- •1. Варіанти стратегії автаркії: недоліки і переваги.
- •2. Варіативність міжнародних економічних стратегій розвитку: макроекономічні складові.
- •3. Варіативність планетарної стратегії стійкого розвитку.
- •4. Варіативність політики автаркії: економічна самодостатність; структурна закритість; економічна закритість; автаркія експансії.
- •5. Варіативність стратегії глобалізації і економічної уніфікації світового простору.
- •6. Варіативність стратегій розвитку транзитивних країн.
- •7. Варіативність сучасних макроекономічних політик і стратегій економічного розвитку.
- •8. Вестернізація як стратегічний проект. Стратегія «Золотого мільярда».
- •9. Взаємозалежність глобальних і національних стратегій стійкого економічного розвитку.
- •10.Види, рівні, суб'єкти та об'єкти міжнародних економічних стратегій.
- •11. Глобалізація економіки як чинник формування нових геостратегічних концепцій розвитку.
- •12. Глобалізація і економічне домінування: сучасні реалії.
- •13. Глобалізація і конфронтаційні стратегії
- •14. Глобалізація і механізми реалізації стратегій розвитку
- •15. Глобалізація і нове індустріальне суспільство.
- •16. Глобалізація і постіндустріальне суспільство
- •17. Глобалізація як закономірність розвитку світового господарства і як західний проект.
- •18. Глобалізація як західний проект.
- •19. Глобалізація як стратегія і як основа транснаціоналізації світової економіки.
- •20. Глобалізм і національна економіка: інтеграція і протистояння.
- •21. Глобальні економічні проблеми сучасності і їхнє відображення у міжнародних стратегіях економічного розвитку.
- •22. Глобальні проблеми сучасності та антикризові стратегії економічного розвитку.
- •23. Горизонтальний та вертикальний зрізи цивілізаційних процесів і варіативність світових стратегій.
- •24. Державна економічна внутрішня та зовнішня політика і міжнародні економічні стратегії.
- •25. Диверсифікованість світових економічних стратегій: цивілізаційний підхід.
- •26. Досвід реалізація стратегій економічного розвитку у провідних країнах світу.
- •27. «Економічне диво» (цивілізаційний досвід країн Південно-Східної Азії).
- •28. Еволюція світового ринкового господарства і міжнародних стратегій економічного розвитку.
- •29. Економічна допомога країн-лідерів країнам з перехідною економікою як інструмент управління трансформаційними процесами у цих країнах.
- •30. Економічне середовище, види й суб'єкти міжнародних економічних стратегій.
- •31. Економічний глобалізм і економічний антиглобалізм у геостратегічному контексті.
- •32. Економічний націоналізм – стратегія захисту національних економік в умовах глобалізації.
- •34. Економічні аспекти цивілізаційної поведінки по лінії Схід-Захід.
- •35. Економічні інтереси і міжнародні стратегії економічного розвитку.
- •36. Економічні реформи в Китаї: цивілізаційний контекст успіху.
- •37. Економічні стратегії домінування у глобальному середовищі: переваги і суперечності.
- •38. Експансіоністські складові стратегій світового економічного домінування.
- •39. Етапи еволюції світового господарства і світових економічних стратегій.
- •40. Етапи кардинальних змін у міжнародних економічних стратегіях.
- •41. Єс: мета,стратегія,принципи формування,проблеми розвитку.
- •42. Європейський Союз, етапи формування та еволюція стратегій.
- •43. Єеп і проблема координації економічного розвитку країн-учасниць.
- •44. Єес: стратегія і принципи формування.
- •45. Єс у контексті цивілізаційної взаємодії.
- •46. Загальнонаціональні та індивідуальні приватні економічні інтереси і міжнародні стратегії економічного розвитку країни.
- •47. Зовнішньоторговельна політика як чинник стратегії соціально-економічного розвитку.
- •48. Інноваційні, інформаційно-технологічні, фінансово-економічні, інституціональні й соціальні засади трансформації світових економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •49. Інтеграційні стратегічні пріоритети країн цсє: мета і сучасні реалії
- •51. Класифікація стратегій економічного розвитку за ознаками (домінуючих країн, транзитивних економік, та країн, що розвиваються).
