3. Заходи захисту повітряного басейну міст

1. Організація санітарно-захисних зон.

Об'єкти, що є джерелами виділення в навколишнє середовище шкідливих та з малоприємним запахом речовин, слід відокремлю­вати від житлової забудови санітарно-захисною зоною (СЗЗ).

Розміри нормативної СЗЗ до межі житлової забудови встанов­люють в залежності від потужності підприємства, особливостей технологічного процесу виробництва, характеру та кількості ре­човин, що виділяються в атмосферу. У відповідності з санітарною класифікацією промислових підприємств розміри СЗЗ встановлють у межах від 50 до 1000 м в залежності від класу небезпе­ки підприємства (табл. 1).

СЗЗ не можна розглядати як резервну територію і використо­вувати для розширення промислового майданчика. На території СЗЗ допускається розташування об'єктів більш низького класу шкідливості, ніж основне виробництво (склади, гаражі, автостоя­нки).

Таблиця 1

Нормативні розміри санітарно-захисних зон

Клас небезпеки підприємства	Розмір захисної зони, м
1	1000
2	500
3	300
4	100
5	50

Розмір СЗЗ до межі границі житлової забудови необхідно вста­новлювати:

• для підприємств з технологічними процесами, які є джерелами забруднення атмосферного повітря – безпосередньо від джерела забруднення (димарі, шахти, аераційні ліхтарі будин­ків, місця завантаження – розвантаження сировини),

• для підпри­ємств, будівель та майданчиків з технологічними процесами, які є джерелом шуму, вібрації, електромагнітних хвиль, радіочастот;

• для електростанцій та котелень – безпосередньо від димових труб.

Територія СЗЗ має бути облаштована та озеленена. При проек­туванні благоустрою СЗЗ необхідно зберігати існуючі зелені на­садження. Зі сторони селітебної зони належить передбачати смугу деревино-чагарникової рослинності шириною не менше 50 м, а при ширині зони до 100 м - не менше 20 м.

Розміри СЗЗ уточнюються при розрахунках розсіювання пилогазових викидів і можуть бути більше чи менше нормативних. Якщо розрахунковий розмір СЗЗ більше нормативного, то прий­маються заходи для пониження об'єму пилогазових викидів чи розмір СЗЗ встановлюється по розрахунку.

2. Архітектурно-планувальні заходи.

До архітектурно-планувальних заходів відносяться: вибір території і площадки під будівництво підприємства, взаємопов’язане розташування жилих будинків – цехів підприємств – зелених зон міста. Підприємства повинні розташовуватись на рівній та провітрюваній території. Житлова забудова бажано повинна бути нижча ніж джерело викиду підприємства. Також бажано розташовувати підприємства за межами міста з невітряної сторони з обов’язковим врахуванням рози вітрів.

3. Інженерно-організаційні заходи.

Зниження інтенсивності руху автомобілів; покращення організації руху автотранспорту (розв’язки, окружні дороги, зелені хвилі); збільшення висоти димарів промислових підприємств (якщо Н=100 м, то радіус розсіювання 25 км, якщо Н=250 м – 75 км. Наприклад, в Канаді в м. Садбері висота димохідної труби на мідно-нікелевому заводі становить 400 м.); підвищення швидкості руху газів в димарях.