Методичні рекомендації щодо проведення обласного конкурсу-огляду на кращу екологічну стежку

Одинадцять років тому в Україні була створена перша навчальна екологічна стежка. Відтоді ця доступна і цікава форма екологічної осв­іти в природі набула широких масштабів.

З метою активізації навчальної і пропагандистської роботи з питань охорони природи, створення умов для виховання екологічно грамотної поведінки людини в навколишньому середовищі Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і на­уки України та Українське товариство охорони природи проводять Все­український конкурс-огляд на кращу навчальну екологічну стежку.

Метою і завданням конкурсу-огляду є:

1. Пропаганда різних форм екологічної освіти в природі.

1. Виявлення кращого досвіду організації роботи на екологічних стеж­ках, та поширення цього досвіду в школах, позашкільних закладах освіти.

2. Привернути увагу місцевих органів влади до необхідності співпраці із закладами освіти в природоохоронному напрямі.

Учасниками конкурсу-огляду є:

До участі в конкурсі-огляді залучаються заклади освіти: загально­освітні та неповні середні школи, школи-інтернати, ліцеї, гімназії, про­фесійно-технічні училища, технікуми, еколого-натуралістичні центри, станції юних натуралістів, Будинки і Палаци школярів, де створені та діють екологічні навчально-пізнавальні стежки.

Основні показники конкурсу-огляду:

1. Організаційна робота на стежці. Оформлення стежки. Утримання стежки в належному стані, наявність цікавих екскурсійних об'єктів. їх опис.

1. Навчально-виховна робота на стежці.

2. Масова агітаційна та пропагандистська робота на стежці.

3. Практична природоохоронна робота, проведена на стежці або поруч з нею.

Керівництво конкурсом-оглядом є:

Керівництво конкурсом-оглядом, підбиття підсумків та визначення переможців здійснює оргкомітет, створений з представників Міністерства освіти і науки України, Національного еколого-натуралістичного центру, Українського товариства охорони природи.

Підбиття підсумків та нагородження переможців.

Учасники конкурсу надсилають на адресу оргкомітету Паспорт на екологічну стежку, а також оформлені альбоми, звіти, розгортки або в

іншому вигляді розкривають зміст роботи на екологічній стежці. Кож­на робота повинна супроводжуватись схемами, фотографіями, слайда­ми, відеокасетами та іншим Ілюстрованим матеріалом, який би по­вніше розкривав роботу на екологічній стежці.

Матеріали конкурсу-огляду дадуть можливість створити банк даних з цього напряму екологічної освіти і виховання в школах та позашк­ільних закладах України. Кращий досвід роботи буде широко популя­ризуватись через засоби масової інформації.

Організація екологічної стежки і навчальних екскурсій на ній

Особливість проведення навчальних стежок полягає у поєднанні відпочинку й пізнання під час руху екскурсійним маршрутом методами «непрямого навчання», під час якого здійснюється засвоєння законо­мірностей прояву природних процесів, проявів антропогенних фак­торів, норми екологічно грамотної поведінки. Важливим є наочне підтвердження важливості природоохоронної діяльності. Бажано, щоб екологічна стежка поєднувала ділянки проведення екологічного прак­тикуму і природоохоронної діяльності. Це дозволяє реалізувати ос­новні принципи громадської екологічної експертизи. Спочатку на спро­щеному рівні з поступовим ускладненням: проведення спостережень, наукових досліджень, проектування природоохоронної діяльності, про­пагування раціональної поведінки в природі.

Знання учнів залишаться пасивними, якщо вони не навчаться пере­носити їх у життєву практику. Головним завданням створення екологіч­ної стежки є: навчити учнів упізнавати у природі вивчені живі об'єкти, бачити ознаки їх пристосування до умов існування, біологічні ритми, пояснювати їх екологічне значення.

