Роздiл 5 ОСНОВНІ ПРИЙОМИ СТРИЖКИ

5 .1. ВИДИ ТА СПОСОБИ СТРИЖКИ

Професійно виконана стрижка — основа будь-якої зачіски. Від того, наскільки якісно виконана стрижка, залежить зовнішній ви­гляд і довговічність майбутньої зачіски. Тому стрижка вважається одним із найскладніших видів робіт. Щоб виконати її кваліфіковано, перукарю необхіднi уява художника, передбачення руху волосся, професійні знання та практичні навички техніки стрижки, поєднан­ня точності та постійного контролю за своїми діями.

Існує значна кількість різних за фасонами стрижок. Щороку на конкурсах професійної майстерності, фестивалях перукарського мистецтва, майстер-класах відбуваються презентації нових імен ви­датних фахівців і, звичайно, все нових і нових стрижок. Фантазія, творчість, пошук не мають обмежень. Як розібратися в цьому різно­манітті? З чого починати?

У перукарській практиці визначились базові стрижки. Технології їх виконання покладені в основу багатьох інших стрижок, які слугують створенню різноманітних модифікацій. Це насамперед стрижки «російська», «французька», «сессун», «каскад», «бокс» та ін.

Базові стрижки допомагають оволодіти основними видами зрізів, прийомами стрижки, різним перукарським інструментом. Навички базової технології дозволяють імпровізацію у виконанні однієї стрижки. При комбінуваннi різних технік і підходів створю­ються модельні стрижки, що є показником майстерностi перукаря.

Переважно вирізняють два види стрижок: контрастні (силуетні) та неконтрастні (рівномірні). Для контрастної стрижки характерні різкі переходи у довжині волосся на різних ділянках голови, тобто нерівномірне його зістригання. У неконтрастних стрижках немає великої різниці у довжині волосся.

До основних технічних способів стрижки належать:

• зведення волосся нанівець;

• тушування;

• філірування;

• окантування;

• стрижка способом «на пальцях»;

• стрижка способом «пасмо на пасмо».

Зони волосяного покриву. Важ­ливою характеристикою волосяного покриву голови є крайова лінія росту волосся. Вона проходить через точки, показанi на рис. 5.1.

Рис. 5.1. Точки, через якi проходить крайова лінія росту волосся:

/ — лобний виступ; 2 — лобна виїмка; 3 — скро­невий виступ; 4 — скронева виїмка; 5 — скроня; 6 — за вушною раковиною; 7 — потиличний кут; 8 — шийна виїмка

Лінія росту волосся у кожної людини індивідуальна. Виділяють:

• високий ріст волосся — з відкритим, високим лобом, практично відсутнім волоссям на скронях, високою лінією на шиї;

• середній ріст — нормальний щодо пропорцій обличчя;

• н изький ріст — з невисоким лобом, низькою лінією на скронях і на шиї (рис. 5.2).

Рис. 5.2. Типи росту волосся: а — високий; б— середній; в— низький

Рис. 5.3. Частини голови

Частини голови позначають буква­ми: Т — тім'я, С — скроня, П — потили­ця, М — маківка (рис. 5.3).

Стандартне положення маківки визна­чають на рівній відстані між серединами крайової лінії росту волосся на лобі та шиї.

Відповідно до частин голови для зручності стрижки волосяний покрив го­лови розподіляють на зони. Для кожної стрижки цей розподіл індивідуальний.

Н а зони волосся розподіляють проділами (рис. 5.4). Проділи бувають вертикальними, горизонтальними, діагональ­ними, радіальними (такими, що виходять з однієї точки).

Рис. 5.4. Проділи:

а — вертикальний; б— горизонтальний; в — діагональний; г — радіальний

Положення основних зон. Центральний вертикальний проділ поділяє на праву і ліву частини волосяний по­крив від центру лоба до крайової лінії росту во­лосся на шиї (рис. 5.5).

рис. 5.5. Центральний вертикальний проділ: а — вид спереду; б— вид ззаду

Сагітальний проділ проходить від вуха до вуха через найвищу точку голови (рис. 5.6. а). Горизонтальний проділ проходить від верхньої точки одного вуха до іншого вуха через потиличний виступ (рис. 5.6. б ).

Рис. 5.6.

