Політика європейського союзу у сфері охорони навколишнього середовища

Охорона навколишнього середовища посідає одне з провідних місць серед політик Європейського Союзу. Це одна з «загальних» і водночас пріоритетних політик, становлення і розви­ток якої триває понад чверть віку. Подальше економічне зростання і політична інтеграція держав-членів неможливі без урахування еколо­гічного чинника.

Сьогодні метою і завданнями політики ЄС щодо навколишнього середовища є:

• збереження, захист і поліпшення стану навколишнього сере­довища;

• турбота про захист здоров'я людей;

• досягнення розумного і раціонального використання природних ресурсів;

• сприяння на міжнародному рівні заходам, котрі спрямовані на вирішення регіональних і загальносвітових проблем охорони навко­лишнього середовища.

Політика Співтовариства щодо навколишнього середовища грун­тується на принципах превенції, обережності, відшкодування збитків, відповідальності забрудника. Маастрихтський договір визначив також основні вимоги до поточних програм дій ЄС у сфері екології, деякі по­ложення про фінансування подібних заходів.

Політика єс у сфері туризму

В Європейському співтоваристві розвиток цієї галузі був віднесений до прерогативи національних урядів.

Метою спільної політики країн ЄС у галузі туризму є зближення за­конів, регулюючих актів та адміністративних розпоряджень країн-членів Співтовариства, що стосуються індустрії туризму та пов’язаних з нею сфер. Проте це не перешкоджає країнам-членам Співтовариства

передбачати у своїх законодавствах заходи, що виходять за межі спіль­ного законодавства, з метою забезпечення кращого функціонування туристичної галузі та пов’язаних з нею сфер. Широке коло заходів здійснюється також в рамках великої кількості інших політик ЄС і програм, які мають надзвичайно важливе значення для розвитку індустрії туризму, для захисту інтересів туристів і для належного використання, збереження природної та культурної спадщини, які використовує туризм.

Європейський туристичний форум 2002

перший Європейський туристичний форум, який відбувся 10 грудня 2002р. в Брюсселі. Керівники великих туристичних компаній Європи, представники міністерств, керівники урядів зібралися для того, щоб обговорити проблеми сфери туризму в Європі та визначити перспективи її подальшого розвитку. На форумі широко обговорювалися саме питання розвитку сталого туризму .

На першому Європейському туристичному форумі розглядалися різні аспекти туристичної діяльності, управлінська вертикаль та зв’язок сфери туризму з іншими галузами діяльності ЄС, такими як транспорт, охорона навколишнього середовища, розвиток малих і середніх підприємств тощо.

Європейський туристичний форум 2003

28-29 листопада 2003р. у Венеції відбувся Другий Європейський туристичний форум, на якому наголошувалося на необхідності визнання важливості туризму та включення його до компетенції Євро­пейського Союзу та країн-членів. Заходи ЄС повинні бути спрямовані на:

-заохочення створення сприятливого середовища для розвитку підприємництва у цій сфері; -сприяння співпраці та обмін досвідом між країнами-членами; заохочення кращого використання потенціалу туризму.

Європейський туристичний форум 2004р.

Європейський туристичний форум – Будапешт (Угорщина), 28-29 листопада 2004 Питання, що обговорювались: внутрішній ринок послуг в 25 країнах ЄС, зайнятість та підготовка кадрів в індустрії туризму і Нові тенденції у сфері туризму.

Європейський туристичний форум 2005р.

Європейський туристичний форум – Валлетта (Мальта), 19 - 21 жовтня 2005 Питання, що обговорювались: конкурентоспроможність і навички, вдосконалення регулювання питань з туризму та сталого розвитку.

Європейський туристичний форум 2006р.

Європейський туристичний форум відбувся 16-17 листопада 2006 р на Кіпрі, який був організований Представниками фінського головування в ЄС та Європейською комісією та за активною участю зацікавлених сторін у сфері туризму. Цей форум проводився з метою розробки нових можливостей у сфері туризму для споживача, роботодавця, працівників, інвесторів і туристів. Делегати обговорили нові технології, нові інструменти, інноваційне партнерство і нові тенденції ринку в якості основної теми семінару.

Європейський туристичний форум 2007 року

Представники Португалії, що головували у ЄС разом з Європейською Комісією і за участю Європейського туристичного сектору організували 6 - й Європейський туристичний форум, який відбувся 25 – 26 жовтня 2007 року. Основною темою цього форуму було – «стале управління по туристичних напрямках». Під час форуму 2007 р. була проведена виставка з метою створення нових туристичних мереж.