- •52. Конкурентне середовище та національні (регіональні) конкурентні переваги як складові стійкого розвитку глобальної економіки.
- •54. Концептуальні основи трансформації міжнародних економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •55. Координація розвитку глобальної економіки Міжнародним валютним фондом та Світовим банком.
- •56. Координуючі наднаціональні інституції снд і їхня ефективність
- •57. Країни як суб'єкти і об'єкти глобальних економічних стратегій домінуючих країн.
- •58. Країни як суб'єкти світових економічних стратегій в умовах глобалізації
- •59. Країни-лідери і наднаціональні економічні регулюючі інституції.
- •60. Критерії стійкого розвитку країн у глобальному середовищі.
- •62. Міжнародна мобільність факторів виробництва і проблема вибору національних стратегій міжнародної економічної поведінки.
- •63. Міжнародне конкурентне середовище, інтеграція та національні (регіональні) конкурентні переваги.
- •64. Міжнародні економічні стратегії і екологічна рівновага
- •65. Міжнародні стратегії економічних трансформацій на пострадянському просторі
- •66. Міжнародні урядові установи оон і економічна доцільність координуючого впливу на окремі сфери національних економік.
- •67. Моделі розвитку національних економік і диверсифікація світових економічних стратегій.
- •68. Наднаціональна координація процесів стійкого розвитку.
- •69. Наднаціональні міжнародні і регіональні економічні регулюючі інституції та їхня роль у реалізації світових економічних стратегій.
- •70. Наздоганяльні стратегії національного економічного розвитку
- •71. Національна економіка в глобальному середовищі: стратегія автаркії і наслідки її реалізації – см. №1
- •72. Національна економіка в глобальному середовищі: стратегія відкритості і наслідки її реалізації.
- •73. Національні економіки перехідного типу в глобальному середовищі: основи економічної стратегії.
- •74. Національні економічні стратегії розвитку країн-лідерів.
- •4. Шведська, Скандинавська модель (соціально-демократична).
- •75. Національні переваги та національні пріоритети як основа національних економічних стратегій розвитку.
- •76. Національні стратегії економічного прориву. Мобілізаційна модель.
- •77. Нова стратегія єс «Європа 2020».
- •78. Основні світові концепції економічного розвитку і стратегії міжнародної економічної поведінки країн.
- •79. Основні цивілізаційні розбіжності у принципах економічної організації суспільств і цивілізаційна обумовленість економічних стратегій розвитку країн світу.
- •80. Особливості інтеграційних стратегій країн Азіатсько-Тихоокеанському регіону.
- •81. Перевага відсталості і стратегії економічного розвитку («економічне диво»).
- •82. Передумови й фактори формування, множення й диверсифікованості міжнародних економічних стратегій.
- •83. Постіндустріальний світовий розвиток і особливості формування сучасних стратегій.
- •84. Проблеми вибору стратегії економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів: синтез і цивілізаційна ідентичність.
- •85. Проблеми домінування та інтеграції.
- •86. Проблеми економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів.
- •87. Проблеми міжнародного економічного домінування.
- •88. Проблеми формування планетарної стратегії стійкого розвитку і економічні інтереси країн-лідерів.
- •89. Процеси глобалізації і економічний націоналізм.
- •93. Ринкова економіка, економічна демократія і стратегії міжнародного економічного розвитку країн з ринковою економікою.
- •94. Світові «центри тяжіння» і інтеграційні процеси: варіативність міжнародних економічних стратегій.
- •95. Світові економічні ресурси як база реалізації стратегій соціально-економічного розвитку.
- •96. Світові макрорегіональні угрупування і варіативність міжнародних економічних стратегій.
- •97. Світові фінансово-економічні кризи у контексті глобалізації і антикризові стратегії регіональних співтовариств.
- •98. Середовище та фактори формування міжнародних стратегій економічного розвитку.
- •99. Синтез економічних стратегій у межах окремих цивілізацій: межі диверсифікації.