Сагітальний (а), горизонтальний (б)

проділи

Фронтальна зона двома вертикальними проділами від лобних виїмок відповідно розподіляється на тім'яну та дві скроневі зони (рис. 5.7).

Потилична зона ділиться тими ж проділами від лобних виїмок до поти­личних кутів натроє: на середньопотиличну й дві бокові потиличні зони — ліву та праву (рис. 5.8).

Щ е двома горизонтальними проділами потилиця розподіляється на верхньопотиличну, середньо- та нижньо-потиличну зони (рис. 5.9).

Рис. 5.7. Фронтальна зона (лобно-тім’яна, скроневі зони)

Рис. 5.8. Поділ потиличної зони вертикальними проділами

Рис. 5.9. Поділ потиличної зони горизонтальними проділами

Окремі стрижки потребують нестандартного розподілу волосся на вертикальні або діагональні зони паралельними рядами навкруг голови, виконання зигзагоподібних, трикутних, «Т»-, «Х»-подібних проділів (рис. 5.10).

Рис. 5.10. Нестандартні проділи

5.2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС СТРИЖКИ

Інструменти, пристосування, білизна. Для виконання стрижки потрібні:

• прямі та філірувальні ножиці;

• безпечні та небезпечні бритви;

• електричні машинки;

• різноманітні гребінці;

• затискачі для волосся;

• пульверизатор;

• захисні комірці (серветки);

• накидка (пеньюар).

Дбайливо ставтеся до свого інструменту, дотримуйтесь правил його зберігання та експлуатації.

Сучасний підхід до стрижки передбачає роботу з чистим сухим і вологим волоссям. На вологому волоссі визначаються лінії стриж­ки, на сухому — ці лінії допрацьовуються.

При стрижці вологого волосся необхідно підтримувати рівномірність його зволоження.

Потрібно пам'ятати, що вологе волосся здається довгим, якщо притискати його до голови під час стрижки. Особливо уважним не­обхідно бути з кучерявим волоссям, яке скорочується при виси­ханні значно більше, ніж пряме.

При митті довгого кучерявого волосся, яке важко розчісується, а також тонкого і ламкого, бажано застосовувати бальзам або кондиціонер.

Способи обробки пасма. Зрізати волосся ножицями можна під різним кутом.

Прямий, або тупий, зріз отримують, якщо ножиці розміщують під кутом 90° до волосини. Тодi її переріз матиме форму кола (рис. 5.11 а).

Косий зріз утворюється від зрізання волосини під нахилом 35—40°. Переріз буде овальної форми (рис. 5.11 б). Зрізи можуть бути внутрішніми і зовнішніми.

Рис. 5.11. Форми зрізів волосся: а — прямий; б —косий

Внутрішній зріз застосовується у випадках, коли потрібно, щоб внутрішня частина пасма була коротшою за зовнішню. Кінці пасма за­тискають вказівним і середнім пальцями, руку розвертають долонею до себе; зріз виконують усередині руки перед пальцями (рис. 5.12 а).

Зовнішній зріз забезпечує більшу довжину нижньої частини пасма. Руку, що утримує пасмо, розвертають долонею від себе, ви­конують зріз над пальцями (рис. 5.12 б).

Рис. 5.12. Способи зрізання волосся: а — внутрішній; б— зовнішній

Контрольне пасмо. Виконуючи будь-яку стрижку, встановлю­ють довжину волосся майбутньої зачіски, визначають довжину пер­шого пасма, на яке рівняються в процесі стрижки. Наступні пасма можуть відповідати за довжиною довжині контрольного пасма або бути довшими чи коротшими за нього.

У стрижках контрольне пасмо може відділятись на різних зонах або визначатися лінією нижнього контуру стрижки.

кп

Рис. 5.13. Зiстригання волосся за контрольним пасмом: а — виділення контрольного пасма; б— зістригання волосся

Технологія орієнтування на контрольне пасмо завжди зали­шається аналогічною — після відчісування контрольного пасма на­ступне відділяють, захоплюючи частково або повністю волосся кон­трольного пасма (рис. 5.13).

В ідтягування пасом волосся під певним кутом до поверхні го­лови застосовується під час стрижки для досягнення ефекту зміни напрямку пасом, є одним із прийомів моделювання стрижки та створення силуету зачіски (рис. 5.14; 5.15).

