Сталість грошей та механізм її забезпечення

Сталість грошей - постійність купівельної спроможності грошових знаків протягом відносно тривалого часу. Є важливою якісною характеристикою грошей, яка забезпечує їх нормальний обіг та виконання інших функцій. Сталість грошей забезпечується збалансованістю економіки, високими ефективністю та динамізмом розвитку виробництва. Протилежністю сталості є знецінення грошей, яке зумовлюється інфляцією. Проявляється сталість грошей в тривалій незмінності чи зниженні індексу цін на товари та тарифів на послуги при повному товарному забезпеченні платоспроможності попиту. Стійкість грошової одиниці країни залежить насамперед від фінансової стабільності в державі. Важливою умовою економічного зростання є забезпечення фінансової стабільності в широкому розумінні як забезпечення, в першу чергу, зменшення дефіциту бюджету, низького рівня інфляції, стабільності грошової одиниці, подолання платіжної кризи, дефіциту платіжного балансу. Це є також і передумовою здійснення соціального захисту населення, пожвавлення інвестиційного процесу і зупинення спаду виробництва. Державна політика щодо фінансової стабілізації здійснюється шляхом економічного обґрунтування грошової маси і цінних паперів в обігу, застосування комплексу економічних і правових заходів регулювання економіки. Дуже важливо всіляко стимулювати приватні заощадження, зокрема - через продаж населенню державних цінних паперів, при твердій гарантії їх повернення з відповідними процентами у банківських структурах.

З метою подолання дефіциту бюджету як найважливішого фактора фінансової стабілізації необхідно удосконалювати бюджетний процес у таких напрямах:

• забезпечення своєчасної розробки, експертизи всебічного обговорення та затвердження Верховною Радою проекту закону “Про державний бюджет” не пізніше жовтня кожного поточного року на черговий рік. І вже навіть це є немаловажним фактором зміцнення бюджетної дисципліни і порядку в формуванні та використанні бюджетних коштів. Надалі економічно доцільніше було б перейти на новий порядок розробки, розгляду і затвердження державного бюджету не на наступний рік, а на рік уперед, щоб повніше і точніше враховувати тенденції в змінах фінансових потоків і ринкової кон”юктури, адекватно формуючи доходні та видаткові статті бюджету.

• витратна частина бюджету повинна виходити з реального обсягу доходів, тобто в основу державного бюджету необхідно закладати розгорнуту балансову схему реальних фінансових ресурсів. Така практика існує в бюджетній політиці США та деяких інших економічно розвинутих країна світу. Набутий ними позитивний досвід доцільно було б запозичити;

• домогтися певної стабільності та гарантій бюджетних надходжень по вирішальних каналах формування доходних статей державного бюджету;

• законодавчо визначити більш чіткий та справедливий розподіл об*єктів оподаткування і статей надходжень коштів до державного і місцевих бюджетів, оптимізуючи їх співвідношення згідно з поєднанням загальнодержавних і місцевих інтересів країни та всіх її регіонів. Йдеться про органічне об*єднання бюджетної та регіональної політики держави, що забезпечує міцну її єдність і виключає тенденції до автаркії;

• залучити до формування державного бюджету кошти тіньової економіки, в якій, за експертними оцінками, зосереджено і обертається близько половини загальної грошової маси поза банківським обігом з ухиленням від законної сплати податків і платежів. Залучення їх у формування доходів бюджету сприятиме значному зменшенню його дефіциту і фінансовій збалансованості;

• встановити жорсткий державний контроль за бюджетними надходженнями та їх використанням суворо за призначенням, не припускаючи їх розтринкування і розкрадання;

• економію бюджетних видатків здійснювати шляхом посилення постатейного контролю за витрачанням коштів бюджетів усіх рівнів;

• впровадження науково обгрунтованих фінансових норм витрат на фінансування освіти, науки, охорони здоров”я, культури як фундаменту науково-технічного і суспільного прогресу держави;

• погашення заборгованості по заробітній платі в бюджетній сфері та інших соціальних виплатах;

• своєчасне погашення зовнішнього та внутрішнього державного боргу та його обслуговування.