Тема: Вплив умов праці на здоров’я населення. Гігієна лікувально-профілактичних закладів.

План:

1. Проектування та будівництво лікувально-профілактичних закладів.

2. Експлуатація лікувально-профілактичних закладів.

3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально-профілактичних закладів.

   1. Санітарно-гігієнічний режим.

   2. Протиепідемічний режим.

1. Проектування та будівництво лікувально-профілактичних закладів.

Гігієна лікувально-профілактичних закладів — розділ гігієни, що розробляє гігієнічні норми і вимоги до розташування, планування, санітарно-технічного благоустрою, санітарно-гігієнічного та проти­епідемічного режиму стаціонарів і поліклінік з метою створення оп­тимальних умов перебування хворих, ефективного проведення лі­кування, забезпечення сприятливих умов праці медперсоналу, про­філактики внутрішньо лікарняних інфекцій.

Створення належних умов у лікувальних закладах визначається особливостями планування й забудови ділянки, упорядкуванням та внутрішнім плануванням будинків, їх санітарно-технічним благоустро­єм (ефективністю опалення, вентиляції, освітлення, водопостачання, каналізації тощо), а також дотриманням санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму в процесі експлуатації.

На етапі проектування й будівництва нових та реконструкції ді­ючих лікувально-профілактичних закладів величезна роль належить організаторам охорони здоров'я, головним лікарям лікарень і по­ліклінік. Забезпечення санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму під час експлуатації лікувальних закладів є обов'язком всього медичного персоналу. Це неможливо без знання лікарями різних спеціальностей гігієнічних норм проектування, вимог до експлуатації лікувально-профілактичних закладів, обов'язків при створенні та функціонуванні медичних установ різних типів.

Проектування та будівництво (реконструкція) лікувально-про­філактичних закладів вимагають найактивнішої участі з боку лікарів-лікувальників і передбачає такі основні етапи: складання за­вдання на проектування; вибір і відведення земельної ділянки під забудову; розробка проекту з його прив'язанням до ділянки та по­дальшим затвердженням; будівництво та прийняття об'єкта до екс­плуатації. В процесі проектування та будівництва лікувальних за­кладів провідна роль належить замовнику (забудовнику), проектній організації і будівельній організації.

Замовниками лікувально-профілактичних закладів є організації, які приймають рішення про будівництво і мають кошти для фінан­сування проектування і будівництва: переважно Міністерство охо­рони здоров'я або відділи охорони здоров'я місцевих адміністра­цій. Проекти будівництва та реконструкції лікувально-профілактич­них закладів розробляє спеціалізований проектний інститут медич­ного проектування при Міністерстві охорони здоров'я або його філії, розташовані в деяких обласних центрах. Така спеціалізація дає змогу використовувати висококваліфікованих проектантів, на­копичувати необхідний досвід проектування, поліпшувати якість проектів і кошторисів, що розробляються. Як підрядники можуть виступати управління капітального будівництва виконкомів, буді­вельно-монтажні трести і управління, ремонтно-будівельні управ­ління та кооперативи.

Всі організаційні заходи в процесі проектування та будівництва лікувальних закладів здійснює замовник в особі керівників органів охорони здоров'я та головних лікарів лікарень або поліклінік. Кон­троль за дотриманням гігієнічних норм і правил покладається на органи державного санітарного нагляду у вигляді запобіжного на­гляду.

Проектуванню та будівництву лікувального закладу передує під­готовчий етап — складання завдання на проектування, що здійснюється замовником об'єкта. У завданні на проектування зазначають передбачену потужність об'єкта, його структуру з ура­хуванням забезпечення населення лікувально-профілактичною допо­могою, бажані особливості його планування, інженерне обладнання, благоустрій і т.ін.

Наступний етап — вибір і відведення земельної ді­лянки під будівництво. Вибір ділянки передбачає поперед­нє узгодження можливості і умов розташування об'єкта на території області, району або населеного пункту, відведення ділянки — оста­точну передачу її замовнику після розробки і узгодження проекту, наявності асигнувань і затвердженої проектної документації.

