3. Санітарна охорона грунту.

В чинному Земельному кодексі України приділяється велика увага питанням надання земель землекористува­чам для державних і суспільних потреб, а також їх ви­лучення. Правове регулювання цих питань здійснюється з урахуванням пріоритету сільськогосподарського земле­користування.

Земельний закон ставить заслін нераціональному ви­користанню грунту, створює правові гарантії сталості землекористування і визначає умови найефективнішого господарського використання всіх земельних ресурсів держави.

Велике значення мають охорона грунтів і підвищення родючості їх. Ерозія грунтів щорічно виводить з корис­тування великі ділянки сільськогосподарських угідь, стаючи для окремих районів справжнім лихом. Промис­лові та будівельні організації зобов'язані не допускати забруднення грунту покидьками і стічними водами. Існує ряд економічних заходів, які повинні використовувати промислові підприємства і будівельні організації з ме­тою запобігання збиткам, що можуть з'явитися в разі порушення земельного законодавства.

З метою охорони грунту розроблені заходи щодо впровадження найефективніших систем землеробства, впровадження і освоєння сівооборотів, розвитку зрошен­ня, осушення, поліпшення лук і пасовищ тощо.

Бурхливе зростання міст, промислових комплексів, збільшення видобування гірських копалин, будівництво каналів і водойм, автомобільних і залізничних шляхів тощо прискорюють розвиток несприятливих природних процесів — видування і змив родючого шару грунту, за­солення зрошуваних масивів, а це погрожує посухою.

Антропогенне руйнування або деградацію грунтів спричиняють помилки у господарській діяльності люди­ни. Виявляється це у фізичному знищенні поверхневих родючих горизонтів грунтів, у забрудненні грунтів ток­сичними речовинами, що веде до різкого і швидкого (про­тягом декількох років) зниження врожаїв сільськогоспо­дарських культур. Крім того, наслідком такої діяльності є водна ерозія орних грунтів на схилах і яроутворення на місці шляхів, видування орного шару вітрами (пилові бурі), знищення грунту кар'єрами, переосушення багнищ, швидке зникнення торф'яників, деградація пасовищ вна­слідок випасання надмірної кількості сільськогосподарських тварин.

4. Гігієнічне та епідеміологічне значення очищення населених місць.

У процесі життя і діяльності людини безперервно утворюються різні покидьки: рідкі (нечистоти, помиї, стічні води — побутові, промислові) і тверді (хатнє сміт­тя, харчові відходи, відходи виробництва тощо). Незібра­ні покидьки забруднюють довкілля: грунт, грунтові та підземні води, водойми, житло, двори, вулиці, повітря, харчові продукти. Вони стають джерелом утворення пи­лу, сморідних газів. У покидьках тривалий час можуть знаходитись яйця гельмінтів, збудники різних інфекцій.

Отже, очищення населених місць від покидьків вкрай необхідне. Гігієнічне значення його дуже велике. В разі неправильного збору, несвоєчасного вилучення, недостатнього знезараження покидьки можуть стати джерелом розповсюдження тяжких захворювань, зокрема сибірки. Епідеміологічне значення очищення населених місць збільшується у зв'язку з тим, що покидьки слугують місцем виплоду мух, а відтак сприяють розповсюдженню кишкових інфекцій. Крім того, у місцях накопичення відходів розмножуються гризуни, які також можуть слугувати переносниками деяких інфекційних захворювань (лептоспірозу, туляремії), в тому числі особливо небезпечних (чума).

Очищення населених місць — це комплекс заходів щодо збору, тимчасового зберігання, видалення, знезаражування й утилізації покидьків. Правильно організоване очищення населених місць економічно ефективне. Так, хатнє сміття містить вторинну сировину (папір, ганчірки), слугує джерелом енергії, яка має народногосподарське значення; харчові відходи використовують у тва­ринництві; нечистоти, сміття, гній є цінним добривом, бо містять необхідні для сільськогосподарських рослин мікроелементи — фосфор, калій азот та ін.

Додаток .№2.

Матеріали активізації студентів під час викладення лекції:

Розвязування задач по темі:

1. Визначити ступінь забруднення ґрунту та давність його за такими даними: колі титр і титр анаеробів – 0,001; санітарне число - 0,7; кількість гельмінтів – не більше 100 в 1 кг ґрунту; азот органічний – 30 мг у 100 г ґрунту.

2. Визначити санітарний стан ґрунту за такими даними: санітарне число 0,75; кількість яєць гельмінтів – 50; колі титр – 0,001; титр анаеробів -0,015.

Додаток №3.

Матеріали для самопідготовки студентів:

а) по темі, що викладена в лекції (література, питання, завдання);

ЛІТЕРАТУРНО НАУКОВА, НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА

Основна для студентів	Додаткова для студентів
Г.О. Литвинова, В.Д. Ванханен Гігієна Київ «Здоров’я» 1994 р.	1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія. Вінниця:Нова Книга, 2006.
	2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. К.: Зд
Основна для викладача	Додаткова для викладача
Г.О. Литвинова, В.Д. Ванханен Гігієна Київ «Здоров’я» 1994 р.	1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія. Вінниця:Нова Книга, 2006.
	2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. К.: Зд

Питання для самопідготовки студентів:

1. Охарактеризуйте гігієнічне та епідеміологічне значення ґрунту.

2. Дайте гігієнічну характеристику складу ґрунту та його значення.

3. Охарактеризуйте стратегію санітарної ґрунту.

4. Охарактеризуйте гігієнічне та епідеміологічне значення очищення населених місць.

б) по темі наступної лекції (література, перелік основних питань).

ЛІТЕРАТУРНО НАУКОВА, НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА

Основна для студентів	Додаткова для студентів
Г.О. Литвинова, В.Д. Ванханен Гігієна Київ «Здоров’я» 1994 р.	1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія. Вінниця:Нова Книга, 2006.
	2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. К.: Зд
Основна для викладача	Додаткова для викладача
Г.О. Литвинова, В.Д. Ванханен Гігієна Київ «Здоров’я» 1994 р.	1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія. Вінниця:Нова Книга, 2006.
	2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. К.: Зд

Питання для самопідготовки студентів:

1. Охарактеризуйте гігієнічне значення житла.

2. Охарактеризуйте плив житлових умов на захворюваність людини.

3. Охарактеризуйте особливості вибору земельної ділянки для будівництва немеленого пункту.

4. Охарактеризуйте гігієнічні принципи розподілу території та забудови населеного пункту.

5. Охарактеризуйте гігієнічні вимоги до планування та упорядження житла.

6. Охарактеризуйте гігієнічні вимоги до мікроклімату житла.