- •Гіпертонічна хвороба
- •Стереотипи при артеріальній гіпертензії.
- •Гіпертонія - поширене і незагрозливе захворювання.
- •Повні люди більш схильні до гіпертонії.
- •Підвищений тиск частіше турбує представників сильної статі.
- •Показники нормального тиску для пацієнтів 30-ти і 50-ти річного віку відрізняються.
- •Шкідливі звички (тютюнопаління і алкоголь) в першу чергу шкідливі для серця.
- •Гіпертонічна хвороба завжди супроводжується головними болями, слабістю, відчуттям апатії, миготінням "мушок" перед очима і зниженою працездатністю.
- •Люди, які ведуть активний спосіб життя, менше хворіють артеріальною гіпертензією.
- •Рекомендації лікарів відносно раціонального харчування - не більше ніж ... Рекомендації.
- •Підвищений тиск в останні місяці вагітності - звичне явище.
- •При гіпертонічній хворобі ліки потрібно приймати в тому випадку, коли тиск "підскочив" або під час профілактичного курсу лікування.
- •Визначити гіпертонію можна за результатами одиного вимірювання.
- •1. Внаслідок ушкодження нирок:
- •3. Ятрогенні (медикаментозні):
- •4. Гемодинамічні гіпертонії:
- •Рекомендації Українського товариства кардіологів для лікування аг
- •Медикаментозне лікування.
- •Алгоритм “Інтенсивна терапія при гіпертонічному кризі”
Рекомендації Українського товариства кардіологів для лікування аг
Артеріальна гіпертензія |
||
|
|
|
140/90 ≤ АТ < 159/99 Оцінка загального ризику |
|
АТ ≥ 160/100 Медикаментозне лікування |
│ |
|
│ |
Низький ризик ускладнень: немає серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, менше 3 факторів ризику |
|
Високий ризик ускладнень: ознаки серцево-судинних захворювань, або цукровий діабет, або більше 3 факторів ризику |
│ |
|
│ |
Немедикаментозне лікування |
|
Медикаментозне лікування |
Схема лікування АГ "крок за кроком"
|
Один препарат у середній дозі |
|
||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
│ |
|
||||||||
|
Оцінка ефекту |
|
||||||||
|
|
|
||||||||
Ефект задовільний |
|
Ефект незадовільний |
||||||||
│ |
|
│ |
||||||||
Продовжити лікування |
|
Збільшити дозу |
||||||||
|
|
|
||||||||
|
Оцінка ефекту |
|
||||||||
|
|
|
||||||||
Ефект задовільний |
|
Ефект незадовільний |
||||||||
│ |
|
│ |
||||||||
Продовжити лікування |
|
Призначити інший препарат |
|
Заміна препарату |
Якщо упродовж 4 тижнів монотерапії антигіпертензивний ефект не досягнутий, рекомендується комбінація з 2 препаратів. У резистентних випадках застосовують комбінацію з 3 або 4 препаратів.
Медикаментозне лікування.
Медикаментозну терапію мякої або помірної АГ починають з монотерапії одним із препаратів першого ряду, за важкої АГ рекомендується комбінована терапія двома або трьома препаратами.
Останнім часом широкого застосування набувають новітні антагоністи
рецепторів ангіотензину ІІ - препарати, що поєднують ефективну антигіпертензивну дію, відмінну плацебоподібну толерантність та високу зручність використання завдяки одноразовому прийому на добу та можливості призначення різним групам пацієнтів. Апровель (ірбесартан) - представник найсучаснішого покоління цих препаратів, що зареєстрований і вже застосовується в Україні.
Принципи лікування.
АГ. повинна бути контрольованою, тобто АТ не повинен перевищувати верхньої межі норми (140/90 мм рт. ст.). Особливо небезпечне підвищення АТ в нічний час, коли людина не може проконтролювати свій стан (ризик ускладнень).
При досягнені нормального рівня АТ - постійний прийом мінімальної підтримуючої дози.
При м’якій АГ - нормалізація ваги, відмова від куріння, алкоголю, заняття фізкультурою з помірним рівнем навантаження (ходьба), дієта з достатньою кількістю К+, Са2+, Мg2+.
Індивідуальний підбір препарата.
Перевага при підборі ліків препаратів пролонгованої дії.
При підборі дози необхідно враховувати економічні можливості хворого.
Препарати першого ряду:
діуретики;
β - адреноблокатори (анаприлін, атенолол, тразікор, корданум, ...);
α і β-адреноблокатори - лабетолол.
антагоністи кальцію (верапаміл, ділтіазем, ніфедінін, амлодіпін та ін.);
α - адреноблокатори; празозин. мініпрес (починаючи з 0,5мг і лежати 3 години - (ортост. кол.) + В -блок.
інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ)- каптоприл, раміприл, еналаприл;
Препарати другого ряду:
Агоністи α-2 рецепторів: метилдофа (допегіт), клофелін (клонідін, гемітон);
артеріальні вазоділятори: гідралазін (апресин) - використовується з β-блокаторами або верапамілом
прямі венозні вазоділятори: міноксиділ, Na - нітропруссид (тільки при кризах!);
Симпатолітики: гуанетидин (октадін, ізобарин, ісмелін), алкалоїди раувольфії (раунатин, резерпін).
Нові групи препаратів:
антагоністи ангіонтензину ІІ (лозартан, ірбесартан, валсартан, апровель);
блокатори імідазолінових рецепторів (моксонідін, рілменідин);
β - блокатори з подвійною дією (небілет, небивалол).
Вагітність і артеріальна гіпертензія.
Вимірювання артеріального тиску проводять при кожному профілактичному огляді вагітної. Маніпуляція проводиться 2-хразово з інтервалом більше 3-х год.
Класифікація артеріальної гіпертензії вагітних
1. Гіпертензія вагітних (виникає після 20-и тижнів і проходить до 6-и тижнів після пологів)
2. Хронічна гіпертензія вагітних (виникає до 20-и тижнів і не зникає до 6 тижнів після пологів)
3. Артеріальна гіпертензія яка не класифікується (якщо нема протеїнурії то не перебіл. пологів. практ. не впл.
2. Легка форма преекл. 140-160/90-110 + помірна протеїнурія до 1 гр. на добу.
3. Важка> 160/110 протеїнурія > 3 г/добу. Ознаки ураження ЦНС і нирок (креатинін)
3 і еклампсія - переривання вагітності.
1 або 2 - лікування і збереження вагітності.
1. Постільний режим на лівому боці.
2. Дієта + прод. багаті на Са2+ і Мg2+.
Сіль не обмеж.
1. Діуретики: не рекомендуються (крім ХНН, НК)
2. В - а/б неселект. протипоказані: атенол і метопролол допуск.
тразікор і віскен - 3 нутр. симпатомв.
Краще викор. з празозином.
3.Інгібітори АПФ. - протипоказані (особл. в ІІ - ІІІ триместрі)
4. Блокатори алгіотенз. рецепторів (аналог до3).
5.А - а/б -допуск празозин. мініпрес (починаючи з 0,5мг і лежати 3 години - (ортост. кол.) + В -блок.
L+В - лабетолол.
6.Антаг. Са. Ділтіазем і ніфедінін ембріотоксичні!
Ніфедіпін - т-ки при кризах.
Верапаміл і амплодипін - можна.
7. Агоністи Х2 рецепторів. метилдофа - реком. осбливо еф. при помірній і м’якій формах АГ. Клофелін - можна використ.
8. Симпатолітики - не рекомендуються.
9. Прямі вазоділятори.
артеріальні - апресин - допуск при дозі < 300 мг/добу
викор. з В - блок. або верапамілом.
Для лікування кризів.
діазоксид аналогічно.
Міноксиділ не рекомендується.
Na - нітропруссид при лікув. рафрактерних гіперт. кризів у вагітних (протипок. при дисф. нирок і печінки).
Мg SO4 - лікув. судом при еклампсії. ввод. 18-24 год. після пологів (як запоб. еклампсії).
Для трив. лікув метилдофа, празозин, лабетолол, деякі В- блок,
У пізні терміни верап. ніфедіпін.
У ранні інгіб. АПФ.
При кризах, лабетолол, апресин, ніфедіпін при рефр. - наніпрус.
При ЦД. Обм. використання тіазидів і В -а/б (синт. інс. )
Лікувати інгіб. АПФ і антаг. Са2+ α - блок.
Інг. АПФ протипоказано при ХНН (кр.> 0,6 м моль\л) і стеноз нирк. судин. Еналаприл + А - блок. комбінувати з попередніми двома.
При ІХС.1. у мол. людей β - а\б .
Г.у людей старшого віку інгіб. АПФ і діур.
При захворювання нирок (інгіб. АПФ , антаг. Са і діур.)
При норм. креатиніні - тіазидові діуретики.
При підвищенні креатиніну - петльові діур.
Останнім часом широкого застосування набувають новітні антагоністи
рецепторів ангіотензину ІІ - препарати, що поєднують ефективну антигіпертензивну дію, відмінну плацебоподібну толерантність та високу зручність використання завдяки одноразовому прийому на добу та можливості призначення різним групам пацієнтів. Апровель (ірбесартан) - представник найсучаснішого покоління цих препаратів, що зареєстрований і вже застосовується в Україні.