в г

Рис. 5.14. Кути відтягування пасом:

а - 0^о; б- 15^о; в - 45^о; г - 90^о

Рис. 5.15. Відтягування пасом на різних зонах

Обравши будь-яку стрижку, потрібно пам'ятати про кути, під якими вона виконується, а саме:

• кут відтягування пасма вiдносно поверхні голови;

• кут зрізання волосся.

За рахунок різних варіантів між цими кутами отримують різні ефекти у формі стрижки (рис. 5.16).

Рис. 5.16. Рiзнi кути вiдтягування та зрізу пасом волосся

5.3. ОСНОВНІ ОПЕРАЦІЇ СТРИЖКИ

Зведення волосся нанівець. Стосовно форми стрижки спосіб «зведення волосся нанівець» передбачає здійснення поступової зміни довжини волосся від найкоротших пасом, наприклад, на скронях і шиї, до довгих на тім'яній та потиличній зонах. Фактично це стрижка нижньої ділянки волосяного покриву на 2-3 см від крайової лінії росту волосся або на всю ширину нижньопотиличної та нижньої скроневої зон (рис. 5.17 a).

Операцію стрижки проводять машинкою, прямими ножицями або бритвою за допомогою гребінця чи без нього.

Працюючи машинкою, як правило, можна застосовувати гребі­нець або працювати без нього. Машинку вводять у волосся від крайо­вої лінії росту волосся. Стрижуть проти росту волосся з виведенням машинки вгору на себе.

Першою зістриженою смужкою визначають висоту зони стриж­ки. Інші смужки закінчують на рівні першої з урахуванням того, що уявна верхня лінія стрижки має повторювати лінію росту волосся на шиї.

Положення верхньої та нижньої ліній стрижки «нанівець» знахо­дяться в певній залежності, яку потрібно враховувати: чим менша відстань між ними, тим різкіший перехід створюється між корот­ким і довгим волоссям.

Якщо при стрижці машинкою застосовують гребінець, його ут­римують другим прийомом. Вводять гребінець у волосся по крайо­вій лінії росту і зрізають волосся на площині гребінця (рис. 5.17 б)Рис.

5.17. Зведення волосся нанівець ножицями (а) й машинкою (б)

Аналогічно здійс­нюють зведення волосся нанівець ножицями. Гребінець і ножиці одно­часно рухаються вгору проти росту волосся. Довжину зістриженого волосся регулюють, працюючи різними частинами інструментів. Для отримання міні­мальної довжини зріза­ють волосся кінцями ножиць над кінцями зубців гребінця. Для зручності зістригання волосся на різних ділянках волосяного по криву голови ножиці утримують паралельно гребінцю або під кутом до нього (рис. 5.18).

Рис. 5.18. Розташування ножиць і гребінця при стрижцi:

паралельно (а, б) i пiд кутом (в, г) один до одного

Стрижка машинкою поверх гребінця. Ця техніка стрижки доз­воляє стригти волосся дуже близько до шкіри голови, як у стрижці «нанівець», а також створювати плоскі та квадратні форми стрижок. Особливої точності при стрижці машинкою досягають на сухому волоссі (рис. 5.19)

П оложення гребінця і методика стрижки машинкою аналогічна роботі ножицями. Відмінність полягає в тому, що машинка рухається впоперек гребінця і під час стрижки його необхідно утримувати у фіксованому положенні. Кут, під яким установлений гребінець, визначає довжину зістриженого волосся/

Рис. 5.19. Стрижка машинкою поверх гребiнця: а — зубцi гребiнця уверх; б — зубцi гребiнця донизу/

Застосовуючи техніку стрижки машинкою поверх гребінця, дотримуються таких правил:

• необхідно стояти навпроти ділянки, яку підстригають;

• гребінець установлюють зубцями вперед на лінію волосся і повертають таким чином, щоб зубці утворили кут до поверхні голови. Стрижку здійснюють у напрямку, протилежному природному положенню волосся;

• гребінець утримують у фіксованому положенні, зістригають волосся переміщенням машинки з правого на лівий бік;

• якщо у перукаря робоча рука ліва, то машинку переміщують з лівого на правий бік;

• після стрижки кожної ділянки необхідно зупинитись, вивести гребінець із волосся, повторити всю послідовність на наступній ділянці, використовуючи попередню як напрямну.

