99. Синтез економічних стратегій у межах окремих цивілізацій: межі диверсифікації.

Проблеми нового геоек. Світ. Устрою на поч.. 21 ст. дуже загострилися, хоча дуже часто вони прикриті політ. Проблемами. Сьогодні на всіх рівнях говорять не лише про стратегії, а й про глоб. Планування економічного розвитку. Сучасні економ.трансформації проходять під впливом різних, часто протилежних, стратегій розвитку і інтеграції світ.економіки.

Серед цих стратегій найб.уваги заслуговують наступні: 1). Стратегічна концепція соціалізації розвитку, мета – такий напрям світ.розвитку і такий екон.порядок, корті забезпечували б стабільність світ.економ.системи і справедливий розподіл світ.ресурсів і світ.доходу; 2). Стратег.концепція вільного неконтрольованого, ліберального ринк.розвитку. Для них лібералізація – вільне вторгнення в економіку іншої країни з метою оволодіння нею і розшир.підконтрольним їм ринків. Дана стратегія веде до господства глобальної світ.економіки. 3). Стратегія стійкого розвитку, що орієнтується на інтеграцію економічних, екологічних і соціальних аспектів розвитку. 4). Стратегія структурної перебудови і фін.стабілізації, направлена на силову адаптацію економіки окремих країн до потреб глобального ринку в рамках його північноцентриської конфігурації ця міжн.стратегія зараз методично застос.по відношенню до країн перех.періоду, таких як Україна т Росія. 5). Стратегія «Золотого мільярда » - стратегія експансії країн «зони прогресу», що захищають особливі інтереси, національне багатство і монопольні доходи шляхом створення спеціальної інфраструктури і режимів влади в відповідних країнах, що веде до гострої соціальної і економічної дискримінації і деградації.6). Стратегія контрольованого непротеціонізму, регіоналізму, девелопментизму як спеціальна стратегія глобальних країн, що направлена на інтеграцію ВПК і інтелектуальних ресурсів з бюджетними вливаннями. 7). Неолібералізаційна стратегія автаркії розвитку, регулювання ринку, застосування надзвичайних систем управління – одна з передкризисних і анти кризисних стратегій. 8). Антисоціалістичні стратегії над експлуатації природи, що застосовуються глобальними корпораціями. Викликають загрозу підриву цивілізацій.

100. Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі та їхні стратегічні цілі.

Торговельна політика і проблеми світової торгівлі є об'єктом діяльності багатьох регіональних та глобально-універсальних інститутів як міжурядових, так і неурядових. Усі вони створюють систему міжнародних організацій, що здійснюють координацію і багатостороннє регулювання міждержавних торговельно-економічних відносин.

Глобально-універсальні	Міжурядові	Конференція ООН з питань торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Комісія ООН з правових питань міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), Міжнародний торговельний центр (МТЦ), Світова організація торгівлі (COT), Всесвітня митна організація (ВМО) та ін.
	Неурядові	Міжнародна торговельна палата (МТП), Спілка міжнародних ярмарків (СМЯ) тощо
Регіональні	Міжурядові	Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА), Європейський Союз (ЄС), Митний та економічний союз Центральної Африки (МЕСЦА) та ін.
	Неурядові	Європейський діловий конгрес (ЄДК), Дакарський клуб тощо

Створена згідно резолюції Генеральної Асамблеї в 1964 р. у якості спеціального постійного органу конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) є однією із наймасовіших універсальних міжнародних організацій (193 країни). Стратегічними цілями ЮНКТАД визначаються забезпечення розвитку міжнародної торгівлі, рівноправної взаємовигідної співпраці між державами, вироблення принципів політики в міжнародній торгівлі, механізмів її функціонування, створення юридичної бази міжнародної торгівлі, прийняття міжнародних правових актів у галузі торгівлі та інші.

Інший орган в структурі ООН — Комісія ООН з правових питань міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) (створена в 1966 р.) реалізує мету підвищення ролі ООН в процесах зменшення і ліквідації правових перешкод, що заважають розвиткові міжна­родної торгівлі шляхом сприяння ширшій участі держав в існуючих міжнарод­них конвенціях та розробки нових конвенцій та інших документів стосовно права міжнародної торгівлі тощо.

Міжнародний торговельний центр (МТЦ) створено в 1964 р. для допомоги країнам, що розвиваються, по таким основним напрямам: можливості розширення експорту, надання інформації і консультацій з питань ринків і методів збуту експортної про­дукції, допомоги у створенні експортних служб і підготовці відпо­відних кадрів тощо.

Світова організація торгівлі (СОТ) – головний міжнародний регулятор світової торгівлі товарами, послугами та інтелектуальною власністю. СОТ було створено на основі Генеральної угоди з тарифів торгівлі (ГАТТ) у 1995 р. ГАТТ було засновано в 1948 р. Головною метою ГАТТ було забезпечення умов для розвитку міжнародної торгівлі, послаблення торговельних бар’єрів й урегулювання торговельних спорів. Якщо ГАТТ своєю метою мала регулювання товарів, то СОТ, крім того, регулює міжнародну торгівлю послугами та інтелектуальною власністю. Структурно СОТ складається з ГАТТ, ГАТС (послуги) і ТРІПС (інтелектуальна власність). Стратегічною метою СОТ є лібералізація міжнародної торгівлі, усунення дискримінаційних перешкод на шляху потоків товарів та послуг, вільний доступ до національних ринків і джерел сировини. Це досягається частково на основі вироблення й установлення правил та угод, що стосується торгівлі між країнами—членами, і частково шляхом переговорів, спрямо­ваних на подальшу лібералізацію торгівлі товарами й послугами.

Ішим прикладом міжурядової міжнародної організації є Все­світня митна організація (ВМО), яка створена в 1995 р. з метою гармонізації й уніфікації митних систем, поліпшення техніки митної справи і митного законодавства.

Серед універсальних неурядових організацій особливу роль відіграє Міжнародна торгова палата (МТП) (заснована в 1919 p.), яка об'єднує представників підприємницьких структур та їх спілок із розвинутих країн та країн, що розвиваються. Дана міжнародна організація створена для сприяння розвитку приватного підприє­мництва у світі шляхом заохочення торгівлі, інвестицій і вільних ринків.