Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Завдан_Тема 7_Обєкт.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
25.85 Кб
Скачать

Тема 7 Об’єкт злочину

Мета заняття: розглянути поняття об’єкта злочину, суспільних відносин, елементів суспільних відносин; визначити види об’єктів злочину й дати їх стислу характеристику; засвоїти поняття предмета злочину та встановити його співвідношення з об’єктом злочину.

Основні поняття: об’єкт злочину; суспільні відносини; за­гальний об’єкт злочину; родовий об’єкт злочину; видовий об’єкт злочину; безпосередній об’єкт злочину; основний безпосередній об’єкт злочину; додатковий безпосередній об’єкт злочину; додатковий обов’язковий об’єкт злочину; додатковий факультативний об’єкт злочину; предмет злочину; предмет злочинного впливу.

Питання

1. Поняття та значення об’єкта злочину.

2. Класифікація об’єктів злочину.

3. Предмет злочину.

Методичні рекомендації та пояснення

Готуючись до семінарського заняття, студенти опрацьовують лекцію та самостійно вивчають навчальну й наукову літературу з теми, що вивчається. Необхідно звернути увагу на існуючі в кримінальному праві теорії визначення об’єкта злочину, найпоширеною з яких є визначення об’єк­та злочину як суспільних відносин, структуру об’єкта злочину й предмета злочину, розглянути класифікацію об’єк­тів злочину, дати визначення кожного виду об’єкта.

Вивчення цієї теми треба починати із засвоєння ст. 1 КК України, у якій наводиться перелік основних об’єктів, що охороняються кримінальним правом.

Необхідно з’ясувати, що об’єктом злочину є охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, на які посягає злочин, завдаючи їм певної шкоди або створюючи загрозу завдання такої шкоди.

Суспільні відносини – це відносини між людьми, які існують у суспільстві та реґулюються соціальними нормами. Суспільні відносини існують об’єктивно й незалежно від людської свідомості.

Структура суспільних відносин:

а) суб’єкти (носії, учасники) суспільних відносин – держава, об’єднання громадян, фізичні та юридичні особи;

б) предмет суспільних відносин – це те, з приводу чого або у зв’язку із чим існують суспільні відносини (матері­альні чи нематеріальні блага);

в) соціальний зв’язок (зміст суспільних відносин) – взає­модія суб’єктів відносин з приводу предмета відносин.

Зазначеної теорії "об’єкт злочину – суспільні відносини" додержуються такі вчені, як В.І. Борисов, Я.М. Брайнін, Л.Д. Гаухман, В.К. Глістін, М.Й. Коржанський, В.М. Кудрявцев, Б.С. Нікіфоров, А.А. Піонтковський, В.В. Сташис, В.Я. Таций.

Поряд із теорією "об’єкт злочину – суспільні відносини" існують інші теорії визначення об’єкта злочину, серед яких:

а) теорія цінностей як об’єкта злочину (П.С. Матишевський, Є.В. Фесенко, С.С. Яценко): об’єкт злочину – цінності, що охороняються кримінальним законом, проти яких спрямований злочин і яким воно може заподіяти або заподіює шкоду. Цінності – це різноманітні об’єкти матеріального світу, у тому числі й людина, які мають істотне позитивне значення для окремих осіб і суспіль­ства в цілому. До структури цінностей входять потерпілі, їх права та інтереси, соціальні зв’язки та блага, що належать потерпілим;

б) теорія суб’єктивного права як об’єкта злочину (А. Фей­єрбах, В.Д. Спасович): "злочином є діяння, яке стоїть під загрозою кримінального закону і яке суперечить праву іншого" (А. Фейєрбах);

в) теорія правоохоронюваного інтересу як об’єкта злочину (Ф. Ліст, А.В. Наумов, М.С. Таганцев): життя людей створює певні інтереси, які право ставить під свою охорону та підносить їх до ступеня правових благ. Таке правове благо – об’єкт злочину;

г) теорія правовідносин як об’єкта злочину (С.Я. Лихова): уреґульовані правом суспільні відносини, які поставлені під охорону кримінальним законом;

ґ) антропологічна теорія об’єкта злочину (Г.П. Новосьолов): об’єктом злочину як порушення того чи іншого певного права та певного обов’язку може бути тільки людина.

Треба ґрунтовно розібратись у видах об’єктів. У науці кримінального права виділяють класифікацію об’єктів злочину "за вертикаллю" та "за горизонталлю".

"За вертикаллю" об’єкти злочину поділяються на за­гальний, родовий, видовий і безпосередній об’єкти (так звана чотириступенева класифікація), але законодавець у побудові Особливої частини КК України використав триступеневу класифікацію:

а) загальний об’єкт – уся сукупність суспільних відносин, що перебуває під охороною кримінального закону;

б) родовий об’єкт – частина загального об’єкта, яка являє собою окрему групу однорідних або тотожних суспільних відносин, що утворюють певну сферу суспільного існування;

в) безпосередній об’єкт – суспільні відносини, на які посягає конкретний злочин і яким він завдає шкоди.

"За горизонталлю" об’єкти злочину поділяються на основний безпосередній і додатковий безпосередній об’єкти злочину:

а) основний безпосередній об’єкт суспільні відносини, на які посягає конкретний злочин і яким він завдає шкоди;

б) додатковий безпосередній об’єкт – суспільні відносини, яким, поряд з основним об’єктом, завдається шкода або виникає загроза її завдання:

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.