Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Завдан_Тема 7_Обєкт.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
25.85 Кб
Скачать

- Додатковий обов’язковий об’єкт – об’єкт, який у конкретному складі злочину страждає завжди, у будь-якому випадку вчинення певного злочину;

- додатковий факультативний об’єкт – об’єкт, який при скоєнні певного злочину може існувати поряд з основним, а може й бути відсутнім.

Предмет злочину – це речі матеріального світу, з приводу яких чи у зв’язку з якими вчиняється злочин (майно при крадіжці – ч. 1 ст. 185 КК України). Це самостійна факультативна ознака складу злочину, яка присутня не в усіх випадках (умис­не вбивство – ч. 1 ст. 115 КК України). Предмет злочину треба відрізняти від знаряддя злочину чи засобів його вчинення.

Предмет злочинного впливу – елемент суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом, який піддається безпосередньому злочинному впливу і якому завдається шкода в першу чергу.

Готуючись до семінарського заняття, курсанти (студенти) можуть перевірити свої знання шляхом самоконтролю, відповівши на питання за темою.

Питання для самоконтролю

1. Що таке об’єкт злочину?

2. Що таке суспільні відносини?

3. Які структурні елементи суспільних відносин вам відомі?

4. Які існують теорії об’єкта злочину?

5. Як класифікують об’єкти злочину "за вертикаллю"?

6. Як класифікуються об’єкти злочину "за горизонталлю"?

7. Що таке загальний об’єкт злочину?

8. Що таке родовий об’єкт злочину?

9. Що треба розуміти під безпосереднім об’єктом злочину?

10. Що таке основний безпосередній об’єкт злочину?

11. Що означає додатковий безпосередній об’єкт злочину?

12. Що розуміється під додатковим обов’язковим об’єк-том злочину?

13. Що таке додатковий факультативний об’єкт злочину?

14. Що розуміється під предметом злочину?

15. У чому полягає відмінність об’єкта злочину від предмета злочину?

16. Що таке об’єкт злочинного посягання?

17. Чи може бути предметом злочину людина?

Індивідуальні навчально-дослідні завдання

  1. Підготувати реферативне повідомлення за темою "Об’єкт злочину – цінності".

  2. Підготувати доповідь за темою "Поняття об’єкта злочину в теорії кримінального права".

  3. Підготувати зрівняльний аналіз у чому полягає відмінність предмета злочину від предмета суспільних відносин і предмета злочинного посягання?

  4. Рецензувати наукову статтю: ЛЕСЬ ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА, ПРОБЛЕМА ВИЗНАЧЕННЯ СУЧАСНОГО ПОНЯТТЯ ОБ’ЄКТА ЗЛОЧИНУ:

Об’єкт злочину є поняття динамічне. Час іде, суспільство розвивається, виникають нові моменти, які потребують регулювання з боку держави. Ще у теорії радянського кримінального права найбільш поширеною була точка зору, що об’єктом злочину є суспільні відносини і ця ж теорія залишається домінуючою в теорії кримінального права України. Домінуючою, але не єдиною. Дана тема є актуальною. У своїй роботі ми покажемо протиріччя різних наукових точок зору найбільш авторитетних науковців сьогодення і спробуємо розібратися, хто ж, на нашу думку, найбільш влучно трактує сучасне поняття об’єкту злочину.

На думку, В.К. Грищука, об’єкт злочину являє собою охоронювані законом України про кримінальну відповідальність позитивні, особливо цінні відносини, на які посягнув злочин і яким заподіяна, заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода.

В.М. Куц та О.В. Кириченко дають дещо інше визначення, об’єкт злочину – це та цінність, яка вже зазнала злочинного впливу на неї, на котре вже здійснено суспільно – небезпечне посягання, передбачене Особливою частиною КК, тобто злочинне посягання перетворює об’єкт кримінально – правової охорони в об’єкт злочину.

П.С. Матишевський та Є.В. Фесенко вважають, що визначення поняття об’єкта злочину як сукупності суспільних відносин надто загальне і розпливчасте. А тому пропонують наступне визначення: об’єкт злочину – цінності, що охороняються кримінальним законом, проти яких спрямоване злочинне діяння і яким воно може заподіяти або спричиняє шкоду, а під самими цінностями він розуміє різноманітні об’єкти матеріального світу, в тому числі і саму людину, які мають суттєве позитивне значення для окремих осіб, соціальних груп і суспільства в цілому.

З позиції теорії цінностей об’єкт злочину визначає і П.С. Берзін, на думку якого це найважливіші та найзначніші для окремої особи, групи осіб суспільства чи держави в цілому цінності, охорона яких безпосередньо забезпечується кримінальним законодавством, проти яких спрямоване певне злочинне діяння та яким воно може заподіяти або заподіює шкоду.

Останнім часом збільшується кількість прихильників концепції, яка визначає об’єкт злочину як правові відносини. Значну увагу обґрунтуванню та розвитку цієї концепції приділяє С.Я. Лихова. Вона робить висновок, що об’єктом злочинів слід вважати ті відносини, які склалися в суспільстві між окремими його членами та їх об’єднаннями, і які в інтересах всього суспільства піддані нормативному регулюванню – тобто правовідносин, а держава за допомогою механізму правового регулювання врегульовує (упорядковує) найголовніші, найбільш цінні та значимі суспільні відносини і тим самим вони перетворюються у правовідносини, стаючи об’єктом кримінально-правової охорони.

М.О. Мягков, приєднавшись до прихильників теорії «об’єкт злочину – правовідносини», до яких він відніс І.С. Самощенка, В.М. Кудрявцева та О.М. Готіна, об’єктом злочину називає правовідносини, що виникають із приводу певних цінностей, які поставлені державою під кримінально – правову охорону.

Іншу точку зору висвітлював Л.В. Білогриць – Котляревський, який вважав, що об’єктом злочину із формальної сторони є норма, а із матеріальної – ті життєві інтереси чи блага, які цими нормами охороняються.

Один із найбільш відомих прихильників теорії об’єкта злочину як суспільних відносин В.Я. Тацій у напрямку визначення поняття об’єкта злочину зробив у науку дуже великий внесок. Він має безліч праць, статей, наукових публікацій, в яких обґрунтовує свою точку зору. І не зважаючи на його безмежний авторитет у науці кримінального права ми не можемо з ним повністю погодитись, бо його поняття вже дещо застаріле.

Жодна із концепцій об’єкта злочину, на нашу думку, не може вважатися єдино правильною («істиною в останній інстанції»), кожна із них має право на існування, оскільки має як позитивні, об’єктивно безспірні, так і спірні чи неприйнятні моменти.

І все ж сьогодні, ми схильні підтримати позицію ряду учених (В.М. Куц, О.В.Кириченко, Є.В. Фесенко ) про те, що об’єкт злочину – це цінності, які охороняється кримінальним законом.

Отже, концепція «об’єкт злочину – суспільні відносини» була обґрунтована ще у часи радянського союзу. Минули десятиліття, ми живемо у іншій країні і у інший час. Чи виникла потреба у новому обґрунтуванні даного поняття? Ми думаємо, що так. А от скільки часу пройде до вирішення даного питання хоч на теоретичному рівні? Це невідомо, є над чим попрацювати сучасним науковцям.

8