Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
4. Гiп.хв.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
114.18 Кб
Скачать

Рекомендації Українського товариства кардіологів для лікування аг

Артеріальна гіпертензія

140/90 ≤ АТ < 159/99

Оцінка загального ризику

АТ ≥ 160/100

Медикаментозне лікування

Низький ризик ускладнень:

немає серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, менше 3 факторів ризику

Високий ризик ускладнень:

ознаки серцево-судинних захворювань, або цукровий діабет, або більше 3 факторів ризику

Немедикаментозне лікування

Медикаментозне лікування

Схема лікування АГ "крок за кроком"

Один препарат у середній дозі

Оцінка ефекту

Ефект задовільний

Ефект незадовільний

Продовжити лікування

Збільшити дозу

Оцінка ефекту

Ефект задовільний

Ефект незадовільний

Продовжити

лікування

Призначити інший препарат

Заміна

препарату

Якщо упродовж 4 тижнів монотерапії антигіпертензивний ефект не досягнутий, рекомендується комбінація з 2 препаратів. У резистентних випадках застосовують комбінацію з 3 або 4 препаратів.

Медикаментозне лікування.

Медикаментозну терапію мякої або помірної АГ починають з монотерапії одним із препаратів першого ряду, за важкої АГ рекомендується комбінована терапія двома або трьома препаратами.

Останнім часом широкого застосування набувають новітні антагоністи

рецепторів ангіотензину ІІ - препарати, що поєднують ефективну антигіпертензивну дію, відмінну плацебоподібну толерантність та високу зручність використання завдяки одноразовому прийому на добу та можливості призначення різним групам пацієнтів. Апровель (ірбесартан) - представник найсучаснішого покоління цих препаратів, що зареєстрований і вже застосовується в Україні.

Принципи лікування.

  1. АГ. повинна бути контрольованою, тобто АТ не повинен перевищувати верхньої межі норми (140/90 мм рт. ст.). Особливо небезпечне підвищення АТ в нічний час, коли людина не може проконтролювати свій стан (ризик ускладнень).

  2. При досягнені нормального рівня АТ - постійний прийом мінімальної підтримуючої дози.

  3. При м’якій АГ - нормалізація ваги, відмова від куріння, алкоголю, заняття фізкультурою з помірним рівнем навантаження (ходьба), дієта з достатньою кількістю К+, Са2+, Мg2+.

  4. Індивідуальний підбір препарата.

  5. Перевага при підборі ліків препаратів пролонгованої дії.

  6. При підборі дози необхідно враховувати економічні можливості хворого.

Препарати першого ряду:

  1. діуретики;

  2. β - адреноблокатори (анаприлін, атенолол, тразікор, корданум, ...);

  3. α і β-адреноблокатори - лабетолол.

  4. антагоністи кальцію (верапаміл, ділтіазем, ніфедінін, амлодіпін та ін.);

  5. α - адреноблокатори; празозин. мініпрес (починаючи з 0,5мг і лежати 3 години - (ортост. кол.) + В -блок.

  6. інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ)- каптоприл, раміприл, еналаприл;

Препарати другого ряду:

  1. Агоністи α-2 рецепторів: метилдофа (допегіт), клофелін (клонідін, гемітон);

  2. артеріальні вазоділятори: гідралазін (апресин) - використовується з β-блокаторами або верапамілом

  3. прямі венозні вазоділятори: міноксиділ, Na - нітропруссид (тільки при кризах!);

  4. Симпатолітики: гуанетидин (октадін, ізобарин, ісмелін), алкалоїди раувольфії (раунатин, резерпін).

Нові групи препаратів:

  1. антагоністи ангіонтензину ІІ (лозартан, ірбесартан, валсартан, апровель);

  2. блокатори імідазолінових рецепторів (моксонідін, рілменідин);

  3. β - блокатори з подвійною дією (небілет, небивалол).

Вагітність і артеріальна гіпертензія.

Вимірювання артеріального тиску проводять при кожному профілактичному огляді вагітної. Маніпуляція проводиться 2-хразово з інтервалом більше 3-х год.

Класифікація артеріальної гіпертензії вагітних

1. Гіпертензія вагітних (виникає після 20-и тижнів і проходить до 6-и тижнів після пологів)

2. Хронічна гіпертензія вагітних (виникає до 20-и тижнів і не зникає до 6 тижнів після пологів)

3. Артеріальна гіпертензія яка не класифікується (якщо нема протеїнурії то не перебіл. пологів. практ. не впл.

2. Легка форма преекл. 140-160/90-110 + помірна протеїнурія до 1 гр. на добу.

3. Важка> 160/110 протеїнурія > 3 г/добу. Ознаки ураження ЦНС і нирок (креатинін)

3 і еклампсія - переривання вагітності.

1 або 2 - лікування і збереження вагітності.

1. Постільний режим на лівому боці.

2. Дієта + прод. багаті на Са2+ і Мg2+.

Сіль не обмеж.

1. Діуретики: не рекомендуються (крім ХНН, НК)

2. В - а/б неселект. протипоказані: атенол і метопролол допуск.

тразікор і віскен - 3 нутр. симпатомв.

Краще викор. з празозином.

3.Інгібітори АПФ. - протипоказані (особл. в ІІ - ІІІ триместрі)

4. Блокатори алгіотенз. рецепторів (аналог до3).

5.А - а/б -допуск празозин. мініпрес (починаючи з 0,5мг і лежати 3 години - (ортост. кол.) + В -блок.

L+В - лабетолол.

6.Антаг. Са. Ділтіазем і ніфедінін ембріотоксичні!

Ніфедіпін - т-ки при кризах.

Верапаміл і амплодипін - можна.

7. Агоністи Х2 рецепторів. метилдофа - реком. осбливо еф. при помірній і м’якій формах АГ. Клофелін - можна використ.

8. Симпатолітики - не рекомендуються.

9. Прямі вазоділятори.

артеріальні - апресин - допуск при дозі < 300 мг/добу

викор. з В - блок. або верапамілом.

Для лікування кризів.

діазоксид аналогічно.

Міноксиділ не рекомендується.

Na - нітропруссид при лікув. рафрактерних гіперт. кризів у вагітних (протипок. при дисф. нирок і печінки).

Мg SO4 - лікув. судом при еклампсії. ввод. 18-24 год. після пологів (як запоб. еклампсії).

Для трив. лікув метилдофа, празозин, лабетолол, деякі В- блок,

У пізні терміни верап. ніфедіпін.

У ранні інгіб. АПФ.

При кризах, лабетолол, апресин, ніфедіпін при рефр. - наніпрус.

При ЦД. Обм. використання тіазидів і В -а/б (синт. інс. )

Лікувати інгіб. АПФ і антаг. Са2+ α - блок.

Інг. АПФ протипоказано при ХНН (кр.> 0,6 м моль\л) і стеноз нирк. судин. Еналаприл + А - блок. комбінувати з попередніми двома.

При ІХС.1. у мол. людей β - а\б .

Г.у людей старшого віку інгіб. АПФ і діур.

При захворювання нирок (інгіб. АПФ , антаг. Са і діур.)

При норм. креатиніні - тіазидові діуретики.

При підвищенні креатиніну - петльові діур.

Останнім часом широкого застосування набувають новітні антагоністи

рецепторів ангіотензину ІІ - препарати, що поєднують ефективну антигіпертензивну дію, відмінну плацебоподібну толерантність та високу зручність використання завдяки одноразовому прийому на добу та можливості призначення різним групам пацієнтів. Апровель (ірбесартан) - представник найсучаснішого покоління цих препаратів, що зареєстрований і вже застосовується в Україні.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]