10.Види, рівні, суб'єкти та об'єкти міжнародних економічних стратегій.

Суб'єктом економічної стратегії може виступати будь-який суб'єкт, що здатен впливати на процеси власного відтворення завдяки своєму місцю в інституційній системі, розробляє і здійснює власну стратегію. Таким суб’єктом можуть бути особа, фірма, корпорація, ділове об'єднання, держава, міждержавне економічне об’єднання тощо.

Об'єкт економічної стратегії визначається сферою дії суб'єкта і може бути уособленим іншим суб’єктом, суспільним інститутом (системою відносин між суб’єктами) або суспільною системою в цілому.

Стратегічна мета – це орієнтир діяльності суб'єкта, сенс його розвитку. В узагальненому вигляді вона полягає у забезпеченні тривкого збалансованого економічного відтворення суб'єкта стратегії та конкретизується залежно від системних характеристик суб’єкта. Стратегічна мета є надсистемною характеристикою і може передбачати значну структурну модифікацію суб’єкта.

Види:глобальні,С домінування та підпорядкування,наздог розв,ек прориву,виживання,антикризові.обмеж зростання.

Стратегія виживання (скорочення) використовується в умовах економічної кризи, нестабільності, високої інфляції і полягає в спробах пристосуватися до важких ринкових умов господарювання та існуючої ситуації.

Способами реалізації стратегії виживання є застосування наступних стратегій:

розвороту - коли підприємство) працює неефективно, але ще не досягло критичної точки-відмова від виробництва нерентабельних товарів, скороченні надлишкової робочої сили.С відокремлення - від найменш ефективної частини бізнесу відмовляються - продають;С ліквідації - підприємство досягло критичної точки - банкрутства - вони ліквідуються, а активи продаються.

Стратегія зростання (розвитку) - підприємство використати можливості зовнішнього середовища і власні сильні сторони для збільшення підприємства, тобто нарощування обсягів продаж, переважно шляхом проникнення на нові ринки і їх захоплення та підвищення показників ефективності виробництва. Способи здійснення стратегії зростання:- поглинання конкуруючих фірм через придбання контрольного пакету акцій;- злиття;- створення спільного підприємства (СП).

Стратегія стабілізації (обмеженого зростання) застосовується великими підприємствами, які уже домінують на даному ринку, тобто в умовах стабільності обсягів продаж і отримуваних прибутків і проводиться з метою підтримки існуючого стану впродовж якомога довшого періоду.

Рівні:глобал,регіон,наднац(МВФ).

11. Глобалізація економіки як чинник формування нових геостратегічних концепцій розвитку.

Основними векторами цивілізаційного розвитку сучасного людства є інтеґрація (у вигляді глобалізації) та диференціація, і стабільний розвиток потребує збалансованості цих векторів. Глобалізація в принципі не може перемогти – світ не може позбутися зворотного вектора розвитку – диференціації. Особистість, яка перебуває в полі глобалізаційних процесів, поступово змінює свої значущі риси, якості, стає більш мобільною, інтеґрованою у мультикультурний світовий, зокрема інформаційний простір, релігійно, культурно, політично більш толерантною.

Визначальним напрямом сучасного економічного розвитку може бути лише швидке й ефективне використання науково-технічних розробок та підвищення на цій основі економічної конкурентоспроможності країн і народів. Еволюція енергозберігаючих та інших наукоємних галузей економіки, а також розвиток глобальних технологічних систем для інформаційних та інших послуг призвели до зменшення залежності економічного розвитку від природних ресурсів. Глобалізація економічних відносин сприяла розширенню прав власності фізичних осіб та корпорацій у географічному плані. Нові підходи до регулювання права власності стали ключовим елементом сучасних міжнародних відносин, функціонально змінили процеси транс націоналізації та глобалізації економіки і врешті-решт прискорили формування глобальних господарських комплексів у формі транснаціональних компаній (МНК), багато профільних ТНК, транснаціональних банків(ТНБ) тощо. Для того, щоб ефективно конкурувати на глобальному ринку, компанія повинна звузити номенклатуру товарів, які вона пропонує, і зосередитися на створенні позитивної репутації у визначеному напрямі. Найбільшого успіху можуть досягти компанії, які сфокусували свою програму на конкретному виробі та зорієнтувалися на глобальний ринок в цілому.