- •100. Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі та їхні стратегічні цілі.
- •101. Специфіка стратегії автаркії домінуючих, транзитивних країн та країн, що розвиваються.
- •103. Специфіка стратегій по лінії Схід-Захід.
- •105. Співвідношення національних, регіональних та глобальних стратегій економічного розвитку.
- •106. Сприяння з боку наднаціональних інституцій адаптації реформаторських моделей у транзитивних країнах як напрям координуючого впливу.
- •107. Стратегії «наздоганяючого розвитку» та їхня результативність.
- •108. Стратегії виживання (інерційні стратегії) економічного розвитку
- •109.Стратегії держави в умовах глобалізації.
- •110.Стратегії економічного зростання і державне регулювання ринкової економіки.
- •111.Стратегії мвф: умови та наслідки їхньої реалізації.
- •112.Стратегії наднаціональних інституцій і їхній вплив на формування національних стратегій та стратегій світового економічного розвитку.
- •113.Стратегії постсоціалістичних країн у світовому інтеграційному полі.
- •114. Стратегії розвитку країн, що розвиваються.
- •115.Стратегії Світового банку, єбрр: мета і реальні наслідки.
- •116.Стратегії та проблеми розвитку європейської спільноти і національних держав.
- •117. Стратегії тнк і національні стратегії міжнародного економічного розвитку.
- •118.Стратегії тнк і національні стратегії міжнародного економічного розвитку.
- •119. Стратегії тнк у контексті стратегій домінування країн-лідерів.
- •120.Стратегічна мета та цивілізаційні чинники формування світових економічних співтовариств.
- •121.Стратегічні завдання гатт/сот у регулюванні міжнародної торгівлі та світового економічного розвитку.
- •122.Стратегія автаркії експансії («автаркії великих просторів»)
- •123.Стратегія відкритості і проблеми забезпечення стійкого розвитку світової економіки.
- •124. Стратегія відкритості: недоліки і переваги.
- •125. Стратегія глобалізації: базові принципи формування.
- •126. Стратегія домінування і концепція «полюсів розвитку»
- •128. Стратегія сталого розвитку оон і економічна допомога країнам, що розвиваються.
- •129. Сучасний глобалізм та антиглобалізм у геостратегічному контексті.
- •130. Сучасні антикризові стратегії країн-лідерів.
- •131. Сучасні геополітичні стратегії світового розвитку: «геополітичні розломи».
- •132. Сучасні світові інноваційні економічні стратегії.
- •133. Теорія і політика економічної інтеграції як напрям світового економічного розвитку.
- •134. Цивілізаційна диверсифікація і постсоціалістичні країни.
- •135. Цивілізаційна специфіка і міжнародні стратегії економічного розвитку країн Заходу.
- •136. Цивілізаційна специфіка міжнародних економічних стратегій країн Ісламу.
- •137. Цивілізаційна специфіка стратегій ринкових трансформацій у країнах Центральної та Східної Європи.
- •138. Цивілізаційний контекст трансформацій світових економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •139. Цивілізаційний чинник розвитку національних економік.
- •140. Цивілізаційні аспекти формування міжнародних стратегій економічного розвитку.
- •141. Цивілізаційні виміри стратегій економічного розвитку країн світу.
- •142. Цивілізаційні виміри стратегій економічного розвитку.
- •143. Цивілізаційні витоки економічного націоналізму.
- •144. Варіативність сучасних економічних стратегій і вибір України.
- •145. Гатт/сот і Україна: підсумки переговорних процесів.
- •146. Еволюція стратегій розвитку економіки України як транзитивної країни.
- •147. Економіки національних держав та регіонів у контексті інтересів України.
- •148. Економічна політика України в контексті розширення єс.
- •149. Економічна політика України в контексті створення єеп.
- •150. Єс: етапи формування й еволюція стратегій. Україна і єс.
- •151. Мета і напрямки координуючого впливу наднаціональних інституцій і Україна.
- •152. Національна стратегія сталого розвитку України.
