3. Визначення дискретного аргументу.

Для обчислення значення виразу для діапазону значень спочатку необхідно визначити дискретний аргумент. Аргумент (змінна) є дискретним, якщо він може приймати значення любого з чисел заданого діапазону.

Виконайте дії описані нижче:

В попередньому прикладі змінна мала єдине значення, яке дорівнювало 10. Використовуючи цей приклад, відкоригуємо так, щоб зробити його дискретним. Для цього виконайте наступні дії:

• Клацніть мишею на 10 в визначенні аргументу так, щоб вказівник введення з’явився слідом за числом 10. Введіть с клавіатури: ,11. Таким чином, визанчається наступне число діапазону.

• Слідом, введіть с клавіатури: ;20, щоб визначити останнє число діапазону. MathCad відображає символ крапки з комою, як багатокрапку.

• Щоб побачити результат, клацніть Мишею на пустому місці робочого поля. MathCad обчислить значення виразу для всіх значень , які входять до діапазону. Так як приймає 11 різних значень, то отримуємо 11 різних відповідей, які відображаються у вигляді таблиці.

Фрагмент документу MathCad з виконаними розрахунками, які описані вище:

4. Визначення та обчислення функції для одного значення аргументу і для діапазону значень аргументу.

Всі описанні нижче дії необхідно виконати в MathCad!

Щоб на екрані відображались результати обчислень з необхідною кількістю знаків, встановимо формат чисел, визвавши меню Format → Result…. В діалоговому вікні Result Format, (див. рис. 2) на вкладці Number Format, у групі General змінимо значення Number of decimal places замість 3 на 6. Ту ж цифру поставимо в значення Exponential Threshold. Клацнемо на кнопці ОК діалогового вікна. Тепер ми зможемо бачити на екрані результати обчислень з шістьома знаками після коми.

Мал. 2. Діалогове вікно Result Format

Визначимо функцію . Для цього:

• Введіть с клавіатури :

• Використовуючи арифметичну палітру (Calculator Toolbar), введіть . Натисніть <Enter>. Визначення функції закінчено.

Зверніть увагу!

Для обчислень значення функції (її правої частини) для довільних значень необхідно замість підставити відповідне значення. Обчислимо значення визначеної раніше функції для =10. Для цього:

• На новому рядку робочого поля введіть с клавіатури . MathCad поверне відповідне значення функції.

Фрагмент документу MathCad з виконаними розрахунками, які описані вище:

Обчислимо значення функції для діапазону значень . Для цього необхідно:

• Вже відомим вам способом визначимо діапазон для (от 0 до 10).

• Клацніть мишею в наступному рядку і введіть . MathCad виведе таблицю значень.

Фрагмент документу MathCad з виконаними розрахунками, які описані вище:

5. Побудова графіка функції.

Спочатку розглянемо найпростіший спосіб побудови графіка функції.

Всі описанні нижче дії необхідно виконати в MathCad!

Для побудови графіка функції необхідно виконати:

• Відомим чином визначити функцію. Наприклад, .

• Ввести шаблон графіка в Декартові системі координат за допомогою меню Insert →Graph→X-Y-Plot, або за допомогою палітри графіків (Graph Toolbar), аьо введення символу @.

• З’явится незаповнений шаблон. Шаблон представляє собою великий пустий прямокутник з місцями введення даних у вигляді маленьких чорних прямокутників (маркери введення), які розміщені коло осей майбутнього графіка. Введемо ім’я змінної в середнє поле введення коло осі абсцис і ім’я функції в середнє поле введення коло осі ординат.

• Клацніть мишею поза області графіку – він буде побудований. Зверніть увагу на те, що змінна не визначена (їй не присвоєно значення).

Фрагмент документу MathCad з виконаними розрахунками, які описані вище:

Розглянемо побудову графіка функції за допомогою ранжированої змінної.

Всі описанні нижче дії необхідно виконати в MathCad!

Для цього способу необхідно задати діапазон та крок зміни змінної. Побудуємо цим способом графік функції для (від -10 до 10) з кроком 0,1. Для цього необхідно:

• Відомим способом задати діапазон та крок зміни .

• Відомим способом визначити функцію .

• Ввести шаблон графіка, як було показано раніше.

• Заповнити шаблон, вводячи імена змінної та функції та заповнивши крайні поля для введення даних нижче осі абсцис цифрами -10 та 10. Заповнити поля для введення даних лівіше осі ординат цифрами -1 та 1. Ці поля задають масштаб графіка. Якщо залишити їх незаповненими, то масштаби по осям графіка встановляться автоматично.

• Клацніть мишею поза області графіка. Побудова графіка відбудеться автоматично.

Фрагмент документу MathCad з виконаними розрахунками, які описані вище:

Тепер побудуємо декілька графіків функцій в одній системі координат. Для цього будемо використовувати попередній приклад.

Всі описанні нижче дії необхідно виконати в MathCad!

Отредагуємо графік попереднього прикладу, побудувавши на тих же координатних осях графіки функцій та . Для цього виконаємо наступні кроки:

• В рядку з визначенням функції визначимо функції та

• Клацнути мишею на побудованому графіку. Навколо графіка з’явиться рамка.

• Клацнути мишею на імені функції (зліва від осі ординат). Здвинути за допомогою клавіші Пробіл синю рамку так , щоб вона охоплювала ім’я функції.

• Поставити кому. З’явиться маркер введення для нової функції. Заповніть його ім’ям функції .

• Повторіть попередній крок для введення імені функції .

• Клацніть мишею поза областю побудови графіка.

Для додаткового редагування графіків необхідно клацнути по графіку правою клавішею миші, та в контекстному меню вибрати команду Format…. З’явиться вікно завдання формату графіків, яке містить чотири вкладки. Перша з них призначена для редагування координатних осей (X-Y-Axes); друга – для редагування ліній на графіках (Labels); четверта – для збереження установок форматування графіків за замовчуванням (Defaults).

Фрагмент документу MathCad з виконаними розрахунками, які описані вище: