Пояснювальна записка

Діти – майбутнє людства. Захищаючи їх, дорослі захищають своє майбутнє. Показниками здоров’я суспільства, його цивілізованості у сьогоднішньому світі є права людини, у тому числі і дітей. Україна є учасницею міжнародних договорів і угод, спрямованих на захист і гарантування прав та інтересів дитини, на досягнення її повного добробуту. Україна є державою-учасницею таких міжнародних конвенцій, що стосуються дитячої праці, як: Конвенція 138 Міжнародної організації праці (МОП) про мінімальний вік для наймання на роботу, Конвенція МОП 182 про найгірші форми дитячої праці, Конвенція про права дитини, Рекомендація 16 Ради Європи від 2001 року про захист дітей від сексуальної експлуатації, Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції та дитячої порнографії.

У законотворчій діяльності з особливого захисту, підтримки і допомоги дітям Україна виходить з гуманістичних принципів і вимог Конвенції ООН про права дитини (прийнята 20.11.1989, ратифікована Україною 1991 року). Відповідно до статті 2 частини 1 цієї Конвенції «Держави-сторони поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації».

Права дитини визначено у розділі 2 статей 51 та 52 Конституції України. 2001 року було прийнято Закон України «Про охорону дитинства». Він визначає «...охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій галузі». Україною прийнято ряд законодавчих актів, спрямованих на захист та покращення умов життя дітей з неблагополучних сімей, дітей-сиріт і безпритульних дітей. На поліпшення їхнього становища спрямовано діяльність понад 10 міністерств і відомств і підпорядкованих їм органів на місцях. Усвідомлюючи важливість захисту прав дітей, Генеральний прокурор України цей напрям діяльності органів прокуратури визначив, як пріоритетний.

У березні 2006 року було створено Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини. Кабінет Міністрів схвалив Концепцію загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006–2016 роки», метою якої є «...визначення шляхів урегулювання ефективного забезпечення та захисту прав дітей з урахуванням цілей розвитку тисячоліття та стратегії Підсумкового документа спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної асамблеї ООН «Світ, сприйнятливий для дітей». Для досягнення зазначеної мети у національному плані дій слід передбачити ряд умов, у тому числі «удосконалення законодавства у сфері захисту прав дітей; розширення використання інформаційного простору для висвітлення питань соціально-правового захисту дітей; заходи посилення відповідальності батьків або осіб, що їх замінюють, посадових осіб за виконання своїх обов’язків щодо догляду, виховання  дітей та захисту їх прав».

Мета курсу: у зв’язку із розвитком соціальної роботи в Україні особливого значення набуває підготовка фахівців до здійснення соціально-правового захисту соціально незахищених верств населення. Визначення проблеми соціально-правового захисту прав і гарантій людини у нових економічних та соціокультурних умовах – важливий крок у становленні єдиних міжнародних стандартів соціальної роботи у демократичному суспільстві. Зміна основних підходів до визначення, осмислення та реалізації прав людини в Україні, удосконалення національного механізму контролю за дотриманням чинного законодавства у сфері соціальної роботи зумовлює необхідність обґрунтованого та систематизованого їх вивчення студентами – майбутніми фахівцями. Враховуючи актуальність проблеми та необхідність ознайомлення студентів із міжнародними стандартами та механізмами соціально-правового захисту дітей, розроблено навчальну програму «Міжнародні механізми захисту прав дитини».

Мета програми полягає у вивченні міжнародних правових засад у сфері соціального захисту неповнолітніх; визначення принципів та критеріїв вибору методів соціальної роботи відповідно до чинних нормативно-правових актів; набутті навичок вільного орієнтування у відповідній документації із соціального захисту дітей; формуванні навичок практичного застосування норм соціального права в конкретних ситуаціях.

Завдання курсу:

Навчальним завданням є розкриття сутності міжнародних механізмів захисту дітей, сім’ї. Курс має забезпечити студентів базовими знаннями про міжнародно-правові універсальні та регіональні стандарти й механізми захисту прав людини. Проводиться загальний огляд основних договорів з прав людини в системі ООН та Ради Європи, а також створених ними органів щодо захисту прав людини і дитини зокрема. Аналізуються міжнародно-правові механізми захисту прав сім’ї, дітей. Розглядаються передбачені міжнародними правовими документами права дітей, а також інструменти захисту та міжнародні інституції, які працюють у сфері захисту прав дитини. Розглядаються способи імплементації міжнародного права з прав людини в законодавство України. Під час семінарських занять аналізуються рішення Комітету ООН з прав людини та справи Європейського суду з прав людини.