Тушування. Якість виконання операції залежить від рівномірності руху гребінця і ножиць, а також від кута, під яким вони знаходяться один до одного. Чим частіше робити ріжучі рухи ножицями, тим якіс­ніше буде виконано операцію. Гребінець вводять у волосся, ножиці ставлять паралельно гребінцю на рівні обушка. Гребінець переміщують на кілька міліметрів угору проти росту волосся, ножиці переміщують одночасно, зрізаючи волосся паралельно площині гребінця (рис. 5.20).

Гребінцем визначають кут нахилу, під яким зрізається волосся.

Р ис. 5.20. Прийоми тушування

Ножиці розміщують не тільки паралельно, а й під кутом до гребінця. Кінці ножиць можуть бути спрямовані як ліворуч, так і праворуч, залежно від ділянки волосяного покриву, що стри­жеться.

Волосся правого боку шиї та за вушною раковиною варто зріза­ти кінцями ножиць зі спрямуванням їх праворуч. Волосся лівого боку шиї за вушною раковиною, а також волосся правої скронi зручніше стригти кінцями ножиць, спрямувавши їх ліворуч і пара­лельно гребінцю.

Довжину волосся регулюють і гребінцем, і ножицями. Волосся зрізають паралельно гребінцю — кінцями ножиць для отримання мінімальної довжини волосся, середньою частиною полотна но­жиць над середньою частиною зубців гребінця для досягнення більшої довжини.

С трижка способом «на пальцях» — операція з укорочення волосся над пальцями по всій поверхні волосяного покриву або на окремих ділянках (рис. 5.21).

При цій техніці стрижки пра­цюють прямими та філірувальни-ми ножицями, гребінцем.

Зняття волосся «на пальцях» застосовується:

• Рис. 5.21. Укорочення волосся «на пальцях»

  безпосередньо для стрижки волосся;

• як допоміжний прийом для попереднього вкорочення довгого волосся перед основною стрижкою;

• як контрольно-перевірочний прийом після основної стрижки.

Під час стрижки пасмо будь-якої зони утримують середнім і вказівним пальцями лівої руки, зрізають волосся, спрямовуючи ножиці вздовж пальців. Під час зрізання волосся гребінець утримують лівою

рукою в неробочо­му положенні.

Пасма відділя­ють горизонтальни­ми (лобно-тім'яні зони) та вертикаль­ними проділами (решта зон). При стрижці волосся вертикальних па­сом кінці ножиць (рис. 5.22).

Рис. 5.22. Використання горизонтальних спрямовані вгору і вертикальних проділів при стрижці

Спосіб стрижки «пасмо на пасмо». Застосовуючи спосіб стрижки «пасмо на пасмо», визначають контрольне пасмо, на­ступні відчісуються та накладаються на контрольне, зрізаються на рівні його довжини. Кут відтягування пасом може бути різним (рис. 5.23).

Рис. 5.23. Накладання пасма на пасмо

Спосіб стрижки «пасмо за пасмом». Цей спосіб точної стриж­ки аналогічний способу стрижки накладанням пасма на пасмо. Відмінність полягає в тому, що пасма волосся відокремлюють вер­тикальними проділами. Довжину зістриженого волосся контролю­ють двома способами: попередньо зістрижене пасмо волосся визна­чають як контрольне для наступного (рис. 5.24 а); кожне наступне пасмо волосся зістригають, орієнтуючись на перше — контрольне (рис. 5.24 б).

а б

Рис. 5.24. Стрижка пасма за пасмом

5.4. Філірування

Філірування виконується залежно від задуму зачіски на всій масі волосся або на окремих ділянках.

Проріджування волосся філіруванням може дати такі ре­зультати:

• збільшення об'єму волосся;

• полегшення укладання волосся;

• зменшення об'єму волосся.

Волосся перед філіруванням відділяють вертикальними, горизонтальними пасмами або під кутом. Філірування можна починати з будь-якого боку пасма, виконувати на будь-яку гли­бину та з різною інтенсивністю. Розрізняють філірування волос­ся біля кореня, на кінцях, на всій довжині пасма. Місце першого зрізу можна визначити будь-де залежно від густоти волосся та бажаного результату. Кількість зрізів на одному пасмі може бути різною.

