78. Основні світові концепції економічного розвитку і стратегії міжнародної економічної поведінки країн.

В залежності від поведінки країни в міжнародному середовищі сформувалось і дві відмінні між собою стратегії — відкритості та автаркії, кожна з яких має свої переваги та недоліки. Тобто країна завжди стоїть перед вибором концепції розвитку: стратегії автаркії — формування самодостатньої міцної економіки незалежної від факторів зовнішнього середовища і лише надалі приєднання до світового економічного простору на паритетних умовах; стратегії відкритості — відкритість до зовнішньоекономічного співробітництва та максимальна інтеграція у світове господарство. Держава слабо регулює зовнішньоекономічні відносини, бо за цією стратегією рішення приймають суб’єкти господ. діяльності, які вступають у відносини із такими самими суб’єктами інших країн.

Відкритість полягає у зниженні або ліквідації торгівельних перешкод, у вільному доступі і транснаціоналізації в цілому. Якщо відкритість економіки створює умови для перекачування ресурсів зі слаборозвинених країн у більш потужні, то автаркія передбачає захист економіки від панування домінуючих країн, захист її природних конкурентних переваг, захист від шкідливих виробництв і формування конкурентоспроможності країни на окремих напрямках розвитку. Якщо слаборозвинена країна або країна, економіка якої знаходиться у кризовому стані, не може скористатися перевагами відкритості, то вона вдається до стратегії автаркії. У лібералізації зацікавленні лише потужні країни, які мають велику кількістю конкурентоспроможних підприємств. Використання стратегії автаркії є важливим елементом мобілізаційних моделей розвитку.

Види автаркії: абсолютна автаркія: будується закрита тоталітарна економіка; автаркія експансії: вибираються певні напрямки економіки, всі зусилля спрямовуються на розвиток цих напрямків; автаркія структурна: визнач ряд галузей, які мають підтримку держави і забезпечують країні прорив на ринок. В наш час більшість розвинених країн використовують відкриту модель поведінки, але з використанням прихованих бар’єрів для конкуруючих країн, а країни, що розвиваються стараються захиститися використовуючи елементи протекціонізму в міжнародних економічних відносинах.

79. Основні цивілізаційні розбіжності у принципах економічної організації суспільств і цивілізаційна обумовленість економічних стратегій розвитку країн світу.

Якщо простежити часову ритміку циклів глобальної інтеграції і циклів індустріального розвитку, то очевидною стає їх асинхронність. Кожний наступний цикл індустріального розвитку коротший на 5-10 років, а другий цикл глобальної інтеграції, який ще не завершився, значно довший від першого.

Взаємодія циклів індустріального розвитку (1-5) та циклів глобальної інтеграції (I, II)

Взаємозв'язок між ними досить очевидний, особливо на етапі зародження світогосподарських зв'язків. Як відомо, перший глобальний інтеграційний цикл спричинив промисловий переворот в Англії (звідси й назва циклу - Pax Britannica). Причину ж зародження другого інтеграційного циклу ми бачимо у світовій економічній кризі 1929-1933 рр. Для багатьох країн саме зовнішня торгівля стала локомотивом, який зрушив їх економіку з мертвої точки.

Постіндустріальна епоха дала новий поштовх процесам глобальної інтеграції економіки і насамперед промислового виробництва. Посилилась прозорість національних кордонів для інформації та капіталу, що вилилося, зокрема, у зростання частки транснаціональних корпорацій у світовому валовому продукті