Студенти мають знати:

• основі міжнародні джерела та права соціального захисту дітей;

• нормативно-правові акти, що регулюють здійснення соціально захисту дітей у світі;

• причини, що зумовлюють формування та розвиток системи соціального захисту дітей;

• історичні аспекти становлення соціального права, його стандартів за рубежем і в Україні;

• методи та форми здійснення соціально-правового захисту населення на міжнародному рівні.

На основі вищезазначених знань мають бути сформовані вміння:

• характеризувати міжнародні документи правового поля України, призначені для захисту прав ті інтересів дітей;

• аналізувати основні законодавчі акти із захисту прав дітей та молоді;

• виявляти чинники та механізми здійснення соціально-правового захисту дитини;

• використовувати нормативно-правові документи в соціальній діяльності в різних соціальних інститутах;

• аналізувати та розв’язувати ситуації в міжнародній сфері соціального захисту, соціального забезпечення та обслуговування дітей.

№п\п	Змістовний модуль	Лекції	Семінари	Інд. робота
І	МОДУЛЬ 1. Права людини як складова міжнародного права ЛК 1. конецформыначалоформыЗагальне вчення про право Визначення поняття права. Значення загального поняття права. Різні підходи до визначення поняття права. Право як соціальне явище. Соціальні норми та їхні види. Ознаки права та його відмінність від інших соціальних норм. Право людини та право дитини: загальне та окреме. ЛК 2. Поняття та класифікація прав людини Поняття прав людини. Історія виникнення та розвитку ідеї прав людини. Права людини та їхня відмінність від інших прав. Класифікація прав людини: класичні і соціальні права; громадянські, політичні, економічні та соціальні, культурні права; фундаментальні та основні права. Інші класифікації прав людини. Міжнародно-правові стандарти та джерела прав людини. ЛК 3. Поняття і властивості суб'єкта міжнародного права Види суб'єктів міжнародного права. Держави – основні суб'єкти міжнародного права. Правосуб'єктність міжнародних організацій. Обмеження міжнародної правосуб'єктності і міжнародна правосуб'єктність державоподібних утворень. ЛК 4. Міжнародне право у галузі прав людини Становлення міжнародного права в галузі прав людини Міжнародні стандарти в галузі прав людини Теоретичне підґрунтя ефективності міжнародного права Практичні аспекти дієвості міжнародних норм Міжнародні організації захисту прав людини та їх діяльність (під егідою ООН) Європейська гуманітарна юстиція	2 2 2 2	4 2 2 4	2
ІІ	Модуль 2. Імплементація міжнародних норм в Україні. Механізми їх реалізації ЛК 5. Міжнародно-правові механізми закріплення і захисту прав людини Міжнародно-правові документи з прав людини. Міжнародно-правові організації з прав людини. Міжнародно-правові стандарти прав людини. Процедури розгляду звернень до різних інститутів захисту прав. ЛК 6. Україна і міжнародне право. Україна як суб’єкт міжнародного права: нормоутворювальні документи. Національні і міжнародно-правові основи міжнародної правосуб'єктності України. Принципи та напрямки міжнародних відношень та зовнішньої політики України в галузі прав людини (дитини). Організації, з якими Україна співпрацює в галузі прав людини (дитини). Актуальні питання інтеграції України у європейське правове поле. ЛК 7. Захист прав дитини в Україні в контексті міжнародних стандартів Компоненти державної політики України у сфері захисту дитинства. Міжнародні документи, визнані та ратифіковані Україною: галузі застосування, значення як стандартів. Сутність Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей та особливості її застосування. Сутність міжнародних документів про контакт з дітьми, право опіки; особливості її застосування. Актуальні завдання реалізації Європейської конвенції про здійснення прав дітей. Застосування положень Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, взаємозв’язок із Конвенцією про визнання і виконання рішень стосовно зобов’язань про утримання. Їх відбиття у законодавстві України.	2 2 2	4 4 4	2
	Всього:	14	24	4

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правові джерела соціальної роботи в Україні

Лекційний модуль

ЛК 1. конецформыначалоформыЗагальне вчення про право

Визначення поняття права. Значення загального поняття права. Різні підходи до визначення поняття права.

