Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1. ІЕіед 2010 остаточний.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
374.27 Кб
Скачать

16. Коуз

Рональд Коуз (1910) США, лаур. Ноб. Премії 1991р. Представник неоінституціоналізму. Праця "Природа фірми". У 2010р було 100 років.

- Запропонував теорію прав власності. Використовував не поняттям власність, а термін право власності ( не ресурс сам по собі, а сукупність прав щодо його використання). Право власності – це відносини між людьми, яких необхідно дотримуватись і які виникають у процесі використання блага.

- Запропонував З іншими вченими специфікацію прав власності. Специфікація – це закріплення окремих прав за одним або декількома суб’єктами.. Вважав, що необхідно створити умови для придбання прав власності тими, хто оцінює їх вище і зможе використати найкраще, отримавши найбільший ефект (прибуток). Основна мета специфікації – це зміна поведінки господарюючих суб’єктів, щоб вони приймали ефективні рішення.

Основні елементи специфікації прав власності – право володіння, використання, розпорядження, на одержання доходу, на передачу іншій особі, на управління, на безпеку, на передачу у спадок, заборона використання шкідливим методом, зворотній характер ( забрати назад).

- Досліджував взаємодію ринкових принципів та принципів організацій; встановив, що в ринковій економіці фірми ігнорують право та інші соціальні інститути. Оскільки частина економічної діяльності протікає всередині фірми, то вона відбувається на основі наказів та прямих вказівок, а інша частина - здійснюється на ринку, де основну функцію виконують ціни. Чому так? Ринок вимагає великих трансакційних витрат ( витрат на укладання угод), а пряме директивне управління дає можливість їх економити. Але економіка – це не велика ( гігантська) фірма. Тому виникає потреба в обґрунтуванні оптимальних розмірів фірми. Встановив оптимум, який стали називать "оптимум Коуза"- оптимум фірми визначається межею, де витрати ринку = витратам централізованого котролю. До цієї межі вигідна централізація, а після неї – ринок.

- Трансакційні витати – це витрати, що забезпечують перехід прав власності від одних агентів до інших, та витрати на охорону цих прав. Це угода про зміну власника товару чи послуги ( їх продаж) між фірмами.

Види трансакційних витрат: на пошук інформації про постачальників і покупців, про ціни, про характер товарів і послуг; на проведення переговорів та на укладання контрактів; на правовий захист прав власності і юридичний захист контракту.

- Коуз досліджував зовнішні ефекти - вплив господарської діяльності на об’єкти , не пов’язані з цією діяльністю, або на людей. Зовнішні ефекти – це нерегульовані ринком побічні наслідки ек. діяльності, що впливають на інтереси третіх осіб, які не є учасниками і не хочуть витрачати гроші на їх ліквідацію. Заводський дим або шум аеропорту шкодять навколишнім фермерам. Якщо заборонити виліт літаків або закрити завод – постраждають споживачі та пасажири. Тому треба не закривати, а мінімізувати втрати. Встановив, якщо право власності чітко визначене, а трансакційні витати на переговори щодо зовнішніх ефектів малі, то ринок може це зробити без державного втручання – той учасник, що має більшу вигоду викупить право власності у того, хто має меншу вигоду ( аеропорт чи завод викуплять ферму – зовнішніх ефектів нема, вони стали їхніми власними – внутрішніми). Це наз. Інтернаціоналізація зовнішніх ефектів ( якщо одне підприємство впливає на інше, то об’єднавшись зовнішні ефекти одного виробника по відношенню до іншого – зникають).

Вважає, що держава не здатна вирішити проблему зовнішніх ефек