Європейський туристичний форум 2008 року

Європейський туристичний форум 2008 р. був організований Європейською Комісією разом з франц. Представниками, що головували у ЄС, 18- 19 вересня 2008 р. у Франції. Цей форум проводився відкрито, щоб всі підприємці в галузі туризмі мали можливість стежити за трансляцією.

Європейський туристичний форум 2009р.

Європейський туристичний форум 2009р. був організований європейською комісією і проводився в Брюсселі 9 жовтня 2009р. Тема цього форуму була «Туризм ЄС та економічна криза: нові можливості для стійкого і процвітаючого майбутнього». Форум зосереджувався на впливі фінансової та економічної кризи на європейський туризм.

Європейський туристичний форум 2010р.

Європейський туристичний форум організований в Мальті у співпраці з Європейською комісією та бельгійськими представниками, що головували в ЄС. Він проводився 18-19 листопада 2010р. Головною темою було «Зміцнення ролі Європи в якості провідного туристичного напрямку.» Після закриття форуму 19 листопада відбулися дебати міністрів. Відбулася закрита нарада для міністрів ЄС під головуванням віце-президента Таяні, з метою обміну ідеями у туристичній сфері.

Європейський туристичний форум 2011р.

Європейський туристичний форум відбувся в Кракові 5-7 жовтня 2011р в рамках теми «Стимулювання конкурентоспроможності європейського туристичного сектору.» Захід був організований міністерством спорту і туризму Республіки Польща у співпраці з європейською комісією і мерією Кракова в рамках польського головування в ЄС.

КУЛЬТУРНА ПОЛІТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Завданнями культурної політики є сприяння розвиткові культур кра-їн-членів, а також пропаганда спільності культурної спадщини. Крім цього, співпраця між країнами-членами Спільноти має додаткову, так звану комплементарну, функцію в наступних галузях: поліпшен­ня знань і поширення інформації про історію європейських народів; охорона культурних надбань європейського значення; підтримка ху­дожньої та літературної творчості: захист прав мас-медіа на створення власних програм як частини культурної програми. Культурна політика передбачає міжнародну співпрацю як з іншими державами, так і з міжнародними організаціями відповідного спрямування, а також із Радою Європи.

Важливою є роль культури як компонента політики безпеки. Культурний обмін створює можливість взаємного ознайомлення і за­побігає конфліктам. Доречно згадати також і про значення культурних звичаїв для охорони навколишнього середовища.

Культура як галузь має також економічне значення, бо створює місця праці і сприяє залученню інвестицій. Крім стимулювання еко­номічного потенціалу, культурна політика спрямована передусім на максимальний розвиток приватної ініціативи в культурі.

Міжнародно-правова база культурної політики ЄС. До під­писання Маастрихтського договору 1992 р. Європейська спільнота могла ініціювати культурні починання тільки на підставі рішення Ради ЄС. Не існувало чіткої правової бази реалізації культурної політики Європейського співтовариства. Договір про ЄС, зокрема його ст. 128, створив правову базу для зарахування культури до сфер діяльності Спільноти, які потребують одноголосного схвалення рішень, при­йнятих у Раді ЄС, а також консультацій із Комітетом регіонів. Хоча темпи реалізації культурних програм ЄС часто збігаються з темпами діяльності Ради Європи, методи у них різні, особливо стосовно питань розвитку і фінансування практичних дій.

Інституції ЄС, які реалізують культурну політику. Усі інститу­ції Союзу є учасниками культурної політики. Однак найважливішими серед них є Європейська комісія, яка отримала повноваження для са­мостійного втілення програм, наповнених духом Спільноти, а також Європейська Рада. Загальні аспекти цієї політики визначаються на засіданнях Ради ЄС, зокрема міністрів культури і освіти. Європейська Комісія відповідає за підготовку і виконання рішень Генеральної ди­рекції, у віданні якої знаходиться інформаційне забезпечення, засоби масової інформації, культура та аудіовізуальні засоби. Відповідно до своїх бюджетних повноважень Європейський парламент може визна­чити обсяги фінансування культурних програм.

Проблеми та перспективи розвитку культурної політики ЄС.

Слід також згадати про низку проблем, які існують у цій сфері. До­сить скромне фінансове забезпечення (приблизно 0,02 % бюджету ЄС) свідчить про спротив деяких країн і регіонів, які не бажають втрачати суверенність у сфері культури.

Основною метою майбутніх культурних ініціатив Комісії, Ради ЄС та національних інституцій, які беруть участь у міжнародному культурному діалозі, повинна бути зміна такого способу мислення.