Право як соціальне явище.

Соціальні норми та їхні види.

Ознаки права та його відмінність від інших соціальних норм.

ЛК 2. Поняття та класифікація прав людини

Поняття прав людини.

Історія виникнення та розвитку ідеї прав людини.

Права людини та їхня відмінність від інших прав.

Класифікація прав людини: класичні і соціальні права; громадянські, політичні, економічні та соціальні, культурні права; фундаментальні та основні права.

Інші класифікації прав людини.

Міжнародно-правові стандарти та джерела прав людини.

ЛК 3. Поняття і властивості суб'єкта міжнародного права

Види суб'єктів міжнародного права.

Держави – основні суб'єкти міжнародного права.

Правосуб'єктність міжнародних організацій.

Обмеження міжнародної правосуб'єктності і міжнародна правосуб'єктність державоподібних утворень.

ЛК 4. Міжнародне право у галузі прав людини

Становлення міжнародного права в галузі прав людини

Міжнародні стандарти в галузі прав людини

Теоретичне підґрунтя ефективності міжнародного права

Практичні аспекти дієвості міжнародних норм

Міжнародні організації захисту прав людини та їх діяльність (під егідою ООН)

Європейська гуманітарна юстиція

МОДУЛЬ2. Імплементація міжнародних норм в Україні. Механізми їх реалізації

Лекційний модуль

ЛК 5. Міжнародно-правові механізми закріплення і захисту прав людини

Міжнародно-правові документи з прав людини.

Міжнародно-правові організації з прав людини.

Міжнародно-правові стандарти реалізації прав людини.

Поняття, джерела і суб'єкти права міжнародних договорів.

Юридична природа і дія міжнародних договорів.

Класифікація міжнародних договорів, їхні атрибути.

Поняття, види і форми відповідальності в міжнародному праві.

Класифікація джерел у сфері захисту прав і свобод людини.

Правове забезпечення дотримання прав і свобод людини.

ЛК 6. Україна і міжнародне право.

Україна як суб’єкт міжнародного права: нормоутворювальні документи.

Національні і міжнародно-правові основи міжнародної правосуб'єктності України.

Принципи та напрямки міжнародних відношень та зовнішньої політики України в галузі прав людини (дитини).

Організації, з якими Україна співпрацює в галузі прав людини (дитини).

Процедури розгляду звернень до різних інститутів захисту прав.

Актуальні питання інтеграції України у європейське правове поле.

ЛК 7. Захист прав дитини в Україні в контексті міжнародних стандартів

Компоненти державної політики України у сфері захисту дитинства.

Міжнародні документи, визнані та ратифіковані Україною: галузі застосування, значення як стандартів.

Сутність Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей та особливості її застосування.

Сутність міжнародних документів про контакт з дітьми, право опіки; особливості її застосування.

Актуальні завдання реалізації Європейської конвенції про здійснення прав дітей.

Застосування положень Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, взаємозв’язок із Конвенцією про визнання і виконання рішень стосовно зобов’язань про утримання. Їх відбиття у законодавстві України.

Семінарське заняття № 1-2. Загальне вчення про право.

Теоретичні питання

1. Визначення поняття права. Значення загального поняття права. Різні підходи до визначення поняття права.

2. Право як соціальне явище.

3. Соціальні норми та їхні види.

4. Ознаки права та його відмінність від інших соціальних норм.

5. Право людини та право дитини: загальне та окреме.

6. Принципи права дитини. Інструменти їх реалізації.

Опорні поняття: право, соціальна норма, права людини, права дитини.

Питання для самостійного опрацювання

1. За різними джерелами дайте визначення поняття «право».

2. Складіть таблицю загального та окремого між нормами моралі та права.

3. Аргументуйте необхідність розділення прав людини і прав дитини.

Семінарське заняття № 3. Поняття та класифікація прав людини.

Теоретичні питання

1. Поняття прав людини.

2. Історія виникнення та розвитку ідеї прав людини.

3. Права людини та їхня відмінність від інших прав.

4. Класифікація прав людини: класичні і соціальні права; громадянські, політичні, економічні та соціальні, культурні права; фундаментальні та основні права. Інші класифікації прав людини.

5. Міжнародно-правові стандарти та джерела прав людини.

Опорні поняття: права людини, громадянські права, політичні права, свободи; стандарти і джерела прав людини, принципи міжнародного права.

