Класифікація методичних підходів до організації роботи на екологічній стежині

Методи навчання, які застосовуються вчителем для організації прак­тичних занять під час екскурсій на стежці:

• інтерактивні (діалоговий)—діалог, полілог з аудиторією;

• репродуктивний (вчитель демонструє, як грати) з елементами по­шуку, проблеми, дослідництва;

• евристичний (сократівський): класу пропонується проблема, навколо якої розгортається моделювання навчально-пізнавальної роботи на стежці;

• рефлексивні — дійові (проблеми розв'язуються в процесі практич­ної діяльності);

• візуальні (формування навичок роботи зі схемами, графіками, згор­тання здобутої інформації у таблиці);

• сугестивний (у процесі моделювання практичної діяльності — екологічної гри застосовуються твори мистецтва — картини, вірші, музика);

• мультимедійний (застосування навчальних комп'ютерних техно­логій у процесі підготовки учнів до практичної діяльності на стежці),

• наочний (ТЗН, відео, фрагменти кіно, фото, живі об'єкти для формування мотиваційної сфери учнів);

• релаксопедичний (сприяння розслабленню учнів, подоланню психологічних комплексів під час вивчення екологічних проблем, природ­них явищ, живих об'єктів);

• за джерелами інформації (критичний аналіз екологічної інфор­мації, розподіл на важливу та другорядну на основі аналізу формуван­ня екологічного мислення, навичок прийняття своєчасних рішень).

форми організації навчального простору на навчальній екологічній стежині колективні:

а) групова взаємодія;

б) міжгрупова взаємодія.

Отже, особливістю організації навчально-пізнавальної діяльності на екологічній стежці є реалізація ідеї практичної зорієнтованості на­вчально-виховного процесу з екології. У межах цього підходу бажано, щоб учні самі відшукували вихід із реальної життєвої ситуації, де зу­стрічаються утруднення або кризи, природні катаклізми в процесі здійснення екологічної діяльності. Вчитель при цьому виконує роль консультанта, координатора в процесі самостійного пошуку виходу Із ситуації. Вчитель творчо підходить до вибору методів освітніх техно­логій, враховуючи навчальні можливості учнів, їх вікові індивідуаль­но-психологічні особливості, здібності, нахили, інтереси.

Робота на екологічній стежці відбувається за різними напрямами. Продуктивним є практично-екскурсійний напрям. У процесі екскурсії відпрацьовуються практичні, лабораторні роботи, спостереження, про­ективна, науково-дослідницька, спортивно-оздоровча, імітаційна (ігро­ва) і творча діяльність.

Перед тим, як проводити навчальні екскурсії на екологічній стежці, її треба методично правильно облаштувати. Проведенню екскурсії на екологічній стежці передує ретельна підготовка:

1. Учителю біології разом з колегами (бажано з учителями географії, фізкультури, хімії, з ініціативною групою учнів — «екскурсоводів») заздалегідь пройти по стежці з метою дослідження її стану, санітарного стану, безпеки для життя та здоров'я учнів, розставлення позначок, встановлення зупинок. Продумати форму звітності для учнів, щоб після ознайомлення з нею легко визначалось, наскільки корисною була про­ ведена екскурсія і рівень навчальних досягнень.

2. Учням-екскурсоводам роздаються завдання: а) підготувати біоло­гічний паспорт екологічної стежки (група учнів-біологів); б) створити екологічну карту стежки (група учнів-географів); в) дослідження скла­ду ґрунтів, води (група учнів-хіміків); г) фізкультурники вибирають місце для рухових екологічних ігор, змагань, готують їх тематику; д) учні-історики вивчають історичні події, що відбувались поблизу; ж) учні-філологи готують доповіді, вірші, загадки, прислів'я.

Попередня підготовка учнів до проведення екскурсій на екологічній стежці починається на уроках.

Завдання екскурсії на екологічній стежці повинні бути доступними Учням для виконання. Для того, щоб уникнути недоречності під час роботи на стежці, радимо звернути увагу на наступне:

1- Пройдіть екскурсійним маршрутом.

2. Зберіть і опрацюйте матеріали екскурсії.

