6.4. Кваліфікація рецидиву злочинів.

Поняття і види рецидиву злочинів.

Оскільки рецидив — це вид повторності, то наявність рецидиву означає і наявність цього виду множинності злочинів.

Рецидив класифікують за різноманітними підставами, зокрема, за кількістю засуджень, була особа вперше засуджена у повнолітньому чи неповнолітньому віці, який проміжок часу пройшов після попереднього засудження, однорідні чи різнорідні злочини, які утворюють рецидив, тощо. Для кримінально-правової кваліфікації значення має:

1. наявність чи відсутність зв'язку між злочином, за який особа була засуджена раніше, та новим — рецидивним — посяганням;

2. вчинений новий злочин після відбування покарання чи у ході його відбування.

Кваліфікуюче значення має рецидив:

спеціальний — для нього характерно, що особа була засуджена за певний злочин і знову вчинила злочин, ознакою складу якого є вчинення його особою, раніше судимою за такий злочин;

пенітенціарний — має місце за умови, що новий злочин вчинений під час відбування покарання за раніше вчинений злочин, причому це передбачене законом як ознака складу злочину.

Правила кваліфікація рецидиву злочинів.

Виходячи з викладеного, в ході кваліфікації рецидиву злочинів потрібно:

1. встановити, що особа вчинила новий злочин у період після вступу в силу вироку за раніше вчинений злочин і до погашення або зняття судимості за нього;

2. кваліфікувати новий (рецидивний) злочин — встановити наявність ознак складу простого злочину, врахувати положення КК про стадії вчинення злочину, форму співучасті та вид співучасника;

3. визначити, що раніше вчинений злочин, за який особа була засуджена, є таким, на який вказує диспозиція статті про рецидивний злочин;

остаточно кваліфікувати скоєне з врахуванням наявності спеціального рецидиву.

Загалом же кваліфікація пенітенціарного рецидиву включає:

1. встановлення того, що злочин вчинений особою в період відбування покарання за раніше вчинений злочин;

2. підтвердження законності призначення особі покарання, в період відбування якого вона вчинила новий злочин;

3. кваліфікацію нового (рецидивного) злочину — встановлення наявності ознак складу простого злочину, кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак, врахування положень КК про стадії вчинення злочину, форму співучасті та вид співучасника.