Прикореневе філірування передбачає проріджування пасма, відступивши на 2—4 см від поверхні голови. За рахунок того, що ко­ротке волосся підтримує довше, полегшується укладання, ство­рюється форма зачіски, візуально збільшується її об'єм.

Філірування кінців пасма приводить до стійкого вкладання во­лосся, згладжує нерівність стрижки.

Для дуже густого волосся пасма розріджують по всій довжині. Операція виконується прямими та філірувальними ножицями, бритвою.

Філірування можна поєднати з одночасним укороченням волосся.

Прийоми філірування. У перукарській практиці склалися різні прийоми філірування волосся, за якими пасмо філірують із зовнішнього, внутрішнього боку або з обох боків. Філірування ззовні частіше виконують у коротких стрижках, з внутрішнього бо­ку—у довгих, якщо волосся густе і жорстке — з обох боків.

Пасмо відділяється за допомогою гребінця, і кінцями ножиць виконується врізання під гребінцем.

Метод цілеспрямованого врізання застосовується для надання волоссю рухливості, «рваного» ефекту, хаотичної різнорівневості на кінцях; кінці окремих тонких пасом зрізають на різній довжині (рис. 5.25).

М етод «зубці пилки» рекомендується використовувати на за­вершальному етапі стрижки всієї маси волосся або оформлення чілки та нижньопотиличної зони. Пасмо відтягують перпендику­лярно до голови, ножиці вводять у волосся під кутом на рівних проміжках, у результаті чого зріз має однорідну зубчасту форму (рис. 5.26).

Рис. 5.25. Метод цілеспрямованого врізання

Метод «пойнтинг» — точ­на стрижка та філірування прямими ножицями зубчатим зрізом від середини пасма до кінців (рис. 5.27 а).

Метод вищипування — філірування, за яким у пасмі зрізають окремі волосини на різній висоті або окремі тонкі пасма з проміжком 0,5-1 см на довжині 2—4 см від коренів (рис. 5.27 б).

Рис. 5.26. «Зубці пилки»

Рис. 5.27. Точна стрижка та фiлiрування:

а — метод «пойнтинг«; б— метод вищипування

Метод «слайсинг», або метод ковзаючого зрізу, — філірування волосся ковзаючим рухом уздовж пасма (рис. 5.28; 5.29).

Рис. 5.28. Метод ковзаючого зрізу

Рис 5.29. Виконання ковзаючого зрізу на волоссі різних зон

Метод джгута — пасмо перекручують джгутом і в декількох місцях надсікають кін­чиками ножиць або фі-лірувальною бритвою (рис. 5.30).

Рис. 5.30. Філірування джгута

Прямими ножицями технічно виконується більшість при­йомів філірування. В одних iз них працюють кінцями ножиць на пальцях, в інших — основою полотен напіврозкритих ножиць (рис. 5.31). Рис. 5.31. Філірування пасом волосся прямими ножицями

Філірувальними ножицями зрізається волосся, яке потрапляє під зубці робочих полотен. Щоб уникнути утворення «сходинок» жорсткої лінії зрізу, щоб зрізати волосся на різній висоті та забез­печити якісне філірування, філірувальні ножиці розміщують під кутом 45° до пасма, яке охоплюють (рис. 5.32).

Залежно від густоти волосся, для обробки пасма виконують 3-5 захватів ножицями.

Рис. 5.32. Стрижка філірувальними ножицями

Філірування волосся небезпечними бритвами, філірувальними ножами дає однаково позитивні результати, плавні лінії стрижки.

Працюючи бритвою або філірувальним ножем (рис. 5.33), за­стосовують:

• внутрішній зріз пасма;

• зовнішній зріз пасма;

• метод джгута.

б

Рис. 5.33. Філірування бритвою:

а — внутрішнє; б— зовнішнє

Стрижуть тільки зволожене волосся. Пасмо утримують за кінці великим, вказівним, середнім пальцями. Відступивши від коренів приблизно на третину пасма, здійснюють ковзаючі рухи згори вниз уздовж пасма (рис. 5.34).

Рис. 5.34. Обробка волосся різних зон філірувальною бритвою