136. Цивілізаційна специфіка міжнародних економічних стратегій країн Ісламу.

Економічні моделі більшості країн Ісламу мають ряд економічних рис : 1. В економіці домінує державний сектор. В більшості країн основні багатства країни – нафта й газ – націоналізовані. 2. Економіка орієнтована на експорт енергоносіїв і від нього залежить. Нафтодолари дозволяють цим країнам підтримувати високий рівень життя та здійснювати недоступні для інших країн соціальні програми. Особливості країн Ісламу :

1). Багаті малі країни, використовуючи нафтодолари, зуміли перейти від феодалізму прямо у постіндустріальне суспільство. Ці країни піклуються про покоління, що будуть жити після вичерпання нафтових запасів. Вони розвинули наукові галузі промисловості та відмінну сферу послуг. Особлива увага приділяється туризму. 2). Іран створив модель ісламської держави з вираженою релігіозною домінантою. Зовн.торгівля країни націоналізована. Застосовуються протекціонізм та підтримка вітчизняної промисловості. 3).На відміну від ін. країн Турція обрала найбільш ліберальну модель розвитку. Держава провела приватизацію і зараз контролює лиш оборонну та ін. стратегічні галузі промисловості. Уряди Йорданія, Марокко, Катара, Бахрейна вже давно приступили до реорганізації. В ОАЕ та в Сирії все ще сильна традиція родинного правління. Впевненіше за всіх ступили на шлях змін Марокко й Йорданія, що мають традиції політичного плюралізму. Економічні моделі Ісламу мають сильний вплив мусульманської релігії. Для їх моделей характерні домінуюча роль держави та висока питома вага військових витрат в ВВП. Поступово в багатьох країнах йде процес лібералізації економіки.

137. Цивілізаційна специфіка стратегій ринкових трансформацій у країнах Центральної та Східної Європи.

Широке розгортання економічних реформ у колишніх соціалістичних країнах почалося в 90-х роках, після розпаду політичної й економічної системи соціалізму. Стратегічною метою реформувань ставилося досягнення рівня економічного розвитку провідних країн світу, механізмом досягнення мети визначено перехід до ринкових економічних відносин. Тобто ринок виступає не самоціллю, а засобом. Однією з головних проблем реформування стало питання про методи й темпи економічних перетворень. З’явилося два шляхи: рішуча ламка соціалістичних економічних відносин і перехід до ринкового механізму якнайшвидше («шокова терапія») – цей шлях обрали більшість країн (наприклад, Польща, Угорщина, Чехословаччина); або ж поступовий, еволюційний метод формування, що зберігає сильні позиції державної адміністрації (наприклад, Білорусь). В країнах, де застосували «шокову терапію», відбувалось різке зниження інфляції завдяки припиненню фінансування державного бюджету Центральним банком країни; лібералізація цін і зовнішньої торгівлі; впровадження конвертованості національної грошової одиниці; швидка структурна перебудова економіки проведенням прискореної приватизації; прийняття нового економічного законодавства; відкриття національної економіки для іноземних інвесторів. Шоковий метод супроводжувався болісними соціальними явищами, падінням виробництва, бурхливим зростанням цін, зростанням безробіття, зниженням рівня життя населення, погіршенням становища його мало захищених верств. Через декілька років становище вирівнялося, й реформи проявили свій позитивний результат. Позитивними наслідками реформ в країнах Центральної Європи стали: зникнення дефіциту товарів на ринках, поступове підвищення доходів населення, реструктуризація економіки в напрямі суттєвого підвищенні частки приватного сектора, збільшення обсягів зовнішньої торгівлі, зростання продуктивності праці, поступове зростання обсягів ВВП. Проте не всі проблеми були вирішені успішно. У цих країнах залишився досить високий рівень безробіття. У країнах СНД реформи проходили важче й позитивний ефект дали пізніше. Така ситуація склалася через невдале застосування методів «шокової терапії», для якої тут умови були менш сприятливими ніж у країн Східної Європи. Держава мала монополію у всіх сферах виробництва. Приватний сектор ще не склався. Ціноутворення жорстко регламентувалося. Суб’єкти економічної діяльності не мали досвіду праці в ринкових умовах. Основними напрямками реформування стали роздержавлення власності й лібералізація цін. Лібералізація цін, яка немала під собою жодного економічного підґрунтя, призвела до інфляції нечуваних розмірів. На сьогодні ще безліч проблем не вирішено і стратегічних цілей не досягнуто. Незадовільною лишається галузева структура економіки країн Східної Європи. Вкрай повільно відбувається технологічна перебудова економіки, витрати на науково-дослідні роботи недостатні.