- •Польове водопостачання
- •1.Мета та завдання польового постачання. Види джерел води.
- •3.Призначення та порядок обладнання пунктів водопостачання
- •1.Мета та завдання польового постачання. Види джерел води.
- •Для забезпечення військ водою використовуються такі основні види джерел води:
- •2. Класифікація засобів польового водопостачання. Засоби добування, очищення, зберігання, транспортування та контролю якості води.
- •3. Призначення та порядок обладнання пунктів водопостачання. Норми споживання (потреби) води.
- •1. Фізичні, хімічні та бактеріологічні показники води.
- •2. Характеристика води і її якості у підземних та поверхневих джерелах
- •3.Вплив зму на джерела води.
- •4.Санітарна охорона джерел води.
- •2.Установка, наповнення й опорожнення резервуарів.
- •3.Експлуатація, ремонт і збереження резервуарів, автомобільні цистерни.
- •Добова норма споживання води особовим складом
- •Мінімальна норма споживання води особовим складом (літрів на добу на одного військовослужбовця)
1. Фізичні, хімічні та бактеріологічні показники води.
а)Фізичні показники води.
До них належать:
■ температура (Т°);
■ запах та смак;
■ прозорість та мутність.
Температура води залежить від пори року та від температури тих ґрунтів з якими вода стикається. На водах підземних джерел сезонні коливання температур впливають мало, тому температура цих вод тримається майже постійно. Поверхні води змінюють Т° у широких межах, наприклад: вода у Дніпрі від +1° до 28° С.
Оптимальна Т° води (для пиття) повинна бути не нижче 7° С, та не важче 11° С. Вода з такою Т° має найбільш приємний та освіжаючий смак. Т° вимірюється в градусах Цельсія, а вимірювання ведуться виключно у момент відбору проб.
Запах і смак води залежать від температури розчинних у воді газів і від хімічного складу домішок. Причиною запаху і присмаку води може бути присутність у ній сірководню і продуктів розкладання рослинних організмів, що утворяться при цвітінні водоймищ, тобто масовому розвитку водоростей.
Згодом водорості відмирають, осаджуються на дно і руйнуються там гнильними мікробами з виділенням речовин, що недобре пахнуть. Приємний і освіжаючий смак воді надають розчинний у ній гази, кисень і вуглекислота, а також невеличкі кількості гідрокарбонату кальцію.
Прозорість і каламутність води.
Природні води часто бувають каламутними через присутність у них зважених часток глини піску, мулу, органічних суспензій. Джерелами каламутності річкових і озерних вод можуть бути складові частини ґрунтів і гірських порід, що вимиваються ріками зі свого русла, а також поверхневі частинки запліснявили водою з ґрунту лісів, лугів, полів.
Кольоровість води.
Чиста вода, узята в малому обсязі, безбарвна. У товстому прошарку вона має блакитнуватий відтінок. Інші відтінки свідчать про наявність у воді різноманітних розчинених і зважених домішок. Для правильної оцінки кольоровості води необхідно в кожному випадку встановлювати причину, що викликала появу того або іншого кольору. Причиною, що обумовлює зміни кольоровості води, можуть бути колоїдні з'єднання заліза, зважені речовини, пофарбовані речовини відходів виробництва і масовий розвиток водоростей.
б) Хімічні показники води.
При визначенні хімічних показників даються відповіді на питання дуже важливі для практичної оцінки її якості:
- чи придатна вода для побутових і технічних потреб;
- чи немає в ній речовин, що викликають отруєння людей, корозію металу і
бетону, або речовин, що призводять воду до спливання або відкладення накипи? Крім того, на підставі зіставлення результатів хімічного аналізу природної
води з вимогами, запропонованими до очищеної води, судять про те, яким процесам очищення варто піддати природну воду для поліпшення її якості. При повному санітарно-хімічному аналізі води роблять такі визначення:
- грубосуспензированні речовини, мг/л характеризують забруднення води глиною, піском, різноманітними силікатними породами.
Цими домішками забруднені поверхневі води - води відкритих водойм. Кількість зважених речовин у воді залежить від умов охорони джерела і часу року;
- сухий залишок мг/л.
Характеризує солевміст і кількість колоїдно-розчинних у воді речовин;
- прожарений залишок мг/л.
Нелетючі домішки води. Як правило підземні води багаті утриманням солі на відміну від поверхневих. Ними вони збагачуються при проходженні через породи і грунт із великим утриманням солей;
Електропровідність
Хімічно чиста вода майже не проводить електричного струму. її питома електропровідність задана визначеним постійним розміром. Всяке збільшенні електропровідності води говорить про забруднення її електролітами.
- Окисленність.
Називається загальний склад воді восстановителей, неорганічних і органічних, реагуючих с сильними окислювачами. Окислюваність виявляється числом мілліграммов кисню, яке йде на окислення домішок, в складі 1 л води.
- Біологічне споживання кисню.
Називається кількість кисню в міліграмах на літр яке йде на окислювання домішок води, при протіканні в ній біохімічних процесів.
- Хлороємкість, мг/л.
Визначається кількістю хлору що витрачається при 30-хвилинному контакті його з досліджуваною водою на окислювання домішок, що утримуються у воді.
- Активна реакція середовища "рН".
Більшість природних вод близька до нейтральної. Сталість "рН" природних вод забезпечується наявністю в ній буферних сумішей. Зміна значення "рН" свідчить про забруднення води продуктами органічних сполук стоками хімічних заводів і т.д.
- Азотсберігаючі речовини
Утворюються у воді головним чином в результаті розкладання білкових з'єднань, що потрапляють у водоймища із стічними побутовими і промисловими водами
- Сірководень.
Потрапляє у воду в результаті мікробіологічного розкладання білкових речовин, відновлення гіпсових порід. Максимальне утримання сірководню не перевищує декількох десятків міліграмів у літрі. Присутність його у воді робить згубний вплив на риб, а вода набувати неприємний тухлий запах.
- Вуглекислий газ.
Потрапляє у воду в результаті розкладання органічних залишків у природних умовах у воді і ґрунті.
в) Бактеріологічні показники води.
Мікро населення природних і стічних вод надзвичайно різноманітно. Його якісний і кількісний склад визначається в першу чергу складом води.
Для залягаючих глибоко, дуже чистих артезіанських вод характерно майже повна відсутність бактерій, за рахунок захищеності водоносного прошарку від контакту з лежачими вище обріями. Особливістю складу води відкритих водоймищ є зміна його по сезонах року, що супроводжується змінами в кількості і видовій різмноманітності мікроорганізмів. Бактеріальне забруднення поверхневих вод, джерела, обумовлені надходженням у водойми поверхневого стоку, що містить органічні, мінеральні речовини і мікроорганізми змивані з площі водозбору і стічних вод.
Мікрофлора побутових стічних вод подана, в основному мікроорганізмами, що виділяються з кишківника людини, змиваними з тіл і предметів, що оточував. Через воду одержують поширення черевний тиф, дизентерія холера, інфекційний гепатит і т.д.
Унітарно-бактеріологічна оцінка якості вода заснована на визначенні двох основних показників:
- мікробного числа
Дає уявлення про загальній забрудненості води аеробними бактеріями;
- число бактерій кишкової групи
Оцінюють можливу присутність у воді патогенних мікроорганізмів.У залежності від цільового призначення води її фізичні, хімічні і бактеріологічні показники повинні. відповідати визначеним вимогам. Або визначається вибір джерел водопостачання, технологічні процеси, опрацювання води і компонування очисних споруджень.