- •153. Національні переваги і національні пріоритети України як основа стратегічної моделі розвитку.
- •154. Постсоціалістичні країни у світовому інтеграційному полі. Інтеграційний вибір України.
- •155. Проблема формування Україною національної економічної внутрішньої та зовнішньої стратегій розвитку на основі урахування аспектів варіативних світових економічних стратегій.
- •156. Стратегії єбрр і Україна: підсумки стратегічного партнерства.
- •157. Стратегії мвф. Мвф і Україна: підсумки стратегічного партнерства.
- •Стратегії ринкових реформ в Україні в контексті світового досвіду.
- •159. Стратегії розвитку України у глобальному середовищі.
- •160. Стратегії Світового банку і Україна: підсумки стратегічного партнерства.
- •161. Стратегія України в контексті євроінтеграції.
- •Україна – єеп у контексті міжнародних економічних стратегій.
- •Україна – єс у контексті міжнародних економічних стратегій.
- •164. Україна в міжнародному конкурентному середовищі: вибір стратегії розвитку.
- •165. Україна і наднаціональні регулюючі світові та регіональні економічні інституції: підсумки стратегічного партнерства.
- •166. Україна і стратегії регіоналізації.
- •167. Україна у геостратегічному контексті.
- •168. Україна як об’єкт геополітичних стратегій.
- •169. Україна: вибір оптимальних стратегій економічного розвитку в умовах глобалізації
- •170. Цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій в Україні.
87. Проблеми міжнародного економічного домінування.
Расписать об антиглобалистическом движении, о том, что тяжело удерживать лидирующие позиции, о негативном влиянии экспансии стран-лидеров, о позитивном влиянии развития стран-лидеров.
88. Проблеми формування планетарної стратегії стійкого розвитку і економічні інтереси країн-лідерів.
Налить воды на тему: Для «стійкого розвитку» необхідна рівність багатьох країн, країни-лідери в цьому не зацікавлені. С примерами экспансии США и Европы, с примерами обвалов рынков и экономической дискриминации.
89. Процеси глобалізації і економічний націоналізм.
Найбільш виразною ознакою прийдешньої епохи є стрімке наростання процесів світової глобалізації. Ставлення до цього явища у представників різних груп населення з різних країн і регіонів планети — неоднозначне, нерідко полярно протилежне. Аналізуючи ці суперечності, доводиться стверджувати, що на даному етапі існує величезний інтерес до явища глобалізації і в той же час ще не досягнуто глибокого розуміння його сутності, повного усвідомлення позитивних і негативних його рис. Незважаючи на те, що вивчення процесів глобалізації активно проводять найвідоміші дослідні центри світу, такі як Колумбійський університет (США), Європейський інститут технологічних досліджень майбутнього (IPTS — Institute of Prospective Technological Studies, Севілія, Іспанія) та інші, стає очевидним, що відповіді на ці запитання — попереду.Разом з тим для країн, що стали на шлях ринкового розвитку і незалежно від їх волі чи бажання швидко втягуються в процеси глобалізації, надзвичайно важливим є розуміння нових явищ. Це потрібно для того, щоб побудувати менш помилкову і більш ефективну стратегію поведінки в процесі невідворотного входження в систему нового світового порядку. Проблемою націоналізму, як явища ментального порядку, можна було б і далі нехтувати (щоправда, досвід української “революції” 90-х років показує: ним можна успішно користуватися, якщо не вдаватися до дефініцій конкретно-прикладного рівню), якби за нею не стояла інша – економічний націоналізм, його вимоги та наслідки їхнього ігнорування. Проблемою націоналізму, як явища ментального порядку, можна було б і далі нехтувати (щоправда, досвід української “революції” 90-х років показує: ним можна успішно користуватися, якщо не вдаватися до дефініцій конкретно-прикладного рівню), якби за нею не стояла інша – економічний націоналізм, його вимоги та наслідки їхнього ігнорування.
90. Регіоналізація як наслідок глобалізації.(+смотри 91-92)
Глобалізація супроводжується регіоналізацією світових економік, в основі якої лежить міжнародна економ інтеграція, яка активізується глобалізацією.