Питання для самостійного опрацювання

1. Проілюструвати існуючі класифікації прав людини:

За часом виникнення:

Перше покоління (кінець XVIII ст.) – громадянські та політичні.

Друге покоління (сер. XX ст.) – соціально-економічні права.

Третє покоління (1970-і роки) – колективні права (права солідарності).

За галузями суспільних відносин: громадянські, політичні, економічні, соціальні, культурні.

За належністю до соціальних норм-регуляторів: природні, моральні норми, позитивні (писане право, юридичні норми).

За політико-правовим статусом особистості: права людини, права кожного індивіда, права громадянина, права особи, яка має стійкий правовий зв’язок з державою.

За ступенем персоніфікації суб’єкта: індивідуальні, права окремої людини, колективні, права соціальних громад.

За спеціальним суб’єктом-носієм прав: права біженців, права жінок, права дитини, права інвалідів, права апатридів, права осіб у збройних конфліктах, права в’язнів, права трудящих-мігрантів та інші.

За універсальністю і закріпленням у конституціях і міжнародних нормах: основні (конституційні) права людини; похідні (неосновні) права.

За можливістю тимчасового обмеження: абсолютні, відносні.

За роллю держави в забезпеченні прав и свобод: негативні, позитивні.

2. Складіть хронологію появлення джерел прав людини та визнання їх міжнародно-правових стандартів.

Семінарське заняття № 4. Поняття і властивості суб'єкта міжнародного права.

Теоретичні питання

1. Види суб'єктів міжнародного права.

2. Держави – основні суб'єкти міжнародного права.

3. Правосуб'єктність міжнародних організацій.

4. Обмеження міжнародної правосуб'єктності і міжнародна правосуб'єктність державоподібних утворень.

5. Органи Європейського союзу із захисту прав людини, прав дитини. Джерела прав суб’єктів ЄС.

Опорні поняття: дієздатність, правосуб’єктність, суб’єкт міжнародного права, держава, міжнародна організація, неурядова організація

Питання для самостійного опрацювання

1. Складіть таблицю державних – недержавних суб’єктів міжнародного права відносно України.

2. Які міжнародні організації з прав людини (дитини) мають представництва в Україні?

3. Яка їх правосуб'єктність згідно міжнародних норм та українського законодавства?

4. Які з джерел прав ЄС відносяться до прав людини, прав дитини? Їх значення для України.

Семінарське заняття № 5-6. Міжнародне право у галузі прав людини.

Теоретичні питання

1. Становлення міжнародного права в галузі прав людини.

2. Міжнародні стандарти в галузі прав людини.

3. Теоретичне підґрунтя ефективності міжнародного права.

4. Практичні аспекти дієвості міжнародних норм.

5. Міжнародні організації захисту прав людини та їх діяльність (під егідою ООН).

6. Європейська гуманітарна юстиція.

Опорні поняття: Загальна декларація прав людини, Пакт про громадянські і політичні права, Європейська Конвенція про захист прав людини й основних свобод, Європейський Суд і Комісія з прав людини, міжнародні організації захисту прав людини.

Питання для самостійного опрацювання

1. Складіть таблицю Міжнародні стандарти в галузі прав людини. Визначте коротку суть та значення нормативних актів.

2. Визначте повноваження міжнародних організацій різного типу для захисту прав дитини.

3. Які процедури необхідні для розгляду міжнародними організаціями заяв і скарг окремих осіб, громадських організацій?

МОДУЛЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 1

1. Розгляньте і проаналізуйте схему організаційної структур ООН в галузі прав людини з точки зору співпраці в галузі прав дитини: органи, правосуб’єктність, форми та методи роботи, результат, співпраця з Україною.

2. Розгляньте і проаналізуйте схему розгляду петицій з прав людини статутними органами ООН з точки її ефективності у разі заяви дитини із запропонованою вами проблеми (за матеріалами практики або ЗМІ).

3. Проілюструйте схему прикладом розгляду звернення громадянина (-ки) України.

4. Що може завадити розгляду звернення? Як цьому запобігти?

МОДУЛЬ 2. Імплементація міжнародних норм в Україні. Механізми їх реалізації

Семінарське заняття № 7. Міжнародно-правові механізми закріплення і захисту прав людини.

Теоретичні питання

1. Міжнародно-правові документи з прав людини.

2. Міжнародно-правові організації з прав людини.

3. Міжнародно-правові стандарти прав людини.

