- •Розрахунок годинних кутів і схилення зірок.
- •Рішення
- •Ιι. Розрахунок годиних кутів і схилення сонця
- •Рішення
- •Ιιι. Розрахунок годинних кутів і схилень планет
- •Рішення
- •Ιv. Розрахунок годинних кутів і схилень місяця
- •Рішення
- •Небесна сфера та її побудова
- •Горизонтна система координат
- •Екваторіальні системи координат
- •Відповідая на запитання по системам координат ви повинні дати відповідь на такі запитання:
- •Та відповісти на любе з поставлених нище запитань *загальні відомості з сферичної геометрії
- •** Небесна сфера
- •***Горизонтна система кординат
- •**** 1- А екваторіальна система координат
Горизонтна система координат
Основні круги: меридіан спостерігача, істинний горизонт, вертикал світила.
Основні координати: азимут – А, висота – h (зенітна відстань – Z).
Азимут – сферичний кут при зеніті проміж меридіаном і вертикалом світила. Є три системи лічення азимута:
А кругова, напівкругова і чвертка .
Кругова система лічення – азимут вимірюється дугою істинного горизонту від
точки „ N” (норд) і сторону „Е” (ост) до вертикалу світила, змінюється від нуля
до 360о, найменування не має. У круговій системі лічення азимут співпадає з
Ак ліченням істинних пеленгів у навігації: Акр = І П.
Напівкругова система лічення – азимут вимірюється дугою істинного горизонту від
північної частини меридіана спостерігача у сторони „Е” (ост) або „W” (вест) до
вертикалу світила, змінюється від нуля до 180 градусів.
Ап/к Має найменування: перша літера найменування однойменна з широтою, друга – з
тією половиною сфери, в якій знаходиться світило ( співпадає з найменуванням
годинного часового кута „практичного” тобто напівкругового лічення).
Четвертна система лічення – азимут вимірюється дугою істинного горизонту від „ N”
або „S” (від тієї , яка ближче) у бік „Е” або „W” до вертикалу світила,
змінюється від 0 до 90 градусів, має найменування тієї ж чверті горизонту , у
Ач якій знаходиться світило (друга літера найменування також завжди однойменна
з найменуванням годинного кута у практичній системі лічення).
Висота – плоский кут при центрі сфери між площиною істинного горизонту і напрямком
на світило, виміряється дугою вертикала від істинного горизонту до місця
h світила або до альмукантарата світила, змінюється від 0 до 90 градусів,
найменування не має, але якщо світило знаходиться під горизонтом - висоту
називають зниженням, і підчас обчисленнях їй приписують знак „мінус”.
Зенітна відстань ( часто вживається замість висоти) – дуга вертикала від зеніту до місця
світила або до альмукантарата світила, змінюється від 0 до 180 градусів,
z найменування не має.
Висота і зенітна відстань знаходяться у співвідношенні:
z = 90о - h h = 90о – z
Якщо світило знаходиться на меридіані спостерігача – висота і зенітна відстань називаються меридіональними і мають найменування.
Найменування меридіональної висоти співпадає з точкою горизонту, над якою
вона виміряна „N” або „S”.
Найменування меридіональної зенітної відстані протилежне
найменуванню меридіональної висоти. Наприклад:
якщо Н = 30о S то Z = 60о N
При побудові сфери, якщо відомі:
висота – можна побудувати альмукантарат світила;
зенітна відстань – можна побудувати альмукантарат світила
азимут – можна побудувати вертикал світила.