Макси́м Созо́нтович Березо́вський

(1745— 1777 рр.)

Максим Березовський. В Історію вітчизняної музики М. Березовський — композитор, диригент, співак — увійшов передусім як засновник циклічного хорового^: концерту. Він створив новий тип класичного хорового концерту, який поєднує італійську вишукану майстерність з візантійською поміркованістю та суто українською сердечною мелодійністю, щедрою красою й духовністю. Хоровий концерт «Не отвержи мене во время старости» є одним із кращих творів світової духовної музики. Це великий циклічний концерт, який написано для чотириголосого хору з використанням поліфонічних форм, зокрема фуги. До творчої спадщини М. Березовського належать опера «Демофонт», духовні концерти. сонати для клавесина, соната для скрипки.Максим Березовський — творець нового стилю багато частинного духовного концерту, що поєднав традиції українського хорового мистецтва, зокрема партесного співу, і західноєвропейського класицизму.

Арте́м Лук'янович Ве́дель (Ве́дельський)

(1767—1808 рр.)

Артемій Ведель. Музика А. Веделя — композитора, хорового диригента, співака — глибоко національна, емоційно насичена, яскраво образна. Він втілив у музиці нові вимоги часу, своєрідно розвинув традиції хорового співу і партесних концертів.

Творча спадщина А. Веделя збереглася не повністю. Нам відомі 31 хоровий концерт, серед них — «Доколе, Господи…», окремі твори для хору, зокрема «Херувимська», 6 тріо, серед яких «Покаянія отверзи ми двери». 2 літургії Іоанна Златоустого, «Всеношна» та один світський кант.

У своїй творчості композитор широко використовував народнопісенний матеріалі мелодичні звороти, ладово-гармонійні особливості, мелодику і гармонію пісень-романсів тощо. У музичній мові Веделя помітними є такі риси, зокрема певні мелодичні звороти, які згодом будуть характерні для творчості композиторів-романтиків. Хорова творчість Артемія Веделя — безцінне надбання української музичної культури.

Дмитро́ Степа́нович Бортня́нський

(1751 —1825 рр.)

Дмитро Бортнянський – відомий український співак, композитор і диригент.

Майже весь життєвий шлях Д. Бортнянського був пов’язаний із музичною освітою. Корені його творчості сягають глибин давньої української хорової традиції.

Музичив спадщина Бортнянського величей на. Вій створив 6 опер на італійські лібрето, понад 100 хорових творів, літургійні співи та багато іншого. Церковно-вокальний стиль Бортнянського є вершиною музичного мистецтва доби бароко.

У своїй творчості Дмитро Бортнянський спирався на традиції української духовної музики, хорового літургійного співу українських православних церков. Твори композитора сповнені інтонаціями народних пісень, церковних кантів, мелодіями багатоголосного українського церковного співу та кобзарського мистецтва. Усе це, поєднане із західноєвропейськими традиціями, зокрема італійськими, витворило неповторний стиль творів Бортнянського, інтерес до яких не згасає і а наш час.

В)Збірка «Сад божественних пісень» Г.Сковороди.

Викладач використовує образну розповідь для розкриття творчості Г.С.Сковороди та значення збірки «Сад божественних пісень». Розповідь супроводжується демонстрацією слайдів на мультимедійній дошці.