4. Поняття, джерела і суб'єкти права міжнародних договорів.

5. Юридична природа і дія міжнародних договорів.

6. Класифікація міжнародних договорів, їхні атрибути.

7. Поняття, види і форми відповідальності в міжнародному праві.

8. Класифікація джерел у сфері захисту прав і свобод людини.

9. Правове забезпечення дотримання прав і свобод людини.

Питання для самостійного опрацювання

1. Ознайомтесь з процедурами щодо Пакту про громадянські і політичні права (Схема 6 у папці). Визначте, які порушення прав не розглядаються згідно нього. Хто і як може подати заяву про порушення.

2. Згідно зразка (Додаток 1, Документ 2) заповніть Повідомлення згідно Факультативного протоколу до Міжнародного Пакту про громадянські та політичні права за обраною Вами ситуацією порушення прав дитини.

Семінарське заняття № 8. Україна і міжнародне право.

Теоретичні питання

1. Правоздатність України як суб’єкта міжнародного права.

2. Міжнародні організації, що опікуються правами людини (дитини), членами яких є Україна.

3. Міжнародні документи в галузі захисту прав людини, ратифіковані Україною.

4. Вплив міжнародних стандартів прав людини на законодавчу систему України.

5. Європейська юстиція: особливості захисту прав людини (дитини).

Питання для самостійного опрацювання

1. Ознайомтесь за таблицею з різницями між процедурами захисту прав людини. Визначте особливості подання заяв щодо порушення прав.

Таблиця. Різниця між процедурами захисту прав людини

	Процедура 1503	Факультативний протокол до Пакту про громадянські та політичні права
Предмет розгляду	ситуації	приватні скарги (окремі випадки)
Правова основа	резолюція ЕКОСОС	міжнародний договір
Принцип участі держав	добровільна співпраця	зобов’язання
Застосовується	щодо усіх держав	держав-учасниць Пакту і Протоколу
Розгляд порушень	усіх прав людини та основних свобод	громадянських та політичних прав згідно Пакту
Заявник	будь-яка особа, група осіб, НУО	передбачувана жертва або довірена особа
Участь заявника (автора)	не залучається, про вжиті заходи не повідомляється	повідомляється про всі заходи, може робити зауваження

2. Проаналізуйте порядок розгляду справи «Хант проти України» (Додаток 2). Визначте порядок дій суб’єктів справи. Чи дотримуються права дитини?

Семінарське заняття № 9. Реалізація прав дитини в Україні в контексті міжнародних стандартів.

Теоретичні питання

1. Основні міжнародні стандарти в галузі прав дитини.

2. Характеристика міжнародних конвенцій щодо прав дитини. Участь України в них.

3. Відповідність законодавства України міжнародним стандартам.

4. Соціальні інститути України, відповідальні за дотримання міжнародних стандартів у галузі прав дитини.

Питання для самостійного опрацювання

Оберіть 2-3 права дитини (з Конвенції ООН про права дитини) та складіть схему взаємодії соціальних інститутів України, Європи, світу, відповідальні за дотримання міжнародних стандартів у галузі прав дитини.

Семінарське заняття № 10. Захист прав дитини в Україні в контексті міжнародних стандартів.

Теоретичні питання

1. Значення Конвенції ООН про права дитини для практики захисту прав дитини в Україні.

2. Робота міжнародних урядових організацій щодо реалізації прав дитини.

3. Взаємодія міжнародних та державних органів України щодо реалізації прав дитини.

4. Робота міжнародних неурядових організацій із захисту прав дитини в Україні. Досвід співпраці.

Питання для самостійного опрацювання

1. Розгляньте Зразок повідомлення про порушення прав людини для подання до ЮНЕСКО (Документ 5 у папці). Створить власне подання за ним згідно ситуації із порушенням прав дитини.

2. Підготуйте характеристику роботи із захисту прав дитини міжнародних урядових або неурядових організацій.

Семінарське заняття № 11. Актуальні напрямки реалізації прав дитини в Україні в контексті міжнародних стандартів.

Теоретичні питання

1. Сучасна ситуація із дотриманням прав дитини в Україні.

2. Доповіді НУО щодо прав дитини в Україні: «групи ризику».

3. Позитивні приклади співпраці щодо покращення стану реалізації прав дитини.

4. «Приховані права»: що не потрапляє в поле зору держави та НУО.

