, як першої самостійної конструкторської роботи. Курсовий проект вчить студентів користуватися технічною літературою, розвивати конструкторські навики та уміння розв'язувати технологічні завдання, що пов'язані з литвом, зварюванням, куванням, штампуванням, механічним і термічним оброблюванням, а також виконанням складальних операцій.
Завданнями до курсового проекту доцільно вибирати механічні приводи, що включають у себе електродвигун, редуктор, муфти, ланцюгову та пасову передачі, варіатор тощо. Такі завдання є наближеними до майбутньої спеціальності та більш повно охоплюють всі розділи дисципліни "Механіка машин". Завдання на проектування мають бути оформлені на спеціальному бланку, який підписують студент і керівник курсового проекту.
Курсовий проект складається з двох частин: текстової документації (пояснювальна записка) і графічної частини, обсяг яких залежить від спеціальності студентів. Оформлення частин проекту здійснюється з погодженням зі стандартами наступних чинників:
- розміри аркушів і рамок на них (для записки - А4, а для креслень - формати А4, АЗ, А2, А1);
- основні написи текстових конструкторських документів і креслень;
- вимога до побудови, викладення та оформлення текстової документації;
- вимоги до виконання креслень;
- форма та порядок заповнення специфікації конструкторських документів тощо.
Враховуючи такі вимоги, при виконанні курсового проекту прийнято єдину систему позначень основних параметрів і їхніх одиниць вимірювання: потужність Р в кВт; обертальний момент Т в Н∙м; згинальний момент М в Н-м; зусилля F в Н; лінійні розміри в мм; лінійна швидкість V в м/с; кутова швидкість в рад/с; механічне напруження і в МПа (відповідає Н/мм2). Ці позначення відповідають "Міжнародній системі одиниць", яка застосовується в різних галузях науки, техніки та в навчальному процесі.
1 Мета та завдання проектування
Проектування з дисципліни "Механіка машин" входить у навчальні плани всіх спеціальностей напрямку «Нафтогазова справа». Опанування основами проектування, конструювання та розрахунку є важливим у системі підготовки інженерів базового напрямку. Цьому процесу в першу чергу сприяє курсове проектування, яке має синтезувати знання, що набуті студентами під час навчання.
Проектування - творчий процес. Тому знань теоретичного матеріалу, методів розрахунків тощо часто недостатньо. Необхідно вміти аналізувати конструкцію, яку хочемо запроектувати, з різних точок зору на всіх етапах її створення.
Характеристика механізма чи машини у значній мірі залежить від конструкції її складальних одиниць і деталей, а також від технології виготовлення. Наприклад, перехід від нормалізації та поліпшення матеріалів зубчастих коліс (НВ<350) до коліс з твердими поверхнями зубців (НRCэ35) значно ускладнює технологію їхнього виготовлення тому, що вимагає проведення гартування та наступного шліфування профілів зубців. Однак, цей процес дозволяє суттєво зменшити розміри коліс, а також габарити всього редуктора, маса якого може бути зменшена в 5…6 раз.
Інший приклад, у серійних зубчастих редукторах корпус виготовляють литвом із чавуну. А для індивідуального або дрібносерійного виробництва корпус можна зварити дешевше. Проте редуктори із сталевими зварними корпусами створюють значно більший шум і вібрацію, оскільки сталь має менший коефіцієнт демпфування, ніж чавун. Окрім того сталеві стінки корпуса редуктора часто самі є резонаторами, особливо у зварних корпусах, де вони мають невелику товщину.
Під час проектування студенти мають набувати навиків і вміння порівнювати отримані розв'язки задач за різними чинниками, оцінювати машину в цілому та окремі її деталі, в кінцевому результаті вибирати оптимальний варіант. Цей процес зручно проводити за допомогою комп'ютерної техніки для прорахунку декількох варіантів схем, розмірів тощо.
Основними завданнями проектування є :
1 Закріпити, розширити та поглибити знання матеріалу з деталей машин. В першу чергу це стосується питань конструктивних особливостей зубчастих коліс, валів, підшипників, муфт тощо. Окрім того під час курсового проектування студенти мають використовувати знання з дисциплін "Опір матеріалів", "Матеріалознавство", "Теорія механізмів і машин" та ін.
