2.4. Основні етапи виконання курсової роботи

Виконання курсової роботи включає її підготовку, написання та оформлення. Виконувати її треба в такому порядку:

1. вибір теми та отримання завдання;

2. складання плану-графіка виконання курсової роботи;

3. ознайомлення з літературою з даного питання;

4. написання теоретичної частини роботи;

5. збирання, систематизація та обробка фактичного матеріалу з теми;

6. вивчення методу дослідження та можливостей його використання для вирішення поставленого завдання;

7. аналіз техніко-економічних показників роботи підприємства, розробка та розрахунок економічної ефективності запропонованих заходів;

8. оформлення розрахунків у вигляді таблиць, графіків, діаграм.

Тему курсової роботи студент повинен вибирати згідно з переліком тем на стор. 16 та погодити її з керівником. Група студентів (2-3 особи) можуть виконувати комплексну курсову роботу, здійснюючи поглиблену розробку окремих питань тієї самої проблеми. Завдання на курсову роботу видає керівник роботи. У завданні зазначається орієнтовний перелік питань, які мають бути розглянуті в роботі.

Графік виконання роботи затверджується керівником. Студент самостійно розробляє план виконання курсової роботи, який погоджує з керівником (Додаток 3).

Одним із етапів роботи є огляд спеціальної літератури та підготовка теоретичної частини курсової роботи. Для ознайомлення з літературою та її огляду необхідно використати список рекомендованої літератури, поданий в кінці методичних вказівок, бібліографічні огляди з вибраної теми, експрес-інформацію з економіки та управління, журнали "Економіка України". "Фінанси України" за останні один-два роки, статистичні дані, що містяться в мережі Інтернет тощо. Одночасно з вивченням літературних джерел необхідно відповідно групувати матеріал.

Збирання та обробка фактичного матеріалу ведеться студентом безпосередньо на конкретному підприємстві. Необхідно обов'язково вивчити його виробничу структуру, стан техніки, технології, організації виробництва та праці на підприємстві в цілому та в його підрозділах.

Після ґрунтовного вивчення питання за літературними джерелами, збирання та обробки фактичного матеріалу, виходячи з основних завдань теми, необхідно обгрунтувати метод дослідження (спосіб розв'язування поставленого завдання).

2.5. Оформлення курсової роботи та порядок її захисту

Текст курсової роботи представляється у вигляді рукопису або у друкованій формі" на одній сторінці з одного боку білого паперу формату А4 через півтора інтервали, мінімальна висота шрифту 1,8 мм.

Заголовки структурних частин курсової роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ" пишуть (друкують) великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за виключенням заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

Необхідно витримати пропорції обсягу всіх частин курсової роботи. Зокрема, вступ і висновки в сумі не повинні перевищувати 15 відсотків її загального обсягу. Бажано, щоб відносно рівномірним був розподіл матеріалу і по розділах.

Текст на аркуші паперу розміщують, дотримуючись таких розмірів від краю: ліворуч - 25 мм, праворуч - 10 мм, згори - 20 мм, знизу - 20 мм.

На одній стандартній сторінці повинно бути не менше 32 рядків машинописного тексту. В рядку - до 60 знаків з проміжками між словами включно.

Нумерація сторінок повинна бути послідовною з першої до останньої сторінки. Першою сторінкою є титульний лист, форма якого наведена у Додатку 1, другою - завдання на курсову роботу (Додаток 2). Номера сторінок проставляють арабськими цифрами в правому верхньому куту. Титульний лист не нумерується.

Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ". Після вказівки конкретного номеру крапку не ставлять. Потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номеру підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номеру підрозділу повинна стояти крапка. Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Розділи, підрозділи нумеруються арабськими цифрами.

Ілюстрації (рисунки, графіки,, діаграми, тощо) розміщують після першого згадування про них в тексті. Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номеру розділу і порядкового номеру ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Таблиці. Цифровий матеріал, що міститься у курсовій роботі рекомендується оформлювати у вигляді таблиць. Таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею симетрично до тексту. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу).

Формули розташовують по середині строчки. Формули в курсовій роботі нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (2.1) (перша формула другого розділу).

Пояснення значень символів та числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

Додатки оформляють як продовження тексту курсової роботи на наступних її сторінках. Вони розміщуються у порядку появи посилань на них у тексті курсової роботи. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої літери симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої літери друкується слово "Додаток" і вказується велика літера з українського алфавіту /А, Б, В .../ окрім літер Г, Е. І, ї, И, Ч, Ь/.

До захисту курсової роботи допускаються студенти, які повністю виконали всі вимоги навчального плану.

Повністю завершену курсову роботу необхідно здати керівникові для перевірки не пізніше, ніж за п'ять днів до захисту.

Перед захистом курсової роботи студент повинен уважно ознайомитись із зауваженнями керівника й підготувати змістовні відповіді на них. Доповідь студента під час захисту курсової роботи не може перевищувати 10-15 хвилин.

Захист курсової роботи з обраної студентом тематики здійснюється у порядку співбесіди з викладачем - керівником курсової роботи.

Студент у доповіді повідомляє назву теми, перелік висвітлених у роботі питань, основні результати та загальні висновки. При захисті курсової роботи студенти повинні обґрунтувати актуальність чітко поставленої проблеми, структуру роботи, розкрити особливості її викладання та аналізу матеріалу, визначити мету завдання та засоби дослідження і на кінець обґрунтувати висновки роботи.

Оцінка за виконання та виклад роботи повідомляється зразу ж після захисту. Критеріями, які визначають оцінку виконаної студентом курсової роботи, - є самостійність, теоретичний рівень, новизна, практична значимість, уміння студента аргументовано захищати свої концепції, рекомендації та висновки.

Додаток З

Приклад складання плану курсової роботи Тема: Дослідження використання основних фондів підприємств /на прикладі АТП/.

Вступ.

1. Аналітична частина.

1.1. Економічна сутність основних виробничих фондів АТП.

1. Склад і структура основних виробничих фондів АТП, види їх оцінки.

2. Знос та амортизація основних виробничих фондів.

3. Показники економічної ефективності використання основних виробничих фондів.

1.2. Аналіз використання основних виробничих фондів АТП.

1. Аналіз динаміки та структури основних фондів.

3. Аналіз показників ефективності використання основних фондів.

4. Фактори впливу на використання основних виробничих фондів.

2. Проектна частина.

2.1. Основні напрямки підвищення ефективності використання основних ниробничих фондів.

2.2. Заходи для підвищення ефективності використання основних виробничих фондів АТП.

3. Економічна частина.

3.1. Розрахунок економічної ефективності запропонованих заходів. Висновки та пропозиції. Список використаних джерел

13

2