Питання для самостійного опрацювання

Ознайомтесь із державними доповідями України щодо стану дотримання та реалізації прав дитини, доповідями НУО. Що вважається актуальним для нашої країни, в чому ситуація покращилась (завдяки чому?), яким правам дитини, на Ваш погляд, не приділено достатньо уваги? Визначте можливі причини цього.

Семінарське заняття № 12. Підсумкове заняття з курсу (тест).

Тестові завдання

МОДУЛЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 2

1. Розгляньте та проаналізуйте Схему 12 (у папці) «Європейський Суд з прав людини: скарги держав та індивідуальні скарги». Заповніть за Зразком скарги (Документ 6 у папці) Ваше подання за обраною Вами ситуацією порушення прав дитини.

2. Розробить рекомендації для соціальних працівників, які допомагають заповнювати Скаргу, що повинен розуміти клієнт, на що він (вона) повинні розраховувати.

3. Міжнародні та іноземні організації в Україні - http://www.helsinki.org.ua/index.php?r=a1b11

Література

1. Загальна декларація прав людини // Міжнародний захист прав і свобод людини. Збірник документів. - М., 1990.

2. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. – К.: Укр., Правнича фундація: Право, 1995.

3. Конвенція про права дитини. – К.: Укр., Правнича фундація: Право, 1995.

4. Конвенція ООН про права дитини. – ЮНІСЕФ, Б.р.– 31 с.

5. Міжнародний пакт про цивільні і політичні права. // Міжнародний захист прав і свобод людини. Збірник документів. – М., 1990.

6. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права// Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. – К.: Укр., Правнича фундація: Право, 1995.

7. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права. – К.: Укр., Правнича фундація: Право, 1995.

8. Броунли Я. Международное право. - М., 1977.

9. Дженіс М., Кей Р., Бредлі А. Європейське право у галузі прав людини: джерела і практика застосування. Пер. з анг. – К.: Артек, 1997.

10. Ентін М. Л. Міжнародні гарантії прав людини. Практика Ради Європи. – М., Прогрес.,1992 р.

11. Энтін М.Л. Міжнародні судові установи. – М.,: Міжнародні відносини, 1984.

12. Карташкін В. А. Міжнародний захист прав людини (Основні проблеми співробітництва держав). – М., 1976.

13. Колосов Ю.М., Кузнецов В.И. Международное право. – М., 1995.

14. Лисенко Л. Становлення сучасного правового механізму захисту прав дитини у міжнародному усиновленні // Право України. – 2006.– № 3.– С. 22–26.– Бібліогр.: С. 26.

15. Лінник Н.В. Відповідальність держав за порушення прав дитини // Держава і право: Зб. наук. праць. Юрид. і політ. науки. Вип. 28. – К., 2005. – С. 554–558. – Бібліогр.: С. 557–558.

16. Маклаков В.В. Європейські співтовариства і права людини. – М.: Наука., 1993.

17. Манов Б. Г. ООН і сприяння здійсненню угод про права людини. – М.,1986.

18. Мюллерсон Р.А. Права людини: ідеї, норми, реальність. – М.: Юридична література, 1991.

19. Неліп М.І, Мережко О.О. Силовий захист прав людини: питання легітимності в сучасному міжнародному праві. – К.: Наук думка, 1999.

20. Плюшка А.Д. Міжнародна Хартія прав людини// Збірник документів. – К.: Наук. думка, 1991.

21. Права людини в документах ООН // Амстердам. – К.: Укр. – Америк. бюро захисту прав людини, 1997.

22. Права людини в документах Ради Європи (упорядн. та вступ Яблонська Т.)// Амстердам-К.: Укр. – Америк. бюро захисту прав людини, 1996.

23. Про приєднання України до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей: Закон України, 11 січ. 2006 р., № 3303-IV // Уряд. кур’єр.– 2006.– 2 лют.– С. 18.

24. Рябчинська О. Актуальні питання кримінально-правової охорони прав дітей // Підприємництво, госп-во і право.– 2005.– № 7.– С. 105-107.– Бібліогр.: С. 107.

25. Савчук Л.О. Захист прав дітей під час військових конфліктів // Держава і право: Зб. наук. праць. Юрид. і політ. науки. Вип. 28.– К., 2005.– С. 558-562.– Бібліогр.: С. 562.

26. Шаповал Т. Права дитини // Психолог.– 2004.– № 3-4, січ. – С. 2.

Міжнародне право – ресурс доступу: http://www.readbookz.com/books/166.html

Міжнародний захист дітей. Нормативні акти – ресурс доступу http://www.ls.org.ua/readlaws.cgi?lng=ua&Id=39

Міжнародні організації http://kimo.univ.kiev.ua/MOrg/

Міжнародні та іноземні організації в Україні - http://www.helsinki.org.ua/index.php?r=a1b11

Європейський Суд з прав людини. Рішення щодо України - http://www.khpg.org/index.php?r=1.3.5

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗА КУРСОМ

«Міжнародний механізм захисту прав дитини»

1. Визначення поняття права. Значення загального поняття права. Право як соціальне явище.

Взаємодія міжнародних та державних органів України щодо реалізації прав дитини.

2. Соціальні норми та їхні види. Ознаки права та його відмінність від інших соціальних норм.

Значення Конвенції ООН про права дитини для практики захисту прав дитини в Україні.

3. Права людини та їхня відмінність від інших прав. Способи класифікації прав людини.

Характеристика міжнародних конвенцій щодо прав дитини. Участь України в них.

4. Право людини та право дитини: загальне та окреме. Принципи права дитини. Інструменти їх реалізації.

Соціальні інститути України, відповідальні за дотримання міжнародних стандартів у галузі прав дитини.

5. Міжнародно-правові стандарти та джерела прав людини.

Вплив міжнародних стандартів прав людини на законодавчу систему України.

6. Основні міжнародні стандарти в галузі прав дитини.

Міжнародні організації, що опікуються правами людини (дитини), членами яких є Україна.

7. Поняття, джерела і суб'єкти права міжнародних договорів.

Правове забезпечення дотримання прав і свобод людини. Класифікація джерел у цій сфері.

8. Види суб'єктів міжнародного права. Держави як основні суб'єкти міжнародного права.

Поняття, види і форми відповідальності в міжнародному праві.

9. Правосуб'єктність міжнародних організацій.

Міжнародні документи в галузі захисту прав людини, ратифіковані Україною.

10. Органи Європейського союзу із захисту прав людини, прав дитини. Джерела прав суб’єктів ЄС.

Правоздатність України як суб’єкта міжнародного права.

11. Міжнародні стандарти в галузі прав людини. Практичні аспекти дієвості міжнародних норм.

Класифікація міжнародних договорів, їхні атрибути. Юридична природа і дія міжнародних договорів.

12. Міжнародні організації захисту прав людини та їх діяльність (під егідою ООН).

Європейська юстиція: особливості захисту прав людини (дитини).

Загальне питання для всіх варіантів

Робота міжнародних урядових і неурядових організацій із захисту прав дитини в Україні. Досвід співпраці.

Додаток 1

Додаток 2

Справи, які стосуються права на приватність

COUR EUROPEENNE DES DROITS DE L’HOMME

EUROPEAN COURT OF HUMAN RIGHTS

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

п’ята СЕКЦІЯ

СПРАВА «Хант проти УКРАЇНИ»

(Заява № 31111/04)

Рішення

Страсбург 7 грудня 2006 року

Це рішення набуває статусу остаточного відповідно до обставин § 2 статті 44 Конвенції. Воно може бути відредагованим.

У справі «Хант проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли судді:

п. П. Лоренцен, голова,

пані С. Ботучарова, п. В. Буткевич, пані М. Цаца-Ніколовська, п. Р. Марусте, п. Дж. Борего Борего,

пані Р. Ягер, та пані К. Вестердік, секретар секції, порадившись у нарадчій кімнаті 13 листопада 2006 р ., виносить таке рішення, що було прийняте цього дня:

ПРОЦЕДУРА

1. Справа порушена за заявою (N 31111/04), поданою до Суду проти України відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) громадянином

Сполучених Штатів Америки п. Олександром Хантом (далі – заявник) 25 серпня 2004 року.

2. Заявника представляв пан Н.Єременко, юрист, який практикує у м.Києві. Уряд України (далі – Уряд) був представлений його уповноваженими – пані В. Лутковською та паном Ю. Зайцевим з Міністерства юстиції.

3. 24 березня 2005 року Суд направив на комунікацію Уряду скаргу заявника. Відповідно до положень пункту 3 статті 29 Конвенції Суд вирішив розглядати питання щодо прийнятності та суті заяви одночасно.

ФАКТИ