
- •9.1. З теорії кольорів
- •9.4. Класифікація барвників для волосся
- •9.4.1. Барвники першої групи
- •9.4.2. Барвники другої групи
- •9.4.3. Барвники третьої групи
- •9.4.4. Барвники четвертої групи
- •9.4.5. Чинники, що впливають на вибір барвника
- •9.6. Підготовчі роботи
- •9.7. Загальна послідовність процесу фарбування волосся барвниками I та II груп
- •9.8. Блондування волосся
- •9.8.1. Первинне освiтлення
- •9.8.2. Повторне освiтлення
- •9.9. Мелірування
- •9.9.1. Мелiрування за допомогою фольги
- •9.9.2. Мелiрування на шапочку
- •9.9.3. Мелiрування за допомогою гребiнця
- •9.9.4. Мелiрування за допомогою страйпера
- •9.9.5. Мелірування методом «вуалі»
- •9.9.6. Мелірування волосся, укладеного хвилями
- •9.9.7. Мелiрування за допомогою затискачiв
- •9.9.8. Балаяж
- •9.9.9. Блондуюче змивання
- •9.10. Технології фарбування хімічними барвниками
- •9.11. Особливості фарбування сивого волосся
- •9.12. Прийоми фарбування рослинними барвниками
- •9.12.1. Отримання різних кольорів при змішуванні хни та басми
- •9.13. Особливостi фарбування рудого волосся
- •9.14. Тонування та колорування волосся
- •9.14.1. Способи колорування волосся: сучасні техніки
- •9.15. Причини неякісного фарбування
9.13. Особливостi фарбування рудого волосся
Руде волосся досить складно фарбувати, бо воно важко піддається знебарвленню. Проблему створює перенасиченість пігментами теплих тонів, зокрема червоних, оранжевих, жовтих, які надають волоссю природного кольору. Нерідко косметичний колір буває нетривким, легко окиснюється. Під час знебарвлення натуральний колір повільно переходить у жовтий.
Тому з рудим волоссям слід працювати поетапно, застосовуючи різні технологічні прийоми.
Обробка окремих пасом. Якщо пасма на натуральному рудому волоссі потрібно зробити світлішими, то стежать за тим, щоб колір не перетинав межi насиченого золотистого тону. Цим запобігають появі небажаної жовтавості.
Якщо пасма необхідно зробити яскравішими, наприклад, на натуральному мідно-золотистому волоссі отримати насичений мідний колір, то рекомендують застосовувати відтінювальні барвники.
Пасма можна знебарвлювати методом балаяжу, а потім усе волосся затонувати напівперманентним барвником (бежевим, золотистим, світло-мідним), рослинним барвником або відтінковим шампунем.
Техніку нанесення визначають залежно від бажаного результату:
нанести в потрібних місцях суміш руками; при цьому однією рукою підтримують пасмо, іншою — просочують волосся барвником;
нанести суміш за допомогою гребінця;
алюмінієвою фольгою ізолювати окремі пасма від маси волосся, знебарвити або пофарбувати їх.
Знебарвлення. Для кардинальної зміни натурального кольору буває необхідним досягти максимального знебарвлення волосся. Технологічний процес знебарвлення в цьому разі має певні особливості. Насамперед, враховуючи схильнiсть рудого волосся до пожовтіння, бажано протягом кількох днів тонувати його відтінковим шампунем або ополіскувачем.
У техніці знебарвлення застосовують класичні знебарвлювальні засоби. Обробку починають слабким окисником на кінцях і вздовж волосся, потім біля коренів, які швидше піддаються дії препарату.
Операцію повторюють з використанням щоразу сильнішого окисника до отримання платинового кольору волосся.
Посилення відтінку. Досягти бажаного результату можна декількома прийомами.
1. Тонування «тон у тон» здійснюють окисником, концентрація якого не перевищує 3%. Це робиться для того, щоб додати пігменти без окиснення основи.
Фарбувальні препарати використовують з відтінками більш насиченими, ніж відтінок натуральної основи. Вони можуть бути різними: від яскраво-мідного до яскраво-червоного.
Корені волосся не рекомендується фарбувати занадто насиченими відтінками, тому що тепло шкіряного покриву прискорює закріплення кольору, отже, в цьому місці він буде яскравішим, ніж по всій довжині та на кінцях.
2. Нових відтінків рудому волоссю надають рослинними барвниками, зокрема хною. За допомогою хни, залежно від часу витримки та температури додаткового тепла, можна отримати різні тони — від золотистих до яскраво-червоних.
3. Посилити відтінок, надати волоссю яскравості можна за допомогою відтінкових шампунів, бальзамів, ополіскувачів, під дією яких рудий колір набуває золотавості та блиску.
Пом'якшення рудого кольору. Занадто яскравий натуральний рудий колір можна пом'якшити різними техніками.
Найкращим вирішенням проблеми є поглиблення тону за рахунок додавання попелястого відтінку.
Якщо бажано зберегти рівень тону або зробити його світлішим у сполученні з такою ж глибиною базового кольору, що й натуральна основа, рекомендується підбирати барвники так, щоб руде волосся набуло каштанового чи горіхового відтінку, однак не оранжевого.
Фарбування «тон у тон» можна здійснити у поєднанні з базовим кольором, більш темним за природний тон. Наприклад, на волосся натурального насиченого «світлого блондина» з мідним відтінком нанести суміш 3-процентного окисника з барвником «темний блондин» із попелястим відтінком.
Напівперманентне фарбування замінюють класичним фарбуванням з використанням окисника понад 6% та вираженим жовтим відтінком фону освітлення в результаті.
Оптично приглушити яскравий рудий колір, досягти рельєфності зачіски можна завдяки декільком невеликим світлішим пасмам у загальному об'ємі волосся.
Робота з посивілим рудим волоссям. Здорове руде волосся жорсткіше за будь-яке інше. Жорсткість посилюється при сивині, що значно ускладнює процес фарбування.
При сивині до 50% від об'єму волосся та рівномірності її розподілу застосовують тонування. Якщо сивого волосся більше 50% або воно зосереджено локально, необхідно використати окисний барвник.
У разі, якщо прозорість сивого волосся не зберігатиметься, золотистий базовий колір змішують з відтінковим. Наприклад, «темний блондин» золотистого відтінку змішують із «темним блондином» насиченого мідного відтінку. Щоб зберегти прозорість сивого волосся, в окисному барвнику використовують відтінковий колір без базового та скорочують час витримки.