Практичне заняття № 8 Тема: Стилістичні можливості складного речення План

1. Особливості будови складного речення в науковому стилі.

2. Типи складних речень, що переважають у наукових текстах.

3. Зіставна характеристика простих та складних речень в офіційно-ділових матеріалах.

4. Складне речення в публіцистиці.

5. Складне речення в красному письменстві.

6. Типи складних речень, що переважають у художній літературі та в наближених до неї жанрах публіцистики.

7. Пряма й непряма мова в тексті.

8. Монологічне, діалогічне й полілогічне мовлення.

Література

1. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української літературної мови. — К., 1987.

2. Кравець Л.В. Стилістика української мови. — К., 2004.

3. Мацько Л.І. Стилістика української мови: Підручник/ Л.І.Мацько, О.М.Сидоренко, О.М.Мацько.— К., 2003.

4. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. — К., 1994.

5. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник.— Тернопіль, 2000.

6. Сучасна українська літературна мова / За ред. О.Д.Пономарева. — К., 2000.

Завдання для самостійної роботи

1. Порівняйте складнопідрядні і складносурядні речення, встановіть відмінності в їх структурі й стилістичному забарвленні.

Кущі шелюги росли у воді, а тепер човен плив через їхню зелену отару. (Є.Гуцало.) У Верхній Хортиці стоїть і досі могутній запорозький дуб, і про нього існує чимало переказів та легенд. Гейзер спокійний. І ніщо зовні не нагадує про його над бурхливу діяльність.

Кущі шелюги росли у воді, й тому тепер човен плив через їхню зелену отару. У Верхній Хортиці стоїть і досі могутній запорозький дуб, про який існує чимало переказів та легенд. Коли гейзер спокійний, ніщо зовні не нагадує про його над бурхливу діяльність.

2. Прочитайте. Випишіть складнопідрядні речення з кількома підрядними, визначте їх роль у тексті. Які мовні засоби використано в описі моря перед грозою?

В одному місці, де небо сходилось з морем, де білів легенький туман, з’явилась чорна пляма. Та пляма все більшала швидко і все наближалась, неначе сунулась морем якась темна копиця, котра ніби росла й ширшала. Микола почув, що тихе море задвигтіло під човном, неначе хтось торкнув море з дна. Темна копиця стала ніби здоровою скиртою та все сунула до берега. Тоненький край її заблищав проти сонця, неначе срібна каблучка. Білі вітрила на кораблі стали проти неї ще біліші й блищали, неначе проти чорного поораного поля. На небі раптом зашуміло й загуло, неначе сосновий ліс на вітрі, а чорна хмара так швидко росла й бігла, що можна було слідкувать за нею очима.

(І.Нечуй-Левицький.)

3. Прочитайте текст. Якими засобами автор досягає емоційно-експресивного забарвлення? Перекажіть текст, вживаючи непряму мову. Що від нього зміниться?

Воли і коні

У Криворівню приїхали львівські дачники, щоб побачити Коцюбинського. А він з Гнатюком сидить на веранді. Адвокат висловлює своє захоплення творчістю Коцюбинського:

• А прекрасні ваші твори ми добре знаємо. Наприклад, «Хіба ревуть воли...».

• Я не про воли, а про коні писав.

• Не розумію. Коні ж не ревуть?..

• Ну, і що з того? Коні не винні.

(З кн. «Цікаві бувальщини»)

4. Прочитайте спогади О.Гончара про своє фронтове життя. Як автор досягає виразності? Яку роль у тексті відіграють речення з прямою мовою.

Пізно вночі прибули товариші з дивізії, один з них приніс мені новину, котра, здавалася б, мала мене порадувати. «Є згода політвідділу забрати тебе на роботу до нас у дивізійну газету. Отже збирайся». При спокійнішій обстановці я, певно, пішов би в газету, в нашу дивізіонку, — там працювали славні хлопці. Але піти тепер...

Я подивився на своїх товаришів, зарослих, змучених. «Невже ти підеш ?» — запитували їхні очі, налиті смутком втоми, смутком невідомості перед завтрашнім днем. До болю близькі й дорогі були мені ці люди. «Це брати твої. Вони тобі найрідніші за всіх. Тому що в тебе з ними була одна доля, ти ділив з ними все, що випадає солдатові...»

Я залишився з ними. І поклявся: «Якщо лишуся живим, розповім про вас». І ось тепер, після війни, здається, настала можливість виконувати свою солдатську клятву — написати книгу про них, про трударів фронту, про людей великого подвигу.