8

Економічні потреби, ресурси і виробничі можливості.

1. Економічні потреби суспільства, їхня сутність і структура. Закон зростання потреб.

2. Сутність і структура суспільного виробництва. Матеріальне і нематеріальне виробництво

3. Основні фактори суспільного виробництва.

4. Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне.

5. Товар та його властивості.

1. Економічні потреби суспільства, їхня сутність і структура. Закон зростання потреб.

Потреби як визначальний чинник доцільної поведінки еко­номічних суб'єктів є однією з фундаментальних категорій еко­номічної науки. Потреба — це нужда в чому-небудь, об'єктивно необхід­ному для підтримки життєдіяльності і розвитку люди­ни, колективу, нації, суспільства в цілому; внутрішній збудник активності.

У найзагальнішому вигляді визначають:

• фізіологічні потреби (їжа, одяг, житло тощо);

• соціальні потреби (спілкування, суспільне визнання, самореалізація);

• духовні потреби (творчість, самовдосконалення, самовираження тощо).

За критерієм нагальності потреб та ієрархічності взаємозв'яз­ків між ними вирізняють "піраміду потреб" А. Маслоу, яка виокремлює потреби нижчого порядку (первинні) та вищого порядку (вторинні). Згідно з цим підходом кожна вища група потреб вияв­ляється та задовольняється після задоволення потреб поперед­нього рівня (рис. 1).

Рис. 1. Модель ієрархії людських потреб А. Маслоу

Водночас критики "ієрархічної" класифікації потреб звер­тають увагу на такі риси:

• зазначений підхід не враховує індивідуальні інтереси та потреби людей;

• концепція послідовного задоволення потреб не знаходить підтвердження на практиці;

• автори не визначають той мінімальний рівень потреб, який можна вважати достатнім для переходу до задоволення потреб наступного, вищого рівня.

Потреби задовольняються у процесі споживання. Засоби за­доволення людських потреб називаються благами. Благо — будь-яка корисність (предмет, явище, процес), яка задовольняє людську потребу.

Розрізняють такі блага:

• неуречевлені (сонячне світло, здоров'я, спілкування, знання) й уречевлені (дари природи, а також продукти праці: їжа, одяг, житло тощо);

• неекономічні (дарові, необмежені, надані природою без зусиль людини; їхні обсяги перевищують наявні людські потре­би) та економічні (обмежені; такі, що є результатом чи об'єктом економічної діяльності; їхні обсяги обмежені порівняно з існу­ючими потребами).

Економічні потреби — це потреби в економічних благах.

Задоволення економічних потреб виступає внутрішнім спо­нукальним мотивом виробництва, розподілу, обміну та спожи­вання у рамках певної системи соціально-економічних відно­син.

Носіями економічних благ є найрізноманітніші товари та послуги. В їх сукупності розрізняють:

• споживчі блага (товари та послуги, призначені для без­посереднього задоволення людських потреб) і виробничі блага (товари та послуги, призначені для виробництва споживчих благ);

• матеріальні блага (товари та послуги сфери матеріаль­ного виробництва) і нематеріальні блага (створюються у сфері нематеріального виробництва);

Всебічне комплексне вивчення системи економічних потреб зумовлює необхідність їхньої класифікації за такими критеріями:

1. За характером виникнення:

первинні (базові), пов'язані із самим існуванням людини: їжа, одяг, безпека, житло тощо;