3. Зробіть висновки про екологічний стан довкілля.

4. Запропонуйте пропозиції щодо покращення екологічного стану

досліджуваного природного комплексу (ліс, лісова галявина, водойми, луки).

Перед проведенням екологічної екскурсії проведіть інструктаж. Учням пропонується самостійно розробити пам'ятку — пораду щодо поведінки та проведення спостережень за живими об'єктами, обговорити її.

Без проведення екскурсій екологічна освіта в умовах міста не буде повноцінною, знання залишатимуться пасивними. Метою цих екс­курсій є навчити учнів визначати екологічний стан окремих компо­нентів природи й довкілля лісопаркової зони міста, проводити прості екологічні спостереження, моніторинги; навчити переносити здобуті знання у реальні життєві умови. Зміст екскурсійних екологічних мар­шрутів може бути різноманітним, залежно від місцевості, об'єктів, пори року.

Тематика може бути такою:

1. Екологічний моніторинг лісопаркової зони.

2. Людина і рослини парку.

3. Аудит озера в лісопарковій зоні.

4. Комахи сусіднього парку.

5. Людина і тварини парку.

6. Практичне значення птахів міста.

7. Екологічний та економічний стан району.

8. Експедиція в минуле лісу.

9. Біогеоценоз сусіднього лісу.

Обладнання: блокнот для нотаток, олівці, лінійки, по можливості біноклі.

Під час екскурсії учнів на екологічній стежці вчитель звертає увагу учнів на ландшафти місцевості, пропонує визначити екологічні факто­ри живої і неживої природи, умови існування рослин і тварин, прига­дати визначення загальноекологічних понять: угруповання, біоценози, біогеоценози (екосистеми), екологічні фактори, ланцюг живлення, еколо­гічний моніторинг.

З метою здійснення принципу практичності учням пропонується скласти схему біоценозу, довести ознаки пристосування організмів до існування в біогеоценозі.

Бажано не втомлювати учнів великою кількістю інформації і прак­тичних завдань. Важливо, щоб вони навчились «читати» в природі хоча б найпростіші відомості про її екологічний стан, про зміни, які в ній відбуваються. Необхідно знайти час для вільного споглядання за природою, емоційного відпочинку.

Пройшовши екологічною стежкою, учні на власні очі побачать ко­рисний і шкідливий вплив людської діяльності на природу. Учні по­винні усвідомити необхідність бережливого ставлення до природи, ви­ховання в собі екологічної культури, доцільної поведінки в природі.

Кінцевий результат екскурсії на екологічній стежці повинен бути зафіксований у відповідях на такі запитання:

1. Що я навчився розуміти в природі? Обґрунтуйте причинно-наслідкові зв'язки впливу людини на природне середовище.

2. Запропонуйте правила поведінки в природі.

3. Запропонуйте власні пропозиції щодо покращення екологічної

ситуації.

5. Спробуйте визначитись, що можете зробити, щоб змінити на краще життєве становище досліджуваних природних об'єктів.

6. В чому полягає екологічна мудрість природи щодо збереження біогеоценозу?

7. Давайте приймемо спільне рішення щодо охорони природи на­шого парку, лісу, річки, озера та ін.

Таким чином, екологічні стежки є перспективною формою органі­зації навчально-виховного процесу з екології.

Ефективною навчальною моделлю організації роботи на екологічній стежці є імітаційне моделювання або ігровий підхід. Ігровий підхід до формування екологічних знань включає створення особливого просто­ру навчальної діяльності, у процесі якого учень готується розв'язувати життєво важливі екологічні проблеми і реальні утруднення, «прожива­ючи» ці ситуації та способи їх подолання під час ігрової пізнавальної діяльності.

Виховне і пізнавальне значення, для учнів початкових класів, має проведення екскурсії «Лісова їдальня». її можна проводити у будь-який час року. Восени заготовляти корм для птахів, білок. Запропону­вати самим скласти правила поведінки на стежці чи правила збору кормів у природі. Для всіх учнів школи можна провести конкурс на кращу пташину годівничку.

Для учнів 6-х класів навесні, восени проведення на екологічних стежках екскурсій «Лісова аптека» допомагає навчитись переносити набуті знання у життєву практику, навчає розпізнавати представників різних Царств у природі. Готуючись до неї, учні самостійно розробляють правила збору лікарських рослин, грибів, плодів у природі, правила поведінки на екологічній стежині. Роль учителя полягає в спонуканні учнів до усвідомлення розроблених ними правил екологічної поведінки під час збору плодів, демонструванні небезпечних плодів «вовче лико», берес­клету та ін.

Підготовка інструктивних карток щодо визначення плодів зеконо­мить час для гри, яка створить піднесений настрій. Осмислення під час екскурсій сутності відповідального ставлення до живих об'єктів сприяє формуванню в шестикласників особистісних якостей.

Створення роздавального матеріалу до уроків біології може бути Цікавим і корисним. Наприклад, восени проведення конкурсу на кращу колекцію плодів або листків. Після екскурсії можна організувати вис­тавку. Вибрати групу організаторів, журі із самих учнів. Переможцями можуть бути ті, хто краще розповість про лікувальні властивості зібра­них плодів, листків, запропонують народні рецепти, напишуть до колекції невеличкі повідомлення. Кращі можна застосовувати на уроках з відповідних тем. Учні набувають впевненості, коли їх колекції демонст­рують під час уроку, намагаються показати свої знання — це один з методичних прийомів формування стійкої мотивації до навчання.

Роботу на екологічній стежці для учнів 7-х класів можна розпочати екологічною розминкою:

1. Поясніть походження терміну «Екологія».

2. Обґрунтуйте відмінність понять система органів, популяційна сис­тема, екологічна система.

3. Дайте визначення поняття «екологічні фактори».

4. Перерахуйте підрозділи науки екології.

5. Складіть схему класифікації абіотичних факторів.

6. Перерахуйте відомі екологічні угруповання тварин.

7. Визначте, за якими ознаками тварин відносять до екологічних угруповань.

8.Обґрунтуйте екологічний закон єдності організму і середовища. Для старшокласників велике зацікавлення викликає підготовка акції

«Життя без сміття», проведення котрої вимагає від юних екологів ро­боти з екологічною інформацією, законодавчими матеріалами, підго­товка сценарію заходів для різних вікових груп або конкурсу щодо вторинного використання поліетиленових пляшок, пакетів. Аналогічно можна запропонувати скласти рекламу та антирекламу впливу чин­ників довкілля на стан нервової системи: побутового і вуличного шуму, складу повітря, температурних чинників. Важливим в організації робо­ти старшокласників є Інтеграція екологічних знань у шкільні дисципліни (хімія, географія, фізика).

Однією з форм пізнавальної діяльності на екологічній стежці є на­вчання учнів проводити спостереження за сезонними явищами в житті рослин у різні пори року, за антропогенним впливом господарської діяль­ності людини на стан лісової галявини, паркової зони. Важливо запро­понувати учням прийняти рішення щодо збереження екологічної рівно­ваги в довкіллі, запропонувати розповісти про побачене своїм батькам, друзям, обговорити побачену екологічну ситуацію в лісі, на вулиці.

До проективної діяльності можна віднести розв'язування реально побачених ситуацій:

1. На лісовій галявині розведене багаття. Дорослі або діти під час відпочинку ламають гілки берізок, щоб захищатися від комарів. Відпо­чили, пішли далі. Не зовсім загасили багаття. Запропонувати учням зробити експертні очікування на 4 години, рік, 10 років.

2. Мешканці міста, збираючи чорниці, сіли відпочити. Консервні банки, поліетиленові пакети, скляні пляшки вони залишили після себе. Запропонувати учням розрахувати і довести свої експертні очікування на 1 рік, 10, 100 років.

3. На берег річки заїхала вантажівка, звалила виробниче сміття: якийсь порошок, металеві банки з-під фарби, будівельні відходи.

Запропонувати учням розрахувати експертне передбачення через рік, 10 100 років.

Після обговорення побаченого учням пропонується прийняти екс­пертне рішення щодо попередження наслідків екологічних порушень.

Навчання учнів спостерігати за життям тварин сприятиме усвідом­ленню ними, що тваринам притаманні властивості живого організму, що вони відчувають біль, рухаються в пошуках їжі, живуть за власни­ми законами. Цікавим і повчальним є спостереження за життям му­рашника.

Пропонуємо орієнтовну пам'ятку-пораду щодо спостереження за життям мурашника:

Правила поведінки під час спостереження за життям мурашника

1. Увага! Спостереження проводять тихо, не галасуючи. Підходити близько до мурашника забороняється.

2. Вкажіть місце розташування мурашника.

3. Проведіть його заміри.

4. Спостерігаючи за мурашками, вивчіть їх кормову ношу.

5. Прослідкуйте за активністю мурашок у різні часи протягом 10— 15 хв. У різні часи доби.

6. Зафіксуйте час спостережень.

7. Подібні спостереження проведіть протягом декількох днів (у різну погоду). Як змінюється активність.

8. Результати спостережень подайте у вигляді таблиці.

Після проведення спостережень слід зробити умовиводи про місце та екологічне значення мурашок у природі, стан мурашника.

Спостерігати за плазунами в природі можна на прикладі ящірок за таким планом:

План спостереження за ящірками в природі

1. Перед тим, як вийти на екологічну стежку, з'ясуйте, які види ящірок мешкають у вашій місцевості.

2. Розгляньте, опишіть і замалюйте ящірку, яку зустріли (зовнішній вигляд, забарвлення, розміри, вигляд лусок).

3. Запишіть, де та в якому місяці ви зустріли перших ящірок.

4. Побудуйте графік динаміки активності ящірки у різні часи доби (коли вони найчастіше зустрічаються).

5. Простежте за рухом ящірок по фунту, гілках, по камінню. Спро­буйте пояснити, які особливості будови ящірки дозволяють їм легко долати різні перешкоди.

6. Виявіть ознаки пристосування ящірки до умов існування. Види яких комах найчастіше зустрічаються у місці існування ящірок?

7. Спостерігаючи за ящірками, визначте, як на їх поведінку та ак­тивність впливає стан погоди.

7. Запишіть пору року, коли ящірки сховались на зиму.

9. Сформулюйте та обґрунтуйте висновки про місце цих тварин серед Інших, їх біологічне значення.

10. Прийміть рішення щодо охорони цих цікавих й неповторних тварин.

На прикладі екологічної екскурсії з теми: «Вивчення екологічної ніші виду» розглянемо методичні прийоми формування загально екологічного поняття «екологічна ніша» Цілями і завданнями запропонованої екс­курсії є:

• сформувати в учнів поняття «екологічна ніша»,

• навчити описувати екологічну нішу за результатами спостережень на екологічній стежці та за інформацією підручника;

• довести до учнів вплив екологічних факторів на досліджуваний вид.

Види робіт на стежці:

1. Збір гербарію різних видів рослин.

2. Збір колекції комах.

3. Обробка результатів.

Методичні поради: екологічна ніша визначається як сукупність умов існування життя організму в екосистемі. Досліджувані об'єкти повинні бути знайомі і доступні для опису. Використовуйте рослини, які рані­ше вивчались на уроках та відносяться до таких родин: Айстрові, Лілійні, Розові, Злаки, Бобові.

Задля опису комах варто також орієнтуватися на вже вивчені види. Під час обробки результатів рекомендуємо застосовувати текст підруч­ника, довідники, додаткову літературу.

Досліджуючи особливості зовнішньої будови представників кожного класу хребетних тварин, важливим є виявити ознаки пристосованості до певних умов існування, способу життя. Важливо навчити учнів дотримуватись наукової послідовності аналізу життєдіяльності тварин і рослин.

Учням пропонується, обробляючи результати, зробити умовиводи про причинно-наслідкові зв'язки у появі ознак пристосування до умов середовища існування.

Під час дослідження екологічної ніші виду визначається:

а) систематичне положення виду; б) місце (роль) виду в біоценозі; в) вплив абіотичних факторів; г) морфоструктурні пристосування; д) фізіологічні і поведінкові особливості. Під час заняття достатньо дослідити один вид рослин чи тварин.