3. Зміст та функції митних тарифів.

Митний тариф - являє собою інструмент митної політики, який використовується для реалізації поставлених цілей торговельної політики, та представляє зведення ставок мита товарів, які підлягають обкладанню.

Функції митного тарифу:

1.Митний тариф, як податок на товари, котрі ввозяться та вивозяться, виконує фіскальну функцію. Митні доходи - являються однією із статей доходної частини бюджету держави.

2. Митний тариф, як інструмент торговельної політики, а також державного регулювання виконує захисну, протекціоністську функцію.

3.За допомогою митних тарифів держава надає національну підтримку товаровиробникам та відповідним галузям виробництва.

4.Митний тариф встановлений в умовах, коли існує різниця між національними та світовими цінами, він створює ширші можливості для імпорту товарів а до того ж, виконує стимулюючу функцію .

5.Митний тариф може виконувати стабілізуючу функцію, в свою чергу вирівнюючи умови конкуренції для вітчизняних та іноземних виробників при цьому не створюючи переваг ні для одної з сторін.

6.Митний тариф являється предметом переговорів для отримання торговельних преференцій, пільгових кредитів та ін. Роль мита у економічному контексті полягає в створенні вартісного бар’єра, завдяки якому підвищується ціна на товари, незалежно від застосованого раніше експортного, імпортного, чи транзитного мита, а також стимулюється державний розвиток окремих галузей економіки чи підприємств та надходження коштів до державного бюджету країни.

4. Призначення та види митних платежів.

Митні платежі являють собою систему, яку можна поділити на дві групи: 1) основні — це обов'язкові платежі, які стягуються при переміщенні через митний кордон із суб'єктів, що не характеризуються специфічними особливостями. Ці платежі стягуються у більшості випадках, тому і мають таку назву. До таких платежів належать: — мито;— митні збори, які нараховуються за вантажною митною декларацією (за митне оформлення товарів, за перебування товарів та інших предметів під митним контролем); — податки: податок на додану вартість, акцизний збір. 2) додаткові — це митні платежі за додатково надані митницею послуги чи дії (за зберігання товарів, плату за участь в митних аукціонах тощо). Такі платежі є зборами, які регулюють сплату при різних митних режимах. Особливості їх нарахування регулюються Державною митною службою України.

Відповідно до чинного законодавства підставою для переміщення через митний кордон України товарів є сплата митних платежів, якщо вони стосуються даного товару відповідно до чинного законодавства України. В Україні застосовуються такі види мита: 1)ввізне (імпортне);2) вивізне (експортне);3) сезонне;4) особливі види: спеціальне;антидемпінгове;компенсаційне.

5. Призначення правил ІНКОТЕРМС. Вплив умов поставки на визначення митної вартості.

Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Таким чином можна уникнути або, щонайменше, значною мірою скоротити невизначеності, пов'язані з неоднаковою інтерпретацією таких термінів у різних країнах.

При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі (рахунку-проформі), й фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунка-фактури (рахунка-проформи) - залежно від умов поставки цих товарів згідно з Правилами ІНКОТЕРМС.

Окремі особливості визначення митної вартості товарів залежно від базисних умов поставки наведені в Інструкції №307.

Для випадків, коли умовами поставки передбачено пункт призначення, який міститься на митній території України, з фактурної вартості відраховуються витрати, які мали місце після моменту перетину митного кордону України.

При вивезенні товарів з митної території України їх митна вартість наводиться за фактурною вартістю до бази цін FOB-український порт, DAF-кордон України (пункт призначення на митному кордоні України) або CIP-пункт призначення на митному кордоні України. При цьому якщо товари продані на умовах, відповідно до яких пункт поставки (відвантаження) розміщений на митній території України, то до фактурної вартості додаються витрати з доставки вантажу до моменту перетину митного кордону України.

Для випадків, коли умовами поставки передбачено пункт поставки (призначення), розміщений за межами митної території України з фактурної вартості відраховуються витрати, здійснені після моменту перетину митного кордону України.