Після складання завдання на проектування замовник разом з про­ектувальником готує пропозиції щодо вибору території під будівниц­тво, лікувально-профілактичного закладу, узгоджені з проектом ра­йонного планування або генеральним планом населеного пункту. При виборі ділянки під лікувально-профілактичний заклад особливу увагу слід звернути на достатність розмірів її з урахуванням можливості розширення, доступність ділянки для населення і транспорту, близь­кість джерел водо-, тепло- та енергопостачання, місць спуску стічних вод, наявність джерел забруднення атмосферного повітря й шуму па прилеглих до ділянки територіях, кліматогеографічні умови (вітро­вий та інсоляційний режим, рельєф місцевості тощо), стан ґрунтового покриву і т.ін. Вибір земельної ділянки підлягає обов'язковому по погодженню з санітарно-епідеміологічною службою.

Обґрунтовані спільні пропозиції замовника і проектанта щодо розташування ЛПЗ із порівнянням різних варіантів за технічними, економічними і гігієнічними показниками разом із ситуаційними планами ділянок по кожному варіан­ту та рішенням про будівництво об'єкта подаються замовником на розгляд постійно діючої комісії виконкому. До складу комісії вхо­дять заступник голови виконкому (голова комісії), інженер-землевпорядник, головний архітектор, представники замовника, проектної організації, державного санітарного, пожежного нагляду, організацій, що відають експлуатацією транспортних і інженерних комунікацій. Замовник повинен своєчасно повідомити всі зацікавлені відомства про терміни роботи комісії та організувати виїзд її на місце. За результатами роботи комісії складається акт вибору ділянки, який підписують усі члени комісії і затверджує орган, що дав завдання на проектування. Якщо всі зацікавлені сторони висловили одно­стайну думку про придатність ділянки для будівництва, виконком видає замовнику дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт і розробку на їх основі проекту відведення ділянки. Узгодження про­екту відведення ділянки архітектурно-містобудівною радою є під­ставою виконкому для ухвали рішення про відведення ділянки під будівництво, яка остаточно переходить у володіння замовника.

Важлива роль належить лікарям, місцевим органам охорони здо­ров'я під час розробки і затвердження проекту ліку­вально-профілактичного закладу. Одержавши від замовника завдання на проектування, будівельний паспорт ділянки, технічні умови під'єднання майбутнього об'єкта до інженерних комунікацій (водогону, каналізації, енерго- і тепломереж), дані про стан підземних вод і поверхневих водойм, атмосферного повітря та ґрунту, що викладені у проекті відведення ділянки, ухвалу виконкому про відведення ділянки, проектна організація приступає до проектування об'єкта. Саме при підготовці проектного завдання та під час безпосереднього спілкування з проектантом має знайти втілення практичний досвід лікаря, його розуміння лікувального процесу та його поточності, гігі­єнічні знання щодо оптимального розташування окремих корпусів, приміщень, служб і т. ін.

Проектування об'єктів здійснюється у вигляді типових або інди­відуальних проектів. Типові проекти передбачені для масового бу­дівництва однотипних споруд і виконуються у чіткій відповідності з чинними будівельними і санітарними нормами і правилами, що засвідчується відповідним записом головного інженера в матеріалах проекту. Додатково до типового проекту розробляють проект прив'яз­ки об'єкта до конкретної земельної ділянки. У проекті прив'язки, крім природних умов ділянки (рельєф, структура і склад ґрунту, розміри, кліматичні особливості та ін.) визначають місце будинку або споруди в системі забудови, способи відведення поверхневих вод від фундаментів і прив'язки будинку до існуючих інженерних комунікацій, види будівельних матеріалів та особливості опалюваль­них приладів, указують орієнтацію будинку та окремих його частин, описують навколишні об’єкти і можливість запобігання їх шкідливим впливом, розробляють найбільш раціональні схеми очищення

стічних вод об'єкта. Індивідуальні проекти розробляються з метою реконструкції, розширення, переобладнання (перепланування) існу­ючих будівель або будівництва окремих лікарень і можуть містити обґрунтовані часткові відхилення від діючих норм і правил.

