План семінарського заняття (2 години)

1. Грошові системи та їх еволюція.

2. Попит на гроші. Пропозиція грошей. Грошові агрегати.

3. Банківська система та її структура.

4. Сутність кредиту. Види кредиту. Принципи кредитування.

5.Сутність фінансів та їх роль у ринковій економіці.

6. Державний бюджет. Доходи і видатки державного бюджету. Бюджетний дефіцит. Державний борг.

7. Податкова система та її структура. Принципи формування податкової системи. Функції та класифікація податків.

Література (1,2,3,4,5,13,23,24,26,27,28)

Теми рефератів:

1. Особливості банківської системи в Україні.

2. Види цінних паперів.

3. Кредитно-грошова політика.

4. Формування податкової системи України.

5. Дискреційна і недискреційна податкова політика.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке гроші? Які їх функції?

2. В чому різниця між грошовими агрегатами М1 і М2, М2 і М3?

3. Обгрунтуйте, чому комерційні банки прагнуть отримати по можливості більше вкладів, тобто поширити свої пасивні банківські операції.

4. В якому обсязі комерційний банк може здійснювати активні ділові операції? Поясніть, від чого це залежить?

5. Назвіть інструменти грошово-кредитної системи.

6. Які є види кредитів?

7. Охарактеризуйте місце і роль комерційних банків у фінансовій системі.

8. Охарактеризуйте принципи кредитування.

9. Які чинники визначають параметри попиту на гроші?

10.Розкрийте сутність фінансів.

11.Перелічіть основні функції фінансів.

12.Які складові частини фінансової системи?

13.Розкрийте сутність та функції фінансів.

14.Назвіть джерела формування державного бюджету.

15.Перелічіть і коротко охарактеризуйте основні проблеми в здійсненні та проведенні фіскальної політики.

16.В чому полягає різниця між циклічним дефіцитом і структурним дефіцитом?

17.Опишіть категорії державних видатків і способи їх фінансування.

18.Які ви знаєте методи скорочення зовнішньої заборгованості?

Запитання та завдання для обговорення:

1. Проаналізуйте стан та перспективи вдосконалення фінансової політики в Україні.

2. Сформулюйте сутність фондової біржі та покажіть її відмінності від товарної.

Заняття № 7. Економічне зростання і макроекономічна нестабільність.

Тематичні тези

У ринковій системі діє тенденція до економічної нестабільності, яка виражається в її циклічному розвитку, безробітті та інфляції.

Економічний цикл - це періодичні коливання рівня зайнятості, виробництва і інфляції. Економічні цикли хоч і мають одні і ті ж фази (криза, депресія, пожвавлення, процвітання), але відрізняються один від одного інтенсивністю і тривалістю. Слід зазначити, що економісти розглядають різні причини циклічності.

Інфляція - це підвищення загального рівня цін. Це не означає, що підвищуються всі ціни. Навіть в періоди досить швидкого зростання інфляції деякі ціни можуть залишатися відносно стабільними, а інші падають. Одне із головних хворих місць - це те, що ціни мають тенденцію підійматися дуже нерівномірно. Інфляція вимірюється за допомогою індексу цін (визначення загального рівня цін по відношенню до базового періоду). Темп інфляції визначається таким чином: від індексу цін цього року треба відняти індекс цін минулого року, поділити цю різницю на індекс минулого року, а після цього помножити на 100. Відповідно до темпів зростання цін виділяють наступні види інфляції: помірну, галопуючу і гіперінфляцію. Західними економістами виділяються інфляція попиту і інфляція витрат.

З’ясування зовнішніх і внутрішніх причин інфляції дає змогу визначити шляхи боротьби з нею. Розрізняють три методи стабілізації грошового обігу: нуліфікацію, ревалоризацію і девальвацію.

Основними типами безробіття є фрикційне, структурне і циклічне. Поєднання фрикційного і структурного безробіття утворює природний рівень безробіття (або рівень безробіття при повній зайнятості). Рівень безробіття визначається як відношення чисельності безробітних до чисельності робочої сили. Безробітними вважаються ті, хто не має роботи на момент проведення статистичного дослідження, але активно її шукають. До категорії зайнятих відносяться люди, які мають роботу, а також зайняті неповний робочий день чи неділю. Сукупність зайнятих і безробітних утворює робочу силу. Люди, які не мають роботи і активно її не шукають, не входять до складу робочої сили (учні, пенсіонери, домогосподарки і т. д.).