166. Україна і стратегії регіоналізації.

Ключовою тенденцією інтернаціоналізації на сучасному етапі є глоболізація. Водночас розширюється і поглиблюється економічний регіоналізм на основі створення об’єднань країн певного регіону з більшим чи меншим узгодженням їх національних інтересів. Саме стратегії регіоналізації є невід’ємними у міжнародній діяльності країни при виборі напрямів інтернаціоналізації.

Інтеграційну політику України можна розділити на 2 рівні:

• Рух у напрямку постсоціалістичних країн та співпраця з ними у межах СНД, ГУАМ, ЄЕП.

• Рух у напрямку приєднання до ЄС, що є стратегічною метою у зовнішній діяльності України. На сьогодні у взаємовідносинах з ЄС Україна має статус сусіда.

По відношенню до СНД Україна вибрала модель асоційованої, а не повної участі в діяльності Співдружності. Це дає їй змогу активно працювати в основних органах СНД, у тому числі в радах Голів урядів та Голів держав, і разом з тим дистанціюватися від тих органів та рішень, які за своїм профілем порушують національний суверенітет або не відповідають власним інтересам України чи її міжнародним зобов'язанням стосовно інших держав та органі­зацій. Таку ж позицію відносно СНД займає Туркменистан, знач­ною мірою її поділяють Азербайджан, Молдова, Грузія, Узбе­кистан.

Разом із тим Україна приділяє особливу увагу розвитку спів­робітництва з членами СНД на двосторонній основі. Ще в 1993 р. вона уклала угоди про вільну торгівлю з РФ та Білоруссю, які, на жаль, не були цілком утілені в життя, в основному внаслідок позиції цих двох партнерів. З іншими членами СНД Україна поступово розширює міжнародно-правову базу економічного співробітництва, укладаючи угоди про вільну торгівлю, взаємний захист інвестицій, транспортне сполучення, усунення подвійного оподаткування тощо.

У ЄЕП входять Росія, Білорусія, Україна та Казахстан. Рішення про створення організації було прийнято у лютому 2003 року під час зустрічі голів держав. Верховна Рада України схвалила концепцію у вересні 2003 року. Концепція ЄЕП наступна: створення спільного ринку, що передбачає узгоджену внутрішню і єдину зовнішню економічну політику, спільні засоби тарифного і нетарифного регулювання у торгівлі з третіми країнами. В ідеалі ЄЕП має непогані можливості стати саме тим інтеграційним осередком, до якого можуть приєднатися інші члени СНД. Проте реальне майбутнє ЄЕП ще досить невизначене.

В принципі, успішна й ефективна євро інтеграція для України неможлива без збалансованих відносин з іншими сусідами на Сході. Для України ЄЕП – інструмент для налагодження рівноправної та взаємовигідної співпраці з Росією, Казахстаном і Білоруссю, а не абсолютизована мета.

Тому пошук консенсусу при підготовці та прийнятті рішень – це єдиний можливий шлях до успішної реалізації проекту під назвою «ЄЕП».

У вирішенні проблем транспортування нафти й газу із Середньої Азії й Закавказзя через територію України багато сподівань покладається на організацію ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова). Раніше до цього об»єднання належав й Узбекистан, але він припинив співробітництво з країнами-учасницями. Україна в цій організації є державою з найбільшим економічним потенціалом. ГУАМ розглядалася певною мірою як альтернатива СНД, в якій домінуючу роль відіграє Росія.

Завдання ГУАМ:

• Зміцнення і розширення економічних зв»язків

• Розвиток й ефективне використання в країнах ГУАМ транспортно-комунікаційних магістралей, розташованих на їх території

• Зміцнення регіональної безпеки в усіх сферах

• Розвиток відносин у сфері культури

• Боротьба з тероризмом, злочинністю, наркотизмом.

Однією зі стратегічних цілей України в контексті міжнародної економіки є набуття статусу повноправного члена ЄС. За останні роки рівень співробітництва України з країнами-членами ЄС постійно зростає, збільшився зовнішньоторговельний оборот, особливо з такими країнами як Німеччина, Італія, Польща, Угорщина, Болгарія.

Національні інтереси України потребують утвердження України як впливової європейської держави, повноправного члена ЄС. Оскільки на сьогодні Польща та Угорщина є членами ЄС, а отже Україна межує з ЄС, то необхідне чітке та всебічне визначення зовнішньополітичної стратегії щодо інтеграції України до європейського політичного, інформаційного, економічного та правового простору.

Основними напрямами економічної інтеграції: є розвиток торговельних відносин між Україною та ЄС; синхронізація, координація та відповідність прийняття рішень у сфері економіки України та ЄС; ліквідація обмежень розвитку конкуренції та обмеження застосування засобів протекціонізму, сформування основних економічних передумов для набуття Україною повноправного членства в ЄС; запровадження спільного правового поля і єдиних стандартів у сфері конкуренції та державної підтримки виробників; взаємно збалансовані торгівлі.