Методичні вказівки

Стародавні греки залишили по собі величезний пласт фольклорно-міфологічних текстів (187 міфів з оригінальними сюжетами), в яких знайшли відображення всі аспекти їхнього повсякденного побуту: світоглядно-космогонічні уявлення, космологічні пріоритети, соціально-економічні відносини, релігійні вірування, світоглядні ідеали, духовні орієнтири, мистецькі уподобання тощо.

Аналізуючи типологію грецьких міфів, потрібно враховувати, що у науковій літературі підкреслюється: міфологія практично є невід’ємною складовою релігії та свого роду словесним виразом релігійних вірувань. Обряди, ритуали та інші сакральні дії, пов’язані з фактичним проявом віри і вшанування божеств, героїв, духів та ін., складають суттєву частину релігії – її культово-обрядову практику, а міф розглядається як вербальне оформлення культу, тобто оповідання, яке супроводжує відправлення культової церемонії, що пояснює походження і суть обряду, а також значення ритуальних дій.

Важливим свідченням того, що стародавні греки перейшли до землеробства, є культ богині родючості – Деметри. За повелінням богині Триптолем подорожував по всьому світу, навчаючи людей землеробству [33, с. 63-68]. Варто також проаналізувати текст міфу про Персефону [33, с. 63-68], який свідчить про циклічність господарського року грецьких землеробів. Свідченням того, що греки активо займалися землеробством є культ бога Діоніса; на його честь влаштовувалися священнодійства – т. зв. “елевсинські містерії”. Щоб знайти свідчення того, що важливу роль для греків відігравало землеробство, опрацюйте міф про походження назви міста Афіни (суперечка богів – Афіни і Посейдона) [33, с. 41 ]. Частково вказує на землеробські заняття стародавніх греків міф про Кадма (епізод, у якому герой оре землю й засіває ріллю зубами вбитого дракона) [33, c. 154]. Аналогічний сюжет присутній у міфі про золоте руно, коли Ясон, виконуючи волю царя Еаета, повинен був запрягти двох мідноногих биків, створених Гефестом, зорати поле, присвячене Аресу, а потім засіяти його зубами дракона [33, с. 445-446].

Для розгляду космогонічних уявлень стародавніх греків потрібно детально вивчити міфологію доолімпійського періоду, або, як її ще називають, – хтонічну, що найбільш чітко простежується в поемі Гесіода “Теогонія” [8]. Далі треба опрацювати міфи про творіння у викладі відомого дослідника Роберта Грейвса (“пеласгійський”, “гомерівський і орфічний”, “олімпійський”, “філософський” цикли), а також ознайомитися з концепцією про п’ять поколінь людства [33, с. 15-23].

Працюючи над питанням про автохтонне населення Греції, обов’зково ознайомтеся із змістом міфу про потоп, де згадуються родоначальники племен Аттіки: Пелазг, Лікаон, Девкаліон, Мегар, Амфіктіон, Еллін. Далі опрацюйте текст міфу про синів Елліна, які розселилися територією Аттики [33, с. 102-105]. Продовжуючи роботу над питанням про розселення стародавніх греків, ознайомтеся з текстом міфу про Кадма і Європу, в якому, зокрема, розповідається про колонізацію островів Фасос, Родос і заснування Фів [33, с. 153-155]. Не менш важливі міфи про Кадма і Гармонію, де розповідається про колонізацію Бестії й легенда про Еака та походження мірмідонян [33, с. 156-157]. Розглядаючи питання про співвідношення міфології та політики, проаналізуйте міфи про Тесея [33, с. 265-268], оскільки в них містяться свідчення про те, що свого часу Афіни перебували в залежності від Криту; міфологічна традиція описує процес об’єднання Аттики Периклом.

Героїчний епос стародавніх греків, що почав формуватися в епоху архаїки, містить ряд цінних свідчень про ранню історію ахейців, зокрема особливості суспільно-політичних відносин, економіки і, звісно, релігійно-міфологічних уявлень. Працюючи з текстами “Іліади” та “Одіссеї” [12, 16], врахуйте ту обставину, що самі поеми записані набагато пізніше від того часу, коли вони були складені. Ця обставина зумовила низку нашарувань пізнішого періоду. “Одіссея” містить чималий фактологічний матеріал, що проливає світло на світоглядні й географічні знання стародавніх греків.

Для з’ясування особливостей героїчного епосу, що є логічним продовженням еволюції грецької міфології, ознайомтеся з “Міфологічною бібліотекою” Аполлодора [2] (кн. І), котра містить “каталог” героїв, де автор виводить божественну генеалогію героїв, вказуючи цим на те, що, за уявленнями греків, доля людини залежала від волі олімпійських небожителів.

Грецькі героїчні міфи водночас є джерелом для вивчення культурних контактів між народами в епоху великої грецької колонізації. Наприклад, у міфах про Геракла [33, с. 336-428] можна виділити поряд з його найдавнішими критськими, фіванськими, аргоськими елементами анатолійські, фінікійські, карфагенські й етруські нашарування, сліди контактів грецьких колоністів з народами, які брали участь у колонізаційному процесі. Ознайомившись з міфами про Зевса-громовержця [33, с. 31-33], знайдіть докази того, що у стародавніх греків була наявна полігамія. Працюючи з текстами героїчного епосу на прикладі міфу про Тесея і амазонок [33, с. 268-269], простежте перехід грецького суспільства від матріархату до патріархату. Розширення географічного світогляду в епоху елінізму зробило можливим появу обширної поеми Аполлонія Родосського “Аргонавтика” [3], де міф про аргонавтів накладений на сучасну поетові географічну та етнічну карту берегів Малої Азії та Кавказу.

Ознайомившись з класичними грецькими міфами, визначте в них релікти примітивних форм релігійних вірувань: хтонізму, фетишизму, анімізму, тотемізму.

Реалії нової епохи знайшли своє відображення в ранньогрецькій ліриці: в дидактичному епосі Гесіода – поемі “Роботи і дні” [9, 11], у віршах Архілоха, Сапфо, Феогніда та інших поетів VII – VI ст. до н.е. Для з’ясування особливостей використання праці рабів, проаналізуйте поему Афінея “Обід софістів”. Твір уродженця о. Лесбос – Алкея “Послання брату”, містить інформацію про грецьких воїнів-найманців у Вавилоні (VІ ст. до н. е.). Процес колонізації о. Фасос і фракійського узбережжя знайшов відображення у віршах Архілоха.

Складний процес політичної боротьби між демократами й олігархами м. Мегари знайшов своє відображення у творах Феогніда (І ст. до н. е.). Для характеристики військових звичаїв спартанців проаналізуйте вірші поета Тіртея, який жив у VІІ ст. до. н. е. Важливою подією у політичній історії Греції була війна з персами. Для висвітлення битви при Саламіні проаналізуйте п’єсу грецького драматурга Есхіла “Перси” [22]. Помітним явищем у житті Афін стала законодавча діяльність архонта Солона, який елегіях описав проведені політичні реформи [25].

Дайте відповідь на такі запитання: Наскільки фольклорно-міфологічні джерела можна взагалі трактувати як історичні? Які періоди й аспекти грецької історії найліпше висвітлені у даних писемних пам’ятках? Чи можна називати цю інформацію достовірною?