Задача 6
Розрахувати магніторушійну силу (МРС) та струм котушки електромагніту, що забезпечує створення тягового зусилля Q1. Крива намагнічування (залежність В = f(Н)) магнітопроводу задана.
Рис. 21. Схема електромагніту
Дано: с = 60 мм, δ = 2,0 мм, Q1 = 5500 H, W = 2100.
В, Тл |
0 |
0,5 |
0,9 |
1,1 |
1,15 |
1,2 |
1,4 |
1,55 |
Н, А/м |
0 |
200 |
400 |
600 |
800 |
1000 |
2000 |
4000 |
Розв’язування
Будуємо характеристику намагнічування.
Рис.22. Крива намагнічування магнітопроводу B = f(H).
З формули визначаємо магнітну індукцію в повітряному проміжку електромагніту:
де – магнітна стала.
Розділивши магнітне коло на однорідні ділянки знаходимо довжини їх середніх магнітних ліній , площі поперечного перерізу цих ділянок і повітряного проміжку
Площі поперечного перерізу всіх ділянок однакові:
Магнітний потік і магнітна індукція в повітряному проміжку:
З кривої намагнічування по значенню магнітної індукції В знаходимо напруженість магнітного поля в магнітопроводі: Н1 = H2 = 1960 А/м.
Напруженість магнітного поля в повітряному зазорі
Магніторушійну силу котушки визначаємо за законом повного струму:
Струм котушки, що забезпечує тягове зусилля Q1
Задача 8
Трифазний трансформатор характеризується наступними величинами: номінальна потужність Sном, номінальна максимальна лінійна напруга U1ном, номінальна мінімальна напруга U2ном, процентне значення напруги короткого замикання uк %, процентне значення струму холостого ходу i0 %, потужність втрат холостого ходу P0 (при первинній напрузі, рівній номінальній), потужність втрат короткого замикання Pк (при струмах в обмотках, рівних номінальним), група з’єднання обмоток.
Визначити: а) коефіцієнт трансформації; б) фазні напруги первинної і вторинної обмоток при холостому ході; в) номінальні точки в обмотках трансформатора; г) параметри Т-подібної схеми заміщення R0, Х0, R1, Х1, R2, Х2; д) вторинну напругу при cosφ2 = 0,8 і значеннях коефіцієнта навантаження β: 0,25; 0,5; 0,75; 1,0; 1,25; е) ККД трансформатора при тих самих значеннях cosφ2 і коефіцієнта навантаження при умові, що трансформатор знаходиться під навантаженням протягом року Т годин, а в інший час коло вторинної обмотки розімкнуте. Побудувати залежності U2 = f(β) і η = f(β), включаючи точку β = 0.
Вказівки. 1. Прийняти, що в досліді холостого ходу опір первинної обмотки малий в порівнянні з опором вітки намагнічення кола. 2. Прийняти, що в досліді короткого замикання потужність втрат ділиться порівну між первинною і вторинною обмотками (R1 = R2 = Rк/2, Х1 = Х2 = Хк/2).
Дано:
Розв’язування
а) Для з’єднання Y/Y-0 лінійний та фазний коефіцієнти трансформації однакові
|
|
Рис.24. Схема з’єднань обмоток
|
Рис. 25. Т-подібна схема заміщення
|
б) фазні напруги первинної та вторинної обмоток:
в) номінальні струми в обмотках трансформатора:
г) параметри Т-подібної схеми заміщення.
Повний, активний та реактивний опори фази при короткому замиканні:
Опори первинної обмотки:
Опори вторинної обмотки трансформатора:
Струм холостого ходу:
Опори намагнічуючої вітки:
Вторинна напруга при , звідки
Задаючись значеннями β за формулами
та
знаходимо вторинну напругу та коефіцієнт корисної дії трансформатора.
Результати заносимо в таблицю і будуємо залежності U2 = f(β) і η = f(β).
β, в.о. |
0 |
0,25 |
0,5 |
0,75 |
1,0 |
1,25 |
, B |
303 |
299,6 |
296,3 |
292,9 |
289,6 |
286,2 |
η, в.о. |
0 |
0,9615 |
0,977 |
0,969 |
0,966 |
0,961 |
Рис.26. Залежності U2 = f(β) і η = f(β).