2 Розширити отримані навики з практичних розрахунків, які у свою чергу можна поділити на види: попередні та перевірні. Під час розрахунків деякі розміри змінюють, уточнюють та фіксують остаточно. Це стосується, наприклад, розподілення загального передаточного числа між окремими передачами привода, розрахунків валів на міцність тощо. Відомо, що для розрахунку валів на міцність необхідно мати відстань між опорами, яка залежить від ширини коліс, бокових зазорів, розмірів підшипників. На першому етапі розрахунків визначити точно ці параметри неможливо і тому проводять попередні розрахунки, які потім уточнюють.
Уточнювальні розрахунки проводять після остаточного вибору матеріалів і термообробки, визначення загальних габаритів агрегатів, уточнення відстані між опорами та інших розмірів. Наприклад, коефіцієнт запасу міцності валів на витривалість перевіряють після остаточного визначення розмірів відповідних перерізів, віддалі між підшипниками, розрахунку на статичну міцність, вибору розмірів усіх елементів: радіусів гантелей, шпонкових пазів, призначення шорсткості поверхонь, посадок, вибору підшипників.
У деяких випадках розрахунки необхідно виконувати з високою точністю. Наприклад, розміри зубчастих коліс визначають габарити редукторів і неточність їхніх розрахунків може привести до зменшення терміну служби або до необгрунтовано великих габаритів. Є також випадки, де можна провести наближені розрахунки.
3 Прищепити початкові навики з ведення науково-дослідницької роботи. Проектування нового механічного привода з вибором найраціональнішої конструкції його елементів завжди пов'язане з проведенням дослідницької роботи, котра може полягати не тільки в розвитку розрахунків і конструкцій, але в поглибленому вивченні та проробленні окремих питань. Така робота суттєво підвищує якість підготовки фахівців.
4 Навчити читати та створювати креслення, які є мовою інженера. На кресленнях мають значення не тільки кількість нанесених розмірів, але й послідовність їх нанесення, яка визначається вимірювальними, конструктивними та технологічними базами. Розміри вказують такі, які легко проконтролювати, а такі, що важко проконтролювати, подають тільки для довідок.
5 Набути навички з використання державних стандартів та інших нормативних матеріалів. Стандарти та норми забезпечують єдиний підхід до конструювання, стабільності матеріалу, максимальне застосування однакових деталей (кріпильних, підшипників, муфт тощо) і елементів деталей (діаметрів, товщин, модулів тощо). Стандарти дозволяють заощаджувати кошти, зменшити кількість інструменту для виготовлення та вимірювання. Дотримання стандартів під час курсового проектування є обов'язковим.
6 Засвоїти основні конструктивні форми деталей, складальних одиниць. Існують різноманітні конструктивні варіанти механічних пристроїв, які можуть бути більш вигідні у певних умовах. Під час курсового проектування студенти мають можливість оцінити деякі варіанти конструкцій окремих деталей і складальних одиниць загально-машинобудівного призначення.
7 Навчитися аналізувати розрахунки та конструкції деталей, складальних одиниць і агрегатів комплексно з різних точок зору. Під час конструювання розміри всіх виробів мають бути пов'язані між собою. Слід зауважити, що розміри деяких елементів вибирають не з умови міцності, а з умови жорсткості. Наприклад, швидкохідний вал багатоступеневого редуктора часто з умови міцності має малий діаметр, що не забезпечує необхідної жорсткості. Тому, для забезпечення нормального зачеплення зубців передачі та зручності з'єднання цього вала з валом електродвигуна, його діаметр збільшують конструктивно.
На опори одного вала не завжди діють однакові навантаження, але для зручності виготовлення підшипникових гнізд призначають їх діаметри однаковими.
Однак вимоги міцності, надійності та довговічності є обов'язковими завжди. Значення інших окремих вимог можуть змінюватися в залежності від призначення машин.
8. Підготувати студентів до виконання наступних проектів, у тому числі дипломного. Загальна методика проектування є однаковою для всіх проектів, що пов'язані з проектуванням механічних засобів, а основні її положення вивчаються під час виконання навчального проекту з деталей машин.