Основними функціями екологічної стежки є навчальна — формування в учнів навичок перенесення екологічних знань у реальне життя; розвивальна — формування екологічної свідомості, культури, формування екологічного мислення як складової загальної культури; виховна — за­лучення учнів до спілкування з природою; стратегічними цілями ство­рення екологічної стежки є:

1. Формування в учнів наукового світогляду.

2. Формування в учнів екологічної свідомості і культури.

3. Навчання відвідувачів стежки свідомому баченню взаємодії об'єктів живої та неживої природи.

4. Розробка й проведення на відповідних пунктах стежки теоретич­них і практичних занять.

5. Пропагування й проведення природоохоронних заходів.

6. Інформування про види рослин, тварин, як розпізнавати їх в природі.

7. Навчання учнів способам дбайливого ставлення до об'єктів жи­вої природи

Залежно від довжини маршруту, екологічної характеристики ланд­шафту, господарського призначення місцевості, співвідношення еколо­гічного практикуму і відпочинку виділяють такі типи (табл.2).

Навчально-виховна робота на навчальних екологічних стежках ба­зується на позиціях комплексного, біогеосистемного і біосферного підходів. А це означає, що в процесі проходження маршрутом звер­тається увага на фактори формування і складові біогеоценозу. Таким чином, модель створення екологічної стежки задля навчально-пізнавальної діяльності враховує вчення про ліс Г.Ф. Морозова, про ґрунти В.В. Докучаєва, «біогеоценотичну концепцію» В. Н. Сукачова, вчення про біосферу ВЛ. Вернадського.

Таблиця 2

Типи екологічних стежин (за Ж. Ф. Пивоваровою та ін.)

тип стежки	маршрут, довжина, термін проведення	загальне призначення	орієнтовна тематика
Стежка відпочинку	4—8 км, 3—4 год. у зоні міських рекреацІй	Пізнавально-прогулянкові, ВИХОВНІ	1. Значення лісу для мешканця міста; 2. Вплив відпочиваючих на ліс.
Туристична стежка	10-100 км, 1—5 днів, Національні й природні парки	Пізнавально-спортивно- виховні	1. Правила екологічно грамотного туризму. 2. Різноманітність біогеоценозів. 3. Охорона птахів лісопаркової зони.
Навчальні стежки	2 км, 2—3 год, в зоні міської рекреації	Освітньо-дослідницька, виховна	1. Особливості біогео­ценозів рідного краю. Вивчення екологічної ніші виду. 2. Антропогенна транс­формація природних біогеоценозів.

Адже висока науковість, інформативність може викликати проблеми як під час підготовки, так і в процесі проведення екскурсій на стежці. В зв'язку з цим слід враховувати вікові особливості відвідувачів, їх навчальні можливості, рівень їх знань, сформованість загальнонавчальних умінь й навичок, мотиваційну сферу, екологічну свідомість, куль­туру. Це впливає на вибір маршруту, назв зупинок, тематику екс­курсій.

Отже, організуючи роботу на екологічній стежині, вчитель враховує особливості вікової групи учнів.

Орієнтовні зупинки екологічної стежки

Зупинки: Лісова ярусність. Трав'янисті. Дерева. Лісова поляна. Лісова аптека. Лісова їдальня. Пташина. Мурашник. Рослинні угруповання. Лісова поляна.

Зупинки: Лісова аптека. Лісова їдальня. Історична. Екосистема. Ча­гарники. Кар'єр. Туристична. Екологічна ніша. Біогеоценоз лісу.

Методичні поради. Вчитель, виходячи з учнями на стежку, ставить перед собою більш конкретні завдання, залежно від вивченої теми: конкретизувати здобуті знання, бачити наслідки господарської діяль­ності людини, навчити переносити знання у реальне життя. Бажано, щоб в організації шкільної екологічної стежки брали участь усі вчителі школи — вона стане в пригоді кожному вчителю-предметнику.