Після завершення проектування замовник одержує від проектної організації чотири примірники проекту, не пізніше ніж за місяць до початку фінансування будівництва повідомляє у територіальну сане­підемстанцію про передбачуване будівництво і надає проектні матері­али з метою їх експертизи, затвердження висновку щодо проекту і здійснення контролю за ходом будівництва. Типові проекти не підля­гають узгодженню з органами і закладами державного санітарного нагляду. В них узгоджуються лише проекти прив'язки. Індивідуальні проекти підлягають обов'язковому узгодженню з держсаннаглядом. Висновок по проекту будівництва затверджує санітарно-технічна ра­да санепідемстанції, до складу якої входять головний лікар і керівни­ки структурних підрозділів санепідемстанції, представники проект­ної організації, замовника й виконавчих органів влади. Строк розгля­ду проекту санепідемстанцією становить два-три тижні.

Крім санепідемстанції висновок щодо проекту видається органа­ми пожежного нагляду, інспекцією архітектурно-будівельного на­гляду, технічною інспекцією рад профспілок в межах їхньої компе­тенції. У випадку виявлення серйозних недоліків у проекті, що мо­жуть вплинути на режим його експлуатації, проектні матеріали по­вертаються проектній організації на доопрацювання.

При позитивному висновку всіх зацікавлених інстанцій замов­ник передає будівельній організації-підряднику будівельний май­данчик, затверджену проектну документацію і забезпечує фінансу­вання будівництва. Підрядник повинен за підрядною угодою на капі­тальне будівництво побудувати у встановлений термін передбаче­ний проектом об'єкт відповідно до затвердженої проектної доку­ментації, забезпечити належну якість будівельно-монтажних робіт, провести випробування змонтованого ним обладнання, своєчасно усу­нути недоробки і дефекти, що виявлені під час приймання буді­вельно-монтажних робіт, здати замовнику збудований об'єкт і за­безпечити його введення в експлуатацію. Замовник за участю санепідемстанції і державної архітектурно-будівельної інспекції здійснює систематичний контроль за ходом будівництва з метою з'ясу­вати відповідність робіт, що проводяться, вимогам проекту та сані­тарно-гігієнічним нормам. Відвідувати будівельний майданчик не­обхідно щонайменше тричі: на стадії "нульового циклу" (копання котловану, закладення фундаменту) з метою перевірки стану ґрунту, наявності джерел його забруднення (залишків поховань, вигрібних ям, звалищ), правильності закладення фундаменту та його гідроізо­ляції; на стадії виконання "прихованих робіт" для контролю за якіс­тю монтажу перекриттів та перегородок, звукоізоляції, вентиляційних каналів і т.ін.; на стадії завершення будівельних робіт з метою оцінки якості всіх видів робіт, а також благоустрою навколишньої території. У випадку виявлення порушень у ході будівництва замовник разом із санепідемстанцією вживають заходів щодо усунення недолі­ків аж до припинення будівництва шляхом призупинення фінан­сування.

Заключний етап будівництва (реконструкції) — введення об'єкта в експлуатацію, що здійснюється за два етапи. На першому етапі замовник організує робочу приймальну комісію в складі представників замовника, генерального підрядника та субпід­рядних організацій, проектної організації, технічної інспекції праці, органів державного санітарного, архітектурно-будівельного та пожеж­ного нагляду. Робоча комісія перевіряє відповідність виконаних бу­дівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації, якість виконаних робіт, результати проведення монтажними субпідрядни­ми організаціями індивідуальних та комплексних випробувань об­ладнання й санітарно-технічних пристроїв, приймає рішення про го­товність об'єкта до експлуатації та ухвалює його для пред'явлення державній приймальній комісії.

Заключне приймання в експлуатацію лікувально-профілактично­го закладу здійснюється державною комісією в складі представни­ків замовника, генерального підрядника, генерального проектуваль­ника, органів державного архітектурно-будівельного, санітарного та пожежного нагляду, профспілкової організації замовника, організа­цій, що відають експлуатацією водо-, електро-, тепломереж, а також експертів з різних питань. Комісія складає акт приймання об'єкта до експлуатації.

Ретельне дотримання чинних санітарно-гігієнічних норм і пра­вил на кожному з наведених етапів проектування, будівництва та введення в експлуатацію — запорука подальшої ефективної експлу­атації лікувально-профілактичних закладів.