- •Методичні вказівки
- •Для студентів спеціальності 7.092501
- •Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу “Мікропроцесорна техніка“ для студентів спеціальності 7.092501.
- •1.1. Мета роботи
- •1.2. Обладнання та програмне забезпечення
- •1.2.1. Учбово-відлагоджувальний стенд “ev8031/avr”.
- •1.2.2. Персональний комп’ютер.
- •1.3. Теоретичні відомості
- •1.3.3. Технічні характеристики стенда “ev8031”.
- •Послідовний прийомопередавач.
- •Статичний світлодіодний індикатор.
- •Цифроаналоговий перетворювач.
- •Аналого-цифровий перетворювач.
- •Генератори.
- •Виведення цифрової інформації.
- •1.4. Програма роботи
- •1.5. Порядок виконання роботи
- •1.6. Контрольні запитання
- •2.1. Мета роботи
- •2.2. Обладнання та програмне забезпечення
- •2.4. Програма роботи
- •2.5. Порядок виконання роботи
- •2.6. Контрольні запитання
- •3.1. Мета роботи
- •3.2. Теоретичні відомості
- •3.3. Програма роботи
- •3.4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Контрольні запитання
- •4.1. Мета роботи
- •4.2. Теоретичні відомості
- •4.3. Програма роботи
- •4.4. Порядок виконання роботи
- •4.5. Контрольні запитання
- •5.1. Мета роботи
- •5.2. Теоретичні відомості
- •5.3. Програма роботи
- •5.4. Порядок виконання лабораторної роботи
- •5.5. Контрольні запитання
- •6.1. Мета роботи
- •6.2. Теоретичні відомості
- •6.3. Програма роботи
- •6.4. Порядок виконання лабораторної роботи
- •6.5. Контрольні запитання
- •7.1. Мета роботи
- •7.2. Теоретичні відомості
- •7.3. Програма роботи
- •7.4. Порядок виконання лабораторної роботи.
- •7.5. Контрольні питання
- •Додаток 4. Інтерфейси.
- •Література
6.1. Мета роботи
Навчитися вимірювати аналогову величину. Розробити програми виміру аналогових величин для різних методів виміру і типів АЦП.
6.2. Теоретичні відомості
Аналогово-цифрові перетворювачі (АЦП) застосовуються у вимірювальних системах і вимірювально-обчислювальних комплексах для узгодження аналогових джерел вимірюваних сигналів з цифровими пристроями, обробки і представлення результатів виміру.
Існують різні методи побудови АЦП. Вони відрізняються по складності реалізації, завадостійкості, швидкодії.
У системах де основним критерієм є швидкодія застосовують АЦП паралельного перетворення. Але АЦП цього типу досить складні в реалізації. Для n-розрядного АЦП необхідно 2n-1 компараторів і паралельний подільник напруги, що виробляє 2n-1 рівні в квантування.
Для реалізації систем з високою завадостійкістю застосовують інтегруючі АЦП. Такий АЦП складається з двох перетворювачів. Вимірювана напруга перетворюється в тривалість імпульсу, а потім тривалість імпульсу перетворюється в цифровий код.
Одним з найпоширеніших є АЦП, побудований на цифро-аналоговому (ЦАП) перетворювачі. Схема цього АЦП приведена на рис.6.1.
Рис.6.1. Схема АЦП побудованого на ЦАП
Код формується лічильником, при організації твердої логіки, або програмно, якщо АЦП працює в складі обчислювального комплексу. Вхідний код перетворюється в аналоговий сигнал за допомогою ЦАП. Напруга з виходу ЦАП надходить на один із входів компаратора. На інший вхід подається вимірювана напруга Ux. У момент, коли напруга ЦАП буде дорівнює вимірюваній, компаратор формує сигнал “Stop” який свідчить про закінчення циклу виміру.
При формуванні коду використовуються різні алгоритми. Найпростішим алгоритмом є порозрядне зрівноваження. При такому підході код міняється від мінімального шляхом збільшення одиниці молодшого розряду доти, поки напруга ЦАП не зрівняється з вимірюваною напругою. Недоліком порозрядного зрівноважування є мала швидкодія.
Для зменшення часу перетворення застосовується метод половинних наближень. Зрівноважування починається зі старшого розряду. У цьому розряді встановлюється одиниця і читається стан компаратора. Якщо напруга ЦАП більше вимірюваної, то розряд скидається, а якщо менше – то розряд зберігає свій стан. Далі в такий же спосіб обробляється наступний розряд. Перетворення закінчується тоді, коли будуть оброблені всі розряди.
У системах спостереження за певними параметрами часто необхідно безупинно зчитувати стан датчика. Це забезпечується малим часом перетворення за рахунок застосування слідкуючого АЦП. Суть даного алгоритму полягає в тому, що спочатку код формується методом половинних наближень. А після порівняння з вимірюваною напругою ЦАП відслідковує зміну напруги. Якщо напруга росте, то код порозрядно збільшується доти, поки напруга ЦАП не зрівняється з вимірюваною, і навпаки.
У стенді АЦП побудований на мікросхемах AD7801 (восьмирозрядний ЦАП) і LM358 (операційний підсилювач в якості компаратора) (див. схему стенда). Стан компаратора можна зчитати з виводу порта Р1.7 однокристальної ЕОМ, про закінчення циклу перетворення також свідчить свічення світлодіода підключеного до виходу компаратора. Доступ до ЦАП здійснюється як до комірки зовнішнього ОЗУ за адресою 0F000h.
Вимірювана напруга Ux формується змінним резистором (якщо встановлено перемичку J5), або джерело сигналу підключається до клемника.
Рис.6.2. Електрична схема під’єднання ЦАП та компаратора.
Приклад програми для лабораторної роботи №6.
Циклічно опитувати АЦП, відображати цифровий код перетворення на статичному індикаторі.
P1 data 090h
ORG 0
MOV DPTR,#0A004h
MOV A,#0011b
MOVX @DPTR,A
begin:
MOV A,#0 ;записати в А нуль
next:
MOV DPTR,#0F000h ;встановити в DPTR адресу ЦАП
MOVX @DPTR,A ;встановити на ЦАП код із А
MOV R3,#050 ;
z2: DJNZ R3,z2
JNB P1.7,show ;перевірка спрацьовування компаратора
INC A ;збільшити значення А на одиницю
CJNE A,#0FFh,next ;якщо код не досяг макс. значення
show:
MOV DPTR,#0A001h ;вивід значення коду на індикатор HG1
MOVX @DPTR,A
CALL ZAT
JMP begin ;перехід на початок
ZAT: ;підпрограма затримки
MOV R4,#0FFh
c2: MOV R2,#0FFh
c3: DJNZ R2,c3
DJNZ R4,c2
RET ;вихід із підпрограми
END