Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
10.07.2019
Размер:
76.29 Кб
Скачать

Модуль 1. Предмет, методи та основні поняття психології

Лекція 1. Психологія як наука: предмет, структура та основні поняття

План лекції.

1. Загальні уявлення про сферу психології.

2. Предмет, функції, завдання психологічної науки.

3. Методологічні особливості сучасних психологічних досліджень.

4. Структура психологічних знань.

1. Слово «психологія» вперше заявило про себе наприкінці XVI ст. у працях відомого магдебурзького професора філософії Р. Гокленіуса. Воно виникло шляхом поєднання двох грецьких слів: psyche (душа) і logos (слово, вчення). Поняття «психіка» позначало психічні явища в житті людей і тварин. Однак у той час поняття «психологія» не набуло визнання. Воно поширилося в науці лише у XVIII ст. після виходу книг німецького філософа Хрістіана Вольфа (1679 – 1754 рр.) «Емпірична психологія» (і732 р.) і «Раціональна психологія» (і740 р.).

Коло психічних явищ, які почала вивчати психологія, охоплювало найрізноманітніші вияви психіки. До нього війшли такі психічні процеси: відчуття (світла, кольору, тепла, запаху, смаку, звуку та ін.), що відображали властивості подразників, які діяли на органи чуття. Предметом дослідження стало сприймання цілісних об’єктів у всій сукупності їх властивостей. Не меншу цікавість викликали и образи предметів, що діяли на органи чуття, запам’ятовувалися, зберігалися і відтворювалися в разі потреби за допомогою пам’яті, створюючи особистий досвід людини. I досі залишається без відповідей багато питань, що стосуються закономірностей мислення, за допомогою якого людина виявляє загальні, суттеві ознаки предметів і явищ, планує діяльність і поведінку. Мислення стимулює уяву, що пов’язана з людською творчістю. Відчуття, сприймання, пам’ять, мислення, уява - психічні процеси. До психічних явищ відносяться переживання ставлень людини до навколишнього середовища та інших індивідів, які називають емоціями й почуттями, а також здатність людини регулювати свою поведінку, дії і вчинки, долати різні перешкоди на шляху до мети - воля. У своїй практичній діяльності та відносинах із навколишнім середовищем виявляються психічні стани (спокій, схвильованість, зацікавленість та ін.) і психічні властивості (наполегливістъ, рішучість та ін.). Специфіка психічних процесів, станів і властивостей залежить від індивідуально-психологічних особливостей людини - темпераменту, характеру, здібностей тощо. Усю сукупність психічних явищ у розмаїтті їх проявів, взаємозв’язків і динаміці нерідко називають психічним життям людини.

Будь-яка наука не обмежуеться лише збиранням і описуванням фактів, а переходить до їх пояснення шляхом виявлення законів, яким вони підпорядковані. Тому разом із психологічними фактами психологія вивчає і психологічні закономірності та психологічні закони. Психологічні закони не можна повністю розкрити без розуміння механізмів психічної діяльності.

Психіка властива і тваринам. Ось чому психологія - це наука про психіку людини і тварини.

Психологія (гр. psyche - душа і logos – слово, вчення) – наука про факти, закономірності та механізми психічного життя людей і тварин.

За допомогою спеціальних методів вона виявляє особливості та закономірності розвитку психіки, функціонування її механізмів. Її завданнями є розкриття закономірностей і законів виникнення, розвитку і перебігу психічної діяльності людини, становлення її психічних властивостей. Психологія з’ясовує життєвє значення психіки і сприяє підвищенню психологічної культури індивідів та суспільства. Здобуті нею знання спрямовуються на підвищення якості життя, рівня навчальної та професійної підготовки, поліпшення психічного здоров’я людей та гармонізацію їх взаємовідносин.

2. Об’єктом вивчення психології є найскладніша сфера життєдіяльності людини – психіка. Складність психіки як явища зумовлена тим, що вона є вищим продуктом біологічного та суспільного розвитку живих істот. Складним є і функціональний бік психіки. Вона є засобом орієнтування організму в навколишньому світі і регулятором поведінки в динамічних умовах середовища. Психічна активність людини спрямовується на різні об’єкти. Задовольняючи свої матеріальні (органічні) та духовні потреби як необхідну умову житя, людина шукає і одержує з навколишнього природного та соціального середовища необхідні для цього джерела, здобуває знання, планує свої дії, визначає засоби і шляхи їх здійснення, напружує сили, щоб досягти поставленної мети, переживає успіхи та невдачі. Усе це становить психічну діяльність людини.

Предметом психології є закономірності розвитку і проявів психічних явищ та їх механізмів. Предмет психології складають конкретні факти психічного життя, що характеризуються якісно та кількісно. Наприклад, під час сприйняття образ предмета зберігає свою відносну сталість навіть за змінених умов сприйняття (книжкова сторінка буде білою і в напівтемряві, і в сонячному світлі). Або ж тривалість часу реакції різних людей на той самий подразник буде різною (звук, спалах тощо).

Завданням психології, нарівні з вивченням психологічних фактів і закономірностей, є встановлення механізмів психологічної діяльності. Це означає вивчення роботи конкретних анатомо-фізіологічних апаратів, які здійснюють той чи інший психічний процес. Тут психологія стикається з рядом наук: медициною, фізіологією, біофізикою, біохімією, кібернетикою та ін.

Отже, психологія, як наука, вивчає факти, закономірності та механізми психіки.

3. Принципи побудови психологічних досліджень

1. За принципом об’єктивності вивчення психічних явищ вимагає, щоб будь-які психічні явища розглядалися в єдності з тими зовнішніми причинами і внутрішніми умовами, в яких вони виникають і проявляються. Принцип об’єктивності вимагає вивчати людину в процесі її діяльності в типових і нетипових умовах. Використані в дослідженні методи, а також позиція самого дослідника не повинні впливати на одержані результати. Доказом дотримання принципу об’єктивності є одержання однакових результатів не тільки за повторного дослідження, а й за використання різних методів різними дослідниками.

2. Вивчення психічних явищ вимагає, щоб виявлялись не тільки ті психічні якості людини, що вже склалися, а й ті нові особливості психіки, які щойно зароджуються.

3. Аналітико-синтетичне вивчення особистості. Аналітичне вивчення дозволяє пізнати елементи психіки в різних умовах життя і діяльності особистості, а синтетичне дає можливість виявляти взаємозв’язки усіх окремих проявів і знаходити те стійке, що характеризує людину вцілому.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.