Ментальні вправи:

• аутогенне тренування – грунтується на взаємозв’язку інтенсивності емоцій та м’язового напруження і, відповідно, на можливості управляння емоціями опосередковано через управляння м’язовим тонусом;

• візуалізація – заснована на самонавіюванні, релаксації та побудові в уяві яскравих динамічних образів, які сприяють активізації захисних сил організму, нормалізації перебігу фізіологічних процесів;

• медитативні техніки – центральним моментом яких є концентрація уваги на диханні, тілесних відчуттях чи предметах, а також розширення можливостей довільної зміни об’єму та змісту свідомості; у процесі медитації важливою є також установка на прийняття всього, що відбувається як закономірного.

Бібліотерапія – оздоровчий вплив досягається за допомогою читання та обговорення спеціально підібраних літературних творів. Почуття, що виникають при читанні, дозволяють заповнити духовний вакуум, заново відреагувати і переосмислити травмуючі переживання чи перетворити, "пропрацювати" нові цілі.

Біологічний зворотний зв’язок (англ. - biofeedback) – формування у процесі тренування уміння довільно регулювати деякі організмічні функції чи фізіологічні процесі, які за своєю природою регулюються мимовільно. Метод реалізується з використанням технічних систем зворотного зв’язку – подачі інформації про параметри організмічних чи фізіологічних функцій.

Описуючи взаємозв’язки психогігієни з іншими галузями наук, насамперед треба зазначити, що вона включається у структуру клінічної психології.

Загалом вважається, що психогігієна як наука сформувалася на основі гігієни і психіатрії. З гігієни вона запозичила принципи, методи та стратегії попередження і зміцнення здоров’я, а з психіатрії – знання про чинники і прояви психічних розладів.

Звичайно, що психогігієна тісно взаємопов’язана з усіма напрямками та галузями психологічних знань. Зокрема, з загальною та віковою психологією, звідки вона черпає знання про закономірності функціонування, особливості вияву та розвитку окремих психічних процесів, станів, феноменів, властивостей. Також із психологією сім’ї, спорту, праці, спілкування, педагогічною психологією тощо, звідки вона отримує спеціальну інформацію про функціонування психіки людини в умовах виконання того чи іншого виду діяльності.

Психогігієна пов’язана з психокорекцією та психотерапією, оскільки використовує їхні методи для попередження психічних розладів та зміцнення психічного здоров’я.

Важливе значення для розвитку даної галузі мають її взаємозв’язки з антропологією, психогенетикою, фізіологією, соціологією, культурологією.

У рамках практичної психогігієни Л.В.Куліков виділяє 4 рівні:

Національна психогігієна – комплекс заходів по зміцненню та збереженню психічного здоров’я нації, який здійснюється спеціальними інституціями. Важливим напрямком національної психогігієни є державна підтримка санітарної психогігієнічної просвіти, підвищення психологічної компетентності громадян, поширення знань про психологічну допомогу та самодопомогу. У більшості країн світу на сьогодні немає науково обгрунтованої цілісної системи заходів охорони психічного здоров’я громадян. Разом з цим будь-яка соціальна політика, яка проводиться державою, суспільством чи окремими інституціями, призводить до певних наслідків у сфері психічного здоров’я.

На рівні національної гігієни зміцнення психічного здоров’я (health promotion) передбачає залучення всього населення до визначення проблем і прийняття ефективних рішень по покращенню детермінант здоров’я, тобто до реалізації метафори "зробити здоровий вибір максимально доступним".

На жаль, сьогодні соціально-економічні та політичні умови більшості країн такі, що суспільне життя і його закони, оточуюче середовище стають стресопороджуючим фактором у психогігієні сучасної людини. І як наслідок – зростає загальна невротизація населення.

Організаційна психогігієна – організація психологічної служби підприємства, школи, адміністративного закладу; планування, розробка та реалізація заходів підтримки психічного здоров’я та працездатності співробітників, оптимізації режиму праці, навчання, відпочинку; це також складова роботи з кадрами.

Сімейна психогігієна – поширення знань про закономірності функціонування сім’ї, характер сімейних стосунків, загальні правила і конкретні прийоми гармонізації сімейного життя, а також практична допомога сім’ям, члени яких звертаються до фахівців.

Психогігієна особистості – це рівень практичної психогігієни, де центральним об’єктом виступає окрема людина, особистість. У науковому аспекті психогігієна особистості розробляє принципи і правила, які суб’єкт реалізує стосовно себе чи іншої людини у процесі міжособистісного спілкування, з урахуванням його індивідуальності та особливостей життєвої ситуації.

Психогігієна особистості як практична галузь – це сукупність дій, які юдина здійснює власними силами. Жодного зовнішнього впливу не буде достатньо, якщо людина сам не захоче проявити відповідної для зміцнення здоров’я активності.

Психогігієна особистості – це також і одна зі сторін ставлення людини до власного психічного здоров’я, складова здорового способу життя, характеристика психологічної компетентності людини.

Ознаки психологічної компетентності особистості:

• Саногенні установки, ставлення до здоров’я як до цінності, мотивація до збереження здоров’я.

• Необхідні психологічні знання, розвинені уміння та навички зміцнення психічного здоров’я й зменшення негативних наслідків психотравм.

• Саморозвиток, пошук і розкриття потенціалів саморозвитку, засвоєння прийомів саморегуляції.

• Активність (практичні дії), спрямована на оздоровлення, зміну способу життя у саногенному напрямку.

Ключові слова: психогігієна, саногенез, патогенез, здоровий спосіб життя, Всесвітня федерація психічного здоров’я, психокорекція, психотерапія, психіатрія, аутогенне тренування, бібліотерапія, арт-терапія, візуалізація, медитація, health education, health promotion, health knowledge.

НЕ 1.2. Заняття 1. Семінар.

Психогігієна як галузь психологічних знань

Мета: Ознайомитись із поняттям психогігієни як науки, її завданнями, міжгалузевими зв’язками та перспективами розвитку.

Питання:

1. Дайте визначення психогігієни як науки. Що являється предметом її досліджень?

2. Коротко опишіть історію розвитку психогігієнічної думки у світі.

3. Охарактеризуйте групи методів психогігієни.

4. Вкажіть та охарактеризуйте основні перспективні напрямки досліджень психогігієни.

5. Розкрийте основні завдання психогігієни в Україні, зокрема завдання педагогічної і медичної психогігієни.

6. Обґрунтуйте необхідність вивчення основ психогігієни майбутніми спеціалістами з різних професій (управлінцями, математиками, економістами, інженерами, медиками, космонавтами, акторами, зоотехніками).

7. Як психогігієна пов’язана з іншими науками, зокрема з різними галузями психології, медицини, з синологією, педагогікою?