Основні моменти:
1. у регіональних об’єднаннях створюються єдиний екон простір без митних кордонів та обмежень на шляху руху капіталу, технологій, робочої сили.
2. як і в глобалізації, регіональні об’єднання формують спільні наднаціональні органи
3. активно йдуть процеси виробничого кооперування;
4. спільна валютна система
5. в основі утворення лежить принцип “доповненості”, що означає багаторівневу систему прийняття рішень;
6. регіоналізація стимулює розвиток міжнародних ек зв’язків усередині об’єднання (як наслідок-високі темпи зростання взаємної торгівлі)
7. регіональні зв’язки мають тенденцію до організаційної трансформації
Можна спрогнозувати, що в майбутньому відбудеться злиття усі окремих регіональних угрупувань в соціальну глобальну інтеграційну систему.
91. Регіоналізація як реакція на виклики глобалізації.(+смотри 90-92)
Якщо розуміти глобалізацію як формування світової капіталістичної системи, яка охоплює всі регіони і країни, змітаючи штучні бар’єри, але не ліквідуючи місцевих відмінностей, то розквіт регіоналізму не суперечить глобалізації. Але якщо розуміти її як відкритий світовий ринок, у кожному національному сегменті якого продається рівно стільки, скільки вносить дана країна до світового виробництва, а решта попиту задовольняється пропозицією, створеною деінде, то регіоналізм справді може стояти на її шляху. У такій системі регіоналізм перестав би бути своєрідним двигуном глобалізації, перетворюючись на свого роду греблю перед нею або сховок для національної самобутності й захисту слабших від сильних. Сучасний регіоналізм є скоріше локомотивом, який приводить у рух поїзд глобалізації, ніж бар’єром на її шляху. Або оборонним щитом від неї. +смотри следующий вопрос
92. Регіоналізація як цивілізаційне явище.(+смотри 90-91)
Регіоналізація світової економіки – це процес, що супроводжує глобалізацію завдяки своєму посиленню.
В основі регіоналізації лежить міжнародна економічна інтеграція, яка активізується глобальною. Регіональні економічні угрупування можна розглядати як осередки, що становлять глобальний економічний простір, в них процеси, притаманні глобалізації (інтернаціоналізація всіх сфер життєдіяльності), здійснюються набагато швидше, ніж у цілому на земній кулі.
У регіональних інтеграційних організаціях високого рівня розвитку створюється єдиний економічний простір без митних перешкод та обмежень на шляху руху капіталу, технологій і робочої сили. Активно йдуть процеси виробничого кооперування. Формується спільна валютна система з єдиною валютою, як це має місце у ЄС. Наднаціональні органи регулюються економікою. В таких об»єднаннях набувають досить великих владних позицій. Посилюється координація і в інших галузях – правовій, екологічній, інформаційній, де також утворюються відповідні наддержавні органи.
Регіональна інтеграція стимулює розвиток міжнародних економічних зв»язків усередині об»єднання. Оскільки усунено торговельні перешкоди між країнами, їх взаємна торгівля зростає швидкими темпами. Так, частка внутрішньо регіональної торгівлі(експорт) за період 1990-1996 рр. зросла а АТЕС з 69 до 73%, в НАФТА – з 43 до 48%, в АСЕАН – з 20 до 25%, в МЕРКРСУР – з 9 до 23%. Регіональні зв»язки мають тенденцію до поглиблення економічної інтеграції та територіального розширення й організаційної трансформації. Так, США домовилися про створення до 2010 року зони вільної торгівлі між країнами-членами АТЕС. В більш віддаленій перспективі створення зони вільної торгівлі між США та ЄС. Т.ч. регіоналізація за своєю суттю все більше набуває глобального характеру і перетворюється на найактивнішу складову механізму глобалізації.
Регіональні інтеграційні угрупування також формують наднаціональні органи(економічні ради, парламенти, суди), що є одним з характерних проявів глобальної країни, яка входить до регіональної організації, мусить віддати частину своїх владних функцій на користь спільної справи організації.