У педагогічній літературі багато написано про класифікацію педаго­гічних технологій організації пізнавальної діяльності учнів, але здебільшого на теоретичному рівні. Враховуючи це, ми намагатимемося надати вчителям необхідні практичні рекомендації щодо їх впровад­ження. Доцільним під час організації роботи учнів на екологічній стежці є застосування таких педагогічних технологій:

Організаційно-дієва — педагогічна технологія, якій належить першо­рядне місце щодо чіткої, поетапної системи екологічної підготовки учнів. Стратегією цієї технології є формування в школярів емоційно-ціннісної сфери (мотивації до вивчення екології, до екологічно-безпечної пове­дінки, зацікавленості до організації та роботи на екологічній стежці, відчуття відповідальності за екологічний стан свого мікрорайону, міста). Конкретними методичними прийомами даної технології є робота з на­вчальною книгою, визначниками, створення пам'яток, порад, правил щодо проведення спостережень, досліджень, поведінки біля досліджу­ваних об'єктів; підготовка етикеток, облаштування зупинок, організа­ція роботи ініціативних груп.

Співпроективна педагогічна технологія. Стратегія впровадження да­ної технології полягає у співробітництві учителя і учня, учнів між собою на рівні проективної діяльності. Реалізація спільного проекту організації шкільної екологічної стежки формує в учнівському колек­тиві (класі, групі) вміння висувати екологічно обґрунтовані гіпотези, пропозиції, робити узагальнення, критично ставитись до екологічної інформації. В результаті учні навчаються передбачати очікувані ре­зультати, усувати негативні причини, дотримуватися безпечної поведін­ки, знаходити і приймати спільне рішення. Проектування адаптивного освітнього простору на екологічній стежці відбувається за різними ви­дами проективної діяльності:

• На інформаційно-пошуковому рівні, який передбачає збір і аналіз екологічної літератури, захист доповіді, реферату.

• Дослідницькому — цілеспрямування учнів на глибоке вивчення екологічних проблем, на вміння науково пояснювати все, що відбу­вається в довкіллі, захищати власні гіпотези щодо раціонального гос­подарського користування природними ресурсами, розв'язування еко­логічних проблем, прийняття рішення щодо природоохоронної діяль­ності.

• Продуктивному, який уможливлює творчий підхід до вирішення проблеми, допомагає проявити оригінальність мислення під час ство­рення та організації зупинок екологічної стежки.

• Драматизаційному — створюють умови для імітаційного моде­лювання (ігрового підходу).

• Практично зорієнтованому належить спрямування на розв'язан­ня реальних екологічних проблем, життєвих ситуацій. Загальною оз­накою для усіх видів співпроективної діяльності є залучення учнів до колективного співробітництва, але цей вид взаємодії завжди особистісно зорієнтований.

Впровадження особистісно зорієнтованої педагогічної технології відіграє провідну роль у формуванні громадянської відповідальності школярів, гуманного і дбайливого ставлення до сусідів по планеті; наполегливості, стриманості у бажаннях; самооцінювання своїх вчинків. Методичні засади вищевказаної технології ґрунтуються на індивіду­альному підході до кожного учня, врахуванні навчальних можливос­тей, темпу навчання, здібностях. Основною ідеєю є розвивальний підхід, тобто не тільки надання вчителем готових знань з екології, а й форму­лювання критичного ставлення до отриманої інформації, уміння її здо­бувати та переносити у реальні життєві ситуації; прийняття доцільних і своєчасних рішень.

Зазначені технології базуються на Інтерактивному (діалогово-дійо­вому навчанні), етимологія цього терміну в перекладі з англ. означає іntег (діалог, взаємодія), akt (діяльність, дія). В педагогіці це можна тлумачити, як діалог між учителем і учнем, учня з книгою, де вчитель є посередником. У процесі діалогу, полілогу вчитель спонукує учня до спільної діяльності. Педагогічним завданням учителя є введення у тра­диційну систему роботи елементів інтерактивного навчання, передбачення й прогнозування результатів, уміння доводити свої переконання та екологічну обізнаність батькам, учням, адміністрації.