З урахуванням ваги палі має додержуватися умова:

716.07+20.56=736.63<800.67 кН - отже, міцність фундаменту по ґрунту забезпечується.

Іншим завданням докладного розрахунку було визначення горизонтального зміщення верху опори. Розрахунок деформацій належить до ІІ групи граничних станів і виконується на відповідні зусилля за формулою:

α = (τ_ββ · F_P - τ_αβ · M_P) · Δ = 20.7∙^-4 м

β = (τ_αα · M_P - τ_αβ · F_P) · Δ =6.95∙10^-4 рад'

α^І = α + β · h = 0.84 см

Надалі горизонтальне зміщення верху опори враховується при призначенні розмірів ригеля опори, конструкції опорних частин і деформаційних швів.

Технологія спорудження фундаменту із

забивних паль

Залізобетонні і сталеві забивні палі занурюють в грунт за допомогою молотів та віброзанурювачів .

На місцевості , покритою водою , палі доцільно забивати за допомогою наплавних копрів , які розміщують на спеціальних плашкоутах із металевих понтонів ( зазвичай на інвентарних понтонах КС ) і закріплюють якорями .

Послідовність занурення паль залежить від форми і розмірів фундаменту , властивостей грунта , кількості паль і використовуючого обладнання . При не великій кількості рядів забивають палі послідовно по рядам , починаючи з середньої . В багаторядних фундаментах використовують спіральну послідовність , починаючи від центральної палі , щоб застерегти переущільнення ґрунту , перешкоджаючого зануренню наступних паль .

Палі необхідно забивати в грунт до тих пір , поки значення занурення від одного удару не досягне розрахункового , називаємого відказом .

Розрахунковий відказ характеризується зануренням палі в грунт від одного удару молота.

Мало зволожений піщаний грунт, особливо щільного складу, здійснює значний опір зануренню. При деякій глибині занурення палі відказ практично дорівнює нулю, а подальші спроби занурення приводять до руйнування його ствола. При цьому опір ґрунту часто носить тимчасовий характер і в результаті релаксації внутрішні напруження поступово зникають. І якщо відновити занурення палі через два три дні, то вона знову легко почне занурюватись в грунт. Це явище носить назву „ложный отказ”. При зануренні паль в піщаний та супіщаний грунт потрібно через кілька днів здійснювати повторне занурення контрольних паль, на основі яких встановлюється дійсна відмова палі.

В піщані ґрунти значно легше занурити палі частими ударами і вібрацією, тому палі в грунт рекомендуються занурювати молотами подвійної дії.

ЛІТУРАТУРА

1. Методические указания к выполнению курсовой работы по дисциплине «Основания и фундаменты» по курсу «Искусственные сооружения на дорогах» для студентов специальности 2910 «Автомобильные дороги».

2. СНиП 2.05.03-84. Мосты и трубы. – М.: Отройиздат, 1985.

3. СНиП 2.02.03-85. Свайные фундаменты. Нормы проектирования. -М.: Стройиздат, 1986. – 48 с.

4. Лившиц Я.Д., Онищенко М.М., Шкуратовський А.А. Примери расчета железобетонных мостов. - К.: Выща шк., 1986. - 263 с.

5. СНиП 2.02.01-83. Основания здания й сооружений. - М.: Стройиздат, 1985. - 40 с.

6. Глотов М.М., Силин К.С. Строительство фундаментов глубокого заложения. - М.: Транспорт, 1985. - 248 с.

7. Справочник строителя. Свайные работы. - М.: Стройиздат, 1979. - 167 с.

8. Силин К.С. и др. Проектирование фундаментов глубокого заложения. - М.: Транспорт